Рішення № 125928036, 17.03.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17065/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 березня 2025 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо розгляду звернення від 29.07.2024, перевірки викладених у зверненні обставин та фактів порушення податкового законодавства.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області розглянути звернення від 29.07.2024 по суті з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян", за результатами розгляду звернення, з дотриманням вимог податкового законодавства, вчинити дії для перевірки інформації про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 податкового законодавства, зокрема щодо здійснення незаконної (не зареєстрованої) підприємницької діяльності з миття автотранспорту та килимових покриттів за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що надіслав відповідачу звернення з проханням здійснити перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка, на його думку, веде незаконну (незареєстровану) підприємницьку діяльність в будівлі, де розташована автомийка та здійснюється мийка автотранспортних засобів і килимових покриттів.

Позивач вважає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області не надало обґрунтованої відповіді на його звернення та не вжило належних заходів для проведення перевірки.

Ухвалою суду від 22.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у Головного управління ДПС у Хмельницькій області матеріали фактичної перевірки, проведеної 07.08.2024 на підставі заяви ОСОБА_1 .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області отримало звернення позивача, в якому він просив провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та притягнути її до відповідальності. Крім того, позивач просив надіслати йому документи, складені за результатами перевірки.

Контролюючим органом була проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про що, згідно з твердженням відповідача, позивача було поінформовано листом від 16.08.2024 №416/К/22-01-2024-01-03-09.

Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1 було відмовлено в наданні копій документів, складених за результатами перевірки, зокрема акту фактичної перевірки від 08.08.2024 №18603/22-01-07-05/ НОМЕР_1 , оскільки ці матеріали містять інформацію з обмеженим доступом та конфіденційну інформацію, що може бути розповсюджена лише за згодою відповідної особи та в установленому порядку відповідно до її умов.

Таким чином, на думку відповідача, звернення позивача було належно розглянуте, а відповідь надана у межах повноважень контролюючого органу та відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, в установлений законодавством строк.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 29.07.2024 направив на електронну адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області звернення щодо здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 незаконної (не зареєстрованої), на його думку, підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві ОСОБА_1 також просив надіслати йому документи, складені за результатами перевірки.

16.08.2024 за №416/К/22-01-24-01-03-09 відповідач надав відповідь на звернення, зі змісту якої слідує, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 07.08.2024 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 було відмовлено в наданні копій документів, складених за результатами перевірки.

На виконання вимог ухвали від 22.11.2024 відповідачем надано наказ ГУ ДПС у Хмельницький області "Про проведення фактичної перевірки" № 3206-П від 05.08.2024, направлення на перевірку від 05.08.2024 №5007 та №5008, акт фактичної перевірки від 07.08.2024, пояснення найманого працівника - ОСОБА_3 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організаційне залежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із зверненням, в якому, зокрема, просив провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Контролюючим органом була проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про що позивача було поінформовано листом від 16.08.2024 №416/К/22-01-2024-01-03-09.

На виконання вимог ухвали від 22.11.2024 відповідачем надано докази вчинення дій з метою проведення перевірки обставин, про які ОСОБА_1 зазначав у своїй заяві.

Так, відповідачем надано наказ ГУ ДПС у Хмельницький області "Про проведення фактичної перевірки" № 3206-П від 05.08.2024, направлення на перевірку від 05.08.2024 №5007 та №5008, акт фактичної перевірки від 07.08.2024, пояснення найманого працівника - ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року№ 2657- ХІІ «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Статтею 20 цього Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Частинами 1 та 2 статті 21 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Правовий режим податкової інформації визначається також Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами.

Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Згідно з підпункту 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Частиною2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI передбачено, що поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

З огляду на зазначені норми, документи, складені за результатами податкової перевірки, у тому числі акт, пояснення та інші, не могли бути надані або надіслані заявнику поштою, як він про це клопотав у своєму зверненні.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Верховний Суд в постанові від 09.11.2018 по справі №263/15749/16-а зазначив: змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов`язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові. Крім того, у випадку наявності колізії у між спеціальним законом та загальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону.

За таких обставин, посилання позивача на положення ст.19 Закону України «Про звернення громадян», якою унормовано, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, судом встановлено, що звернення позивача було розглянуте контролюючим органом із вжиттям заходів, спрямованих на безпосередню перевірку повідомлених ним обставин, з призначенням фактичної перевірки, виїздом за адресою, про яку зазначено у зверненні.

Посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09.04.2024 у справі №9245/1440/22, є безпідставною, оскільки висновки, які містяться в цій постанові, не є релевантними до спірних правовідносин, так як стосуються правовідносин щодо співвідношення понять "отримання інформації" та "надання документів" в контексті реалізації співвласником багатоквартирного будинку права на ознайомлення з інформацією.

Так само, безпідставними є посилання на правові висновки, сформовані у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі 380/15723/22, від 18.06.2020 у справі № 819/1566/16. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС передбачає застосування норм права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що фактичні обставини у справах, на правові висновки у яких посилається позивач, не відповідають фактичним обставинам цієї справи.

Також суд увагу на те, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо розгляду звернення від 29.07.2024, перевірки викладених у зверненні обставин та фактів порушення податкового законодавства.

Так, у розумінні КАС України бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Виходячи із аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв`язку, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд не вбачає протиправної бездіяльності з боку відповідача Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як суб`єкта владних повноважень, адже останній, у встановлений чинним законодавством строк, розглянув подане позивачем звернення від 29.07.2024 щодо здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 незаконної (не зареєстрованої), на його думку, підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , а також повідомив ОСОБА_1 про результати такого розгляду.

Суд зазначає, що відповідачем були вчинені необхідні дії, спрямовані на безпосереднє проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , виданий наказ, направлення на перевірку, організований та проведений виїзд за адресою, про яку зазначено у зверненні, та отримані пояснення, щодо якого надійшло звернення.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги зобов`язального характеру, які є похідними від цих вимог.

Як наслідок, відсутні і підстави для розгляду питання щодо стягнення моральної шкоди.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 березня 2025 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя Д.А. Божук