Вирок № 125926240, 17.03.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кп/741/53/25

Єдиний унікальний номер 741/2051/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка Чернігівської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270420000131 від 16 липня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Іржавець Носівського району Чернігівської області, освіта - середня, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В один з днів на початку червня 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , знаючи про існування кар?єру з корисною копалиною місцевого значення не карбонатним середньозернистим піском, який розташований між с. Козари та с. Іржавець на землях Носівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області з координатами 50.964876; 31.386571, та маючи умисел на видобування корисної копалини з метою подальшої реалізації, прибув до вказаного кар?єру на тракторі марки МТЗ-82, зареєстрований як «Екскаватор одноковшовий», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », червоного кольору, який знаходиться у нього в користуванні та належить ОСОБА_7 .

Реалізуючи свої наміри до кінця, ОСОБА_6 діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, використовуючи вказаний трактор, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам ст. 13 Конституції України, ст.ст. 19, 24, 56 Кодексу України «Про надра», ст.ст. 3, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», здійснив незаконне видобування не карбонатного середньозернистого піску в об?ємі 8 м3 з вищевказаного кар?єру, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення.

Протиправиними діями ОСОБА_6 у результаті самовільного видобутку не карбонатного середньозернистого піску завдано шкоди навколишньому природному середовищу в особі Носівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області на суму 53586, 08 грн., яка у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки ст. 240 КК України є значним розміром.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Надав показання, що він влітку на прохання знайомого приїхав до кар?єру на тракторі МТЗ, який перебуває у його користуванні. Трактор зареєстрований на особу, яка померла. Приїхавши до кар?єру він навантажив три ковші піску на вантажний автомобіль знайомого. За ці дії отримав кошти на цигарки. На даний час визнає свою вину, щиро розкаюється у скоєному.

Що стосується цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Носівської міської ради Чернігівської області про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, то ОСОБА_6 , не оспорюючи суми, заявлені у ньому, позовні вимоги визнав в повному обсязі та, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки й зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, запевнив суд, що в подальшому буде прагнути не вчиняти більше кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз`яснивши їм положення ч.3ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, допитавши обвинуваченого, розглянувши цивільний позов на підставі ч.5ст.128 КПК Україниза правилами, встановленими цим Кодексом, застосувавши нормиЦПК Українив частині процесуальних відносин, що виникли у зв?язку з цивільним позовом, які не врегульованіКПК Українита які не суперечать засадам кримінального судочинства та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), який відноситься, відповідно до вимогст. 12 КК України,до нетяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушенння, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, є пенсіонером за віком, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебуває з 1973 року, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Ніжинським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно якої існує середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства у тому числі окремих осіб та орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення статті 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, зважаючи на те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 240 КК України в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі на певний строк.

Також суд враховує позицію прокурора, який вказав на можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 положення ст. 75 КК України та звільнити його від покарання з іспитовим строком.

Таким чином, з урахуванням обставин і наслідків кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його вік, ставлення до вчиненого діяння та можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових проступків та злочинів.

Вирішуючи питання чи підлягає задоволенню пред?явлений цивільний позов, суд виходить із наступного.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв?язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на доведеність неправомірних дій ОСОБА_6 , якими завдано майнову шкоду, доведеність розміру завданої шкоди, а також повне визнання позову, суд вважає за можливе цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_6 на користь Носівської міської ради Чернігівської області завдану матеріальну шкоду у розмірі 53586 (п?ятдесят три тисячі п?ятсот вісімдесят шість) грн. 08 коп.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого витрати пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 10601,92 грн.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 127-129, ч. 3 ст.349, ст.ст. 368,370-371,373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставіст.75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора, в інтересах держави в особі Носівської міської ради Чернігівської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Носівської міської ради Чернігівської області матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі53586 (п?ятдесят три тисячі п?ятсот вісімдесят шість) грн. 08 коп. Реквізити для зарахування: р/р UA488999980333169331000025645, код ЄДРПОУ 37972475, отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг м.Носівка/24062100, банк: Державне казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Речові докази:

- транспортний засіб «ЗИЛ-ММЗ», кузов якого є синього кольору, а причеп сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , фактичним користувачем та власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переданий на відповідальне зберігання його фактичному користувачу та власнику залишити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- трактор «МТЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , фактичним користувачем якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , власником якого згідно зі свідоцтвом про реєстрацію машин серія НОМЕР_3 є ОСОБА_7 , переданий на відповідальне зберігання та користування ОСОБА_6 залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_6 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз у сумі 10601 (десять тисяч шістсот одна) грн. 92 коп. (висновок експерта №8226//24-34 в сумі 8330,08 (вісім тисяч триста тридцять) грн. 08 коп. та висновок експерта №9727/24-34 в сумі 2271,84 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 84 коп.).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2ст. 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1