Рішення № 125926016, 18.03.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 р. № 400/10105/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання неправомірним та скасування рішення від 30.09.2024 №143150018464 , зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2024 року №143150018416 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2; зобов`язання призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 03.05.2007 по 22.01.2018 та з 13.03.2018 по 31.07.2020.

Відповідачі надали відзиви на позов, в яких просять відмовити у задоволенні позову, оскільки згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058), на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До пільгового стажу не зараховано період роботи протягом 2007 по 2018 роки, оскільки в довідках від 18.10.2021 та від 26.12.2016 зазначена інформація відрізняється, періоди зазначені некоректно. Також за період роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з травня 2007 року відсутні документи про атестацію робочих місць, а за період роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 22.12.2007 року відсутня посада «палатна медична сестра» в переліку атестованих посад.

Відповідно до ст. 263 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.09.2024 року звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 30.09.2024 року № 143150018466 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно у зв`язку відсутністю пільгового стажу за Списком №2.

Також у рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 34 роки 10 місяців 21 день.

До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди трудової діяльності згідно довідок № 03-09/62 від 18.10.2021 та № 815-02 від 26.12.2023 за період роботи з 2007 по 2018 роки, оскільки інформація, зазначена в довідках, відрізняється, періоди зазначені некоректно. За період роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з травня 2007 року відсутні документи про атестацію робочих місць, а за період роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 22.12.2007 року відсутня посада «палатна медична сестра» в переліку атестованих посад.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.».

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 по справі № 360/3611/20.

Зміни до правового регулювання щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 до Закону України № 1788 внесено Законом № 213-VІІІ від 02.03.2015 року.

Так, п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 (у редакції, чинній до прийняття Закону № 213-VІІІ) було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тому суд вважає за можливе застосувати до даної справи висновок Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 по справі № 360/3611/20.

Посилання відповідача на те, що в довідках від 18.10.2021 та від 26.12.2023 різна інформація, та періоди зазначені некоректно, судом до уваги не приймається, оскільки трудова книжка позивача містить інформацію про період роботи позивача з 03.05.2007 по 22.01.2018 на посаді палатної медичної сестри 1-го інфекційного відділення Миколаївської обласної інфекційної лікарні. Також в трудовій книжці позивача міститься запис про підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 від 22.12.2008 та від 07.05.2015.

У період з 13.03.2018 по 31.07.2020 позивач працювала у Миколаївському обласному Будинку дитини Миколаївської обласної ради.

В трудовій книжці позивача міститься запис від 14.10.2014 про підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Суд відхиляє твердження відповідача, ГУ ПФУ в Житомирській області, про неможливість позивачу призначення пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що наявні у трудовій книжці позивача записи не містять відомостей про зайнятість саме повний робочий день, оскільки відсутність даних про зайнятість позивача повний робочий день не було причиною відмови у призначенні пільгової пенсії.

Таким чином, спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

На час звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач досягла пенсійного віку і має стаж роботи не менше 20 років, з яких не менше 10 років на зазначених роботах.

Тому відповідач повинен був призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України. Оскільки спірне рішення прийнято ГУ ПФУ в Житомирській області, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути саме з ГУ ПФУ в Житомирській області.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.09.2024 року № 143150018466.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу за Списком № 2 період роботи з 03.05.2007 по 22.012018, з 13.03.2018 до 31.07.2020.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) призначити та виплатити з 23.09.2024 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), сплачений квитанцією № ПН516 від 23.10.2024 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко