Вирок № 125935586, 18.03.2025, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/893/24

№ провадження 1-кп/453/67/25

В ИР ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

з участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні сина ОСОБА_6 - 2024 року народження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, 20 березня 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_3 , з метою проходження медичного огляду військово-лікарською комісією та подальшого призову до лав Збройних Сил України.

20 березня 2024 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами проведення огляду, ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби у військовий час, про що медичною комісією складено довідку №1655 від 20 березня 2024 року.

Відповідно до наказу №149 від 20 березня 2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 направлено для проходження військової служби в Збройні Сили України до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_4 .

Проте, ОСОБА_4 , з метою ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову та будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, під час зупинки автобуса, який перевозив мобілізованих до лав Збройних Сил України за місцем проходження служби, 20 березня 2024 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, поблизу населеного пункту смт. Новий Яричів, Львівського району Львівської області, забрав свої особисті речі, самовільно залишив автобус, після чого попутнім транспортом повернувся до місця свого проживання, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому змісту ч.3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно він, з метою ухилення від призову під час мобілізації в особливий період, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову, будучи при цьому повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією та направлений для проходження військової служби в Збройні Сили України до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_4 , під час зупинки автобуса, який перевозив мобілізованих до лав Збройних Сил України за місцем проходження служби, 20 березня 2024 року, поблизу населеного пункту смт. Новий Яричів, Львівського району Львівської області, забрав свої особисті речі, самовільно залишив автобус, після чого попутнім транспортом повернувся до місця свого проживання. Розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні, просить суворо не карати. Додатково вказав, що у нього хвора нирка, в якій велика кіста та йому необхідно робити операцію.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши йому положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, взявши до уваги думку прокурора з приводу призначення покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих обставин, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 в умисному ухиленні від призову на військову службу під час мобілзації на особливий період - вірно кваліфіковані за ст. 336 КК України, оскільки він умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Обтяжуючих вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Пом`якшуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбачених ст. 66 КК України, суд вбачає його щире каяття у скоєному та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

При визначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, згідно висновку органу пробації має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, раніше не судимий, а також той факт, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні. Суд враховує і те, що обвинувачений ніде не працює, має на утриманні малолітнього сина та має хвору нирку.

З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ст. 336 КК України, у вигляді позбавлення волі на певний строк з іспитовим строком на певний строк та покладенням певних обов`язків, передбачений ст. 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.

Згідно п.п.1 та 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не обирався.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Суддя Сколівського районного суду ОСОБА_1

Львівської області