Постанова № 125925373, 12.03.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/635/25

Провадження № 3/191/174/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 02.12.1997 року Синельниківським МРВУМВС України в Дніпропетровській області, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2025 року із Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколами про адміністративні правопорушення:

- серії ААД №830934 від 30.01.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 30.01.2025 року о 17:35 годині в Синельниківському районі, 238 км а/д Харків-Сімферополь водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено-Трафік реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, продувши алкотестер Драгер-6810, тест №2102, результат позитивний 1,01 проміле;

- серії ААД №830933 від 30.01.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 заст.124 КУпАП, в якому зазначено, що 30.01.2025 року о 17:35 годині на 238 км а/д Харків-Сімферополь водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено-Трафік реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Ніссан-Панфайдер реєстраційний номер НОМЕР_3 . Дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У сьогоднішнє судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У своєму клопотанні посилався на те, що результати алкотестера Драгер не можуть бути допустимими доказами, оскільки було грубо порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Сертифікат відповідності надано не було як під час проведення огляду, так і не надано до суду. Відповідно до інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу п.п.2.І.3, для кожного обстеженого необхідно використовувати новий одноразовий мундштук. Мундштук при ОСОБА_1 розпакований не був, а був вже в аналізаторі, тобто був у неодноразовому використанні, що підтверджується відеофайлами, доданими до адміністративної справи. Далі, не міняючи мундштук та не перепрограмовуючи аналізатор, не витримуючи час проводили огляд п`ять разів поспіль. Результати такого огляду не можуть бути належним та допустимим доказом в даній адміністративній справі. Також, всупереч діючій Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, працівниками поліції, відеозапис здійснювався на власний мобільний телефон одного зі співробітників поліції, а потім через застосунок WhatsApp перенесено на CDR диск, з якого не можливо встановити достеменно час та дату відеофіксації, так як на самому записі час та дата відсутні. Таким чином, з наведеного вище взагалі є незрозумілим кому із поліцейських, що знаходилися в лікарні належить телефон, на який здійснювалась відеофіксація. Крім того, із цього запису з телефону, яким не фіксувалися день та час, не можна встановити час вчинення адміністративного правопорушення, які є обов`язковими для занесення до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 256 КУпАП. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що у його діях як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, та не обґрунтовано, складено на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить як нормам законодавства.

Крім того, ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП просив закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнав, дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, підтвердив.

З урахуваннямзазначеного,суд вважаєза можливерозглянути справубез участі особи,яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності,оскільки ОСОБА_1 був обізнанийпро наявністьв судіадміністративної справивідносно нього, та надав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, а також надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №830933 від 30.01.2025 року, схемою місця ДТП від 30.01.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та іншими матеріалами справи.

Таким чином, було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Судом роз`яснюється, що згідно з ч.1. ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується,зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Крім того, 17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.9а ПДРУкраїни, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно з ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ізстаттею 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимогзаконупри застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленимизакономспособами.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №830934 від 30.01.2025 року, який складено відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 30.01.2025 року о 17:35 годині в Синельниківському районі, 238 км а/д Харків-Сімферополь водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено-Трафік реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, продувши алкотестер Драгер-6810, тест №2102, результат позитивний 1,01 проміле.

Частиною 1статті130КУпАПпередбаченовідповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння абопід впливомлікарськихпрепаратів,щознижуютьїх увагуташвидкість реакції,або уразівідмовиособи,якакеруєтранспортним засобом,відпроходження відповіднодо встановленогопорядку оглядуна станалкогольного,наркотичного чиіншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції таполіцейськими,на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичномурежимі визначає наказ МВС України «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 р. № 1395 (далі Інструкція № 1395).

Згідно з п. 3, 4 розділу ІХ Інструкції № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок № 1103).

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає спільний наказ МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі наказ № 1452/735).

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейськимз використаннямспеціальних технічнихзасобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідальності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначені Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Статтею 11 вищевказаного Закону встановлено, що продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно деякими технічними регламентами також продукція, що виготовляється та, або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Про прийняття та скасування національних нормативних документів" від 08 листопада 2018 року № 404, прийнято ДСТУ ЕN 15964:2018 (ЕN 15964:2011, IDT) "Прилади неодноразового використання для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі. Вимоги та методи випробування".

Пунктом 3.11 вказаного Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря.

Згідно з п.5.2 Стандарту пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів, а призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити. Аналогічна за змістом вимога щодо упаковки мундштуків міститься також і в інструкції з експлуатації пристрою Alcotest 6810. Недотримання вимог Стандарту, визначених п. 3.11 та 5.2, може призвести до ризику некоректної роботи газоаналізатора і фактичних необ`єктивних тестів.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №830934 від 30.01.2025 року долучено результат тесту №2102 від 30.01.2025 року до приладу Drager Alcotest 6810. Відповідно до тесту, результат становить 1,01 проміле.

Також до протоколу долучено відеозапис без дати та часу його здійснення, тривалість якого 58 секунд, який розпочинається з продування особою газоаналізатора вже із розпакованим мундштуком. Далі за вказівкою працівника поліції ОСОБА_1 двічі поспіль продуває газоаналізатор з одним і тим же мундштуком, після чого прилад Drager Alcotest 6810 показав результат 1,01 проміле.

Із відеозапису судом встановлено, що працівником поліції, по-перше, не було відкрито при ОСОБА_1 мундштук із індивідуальної герметичної упаковки, по-друге, ОСОБА_1 двічі поспіль дує в один мундштук, що ставить під сумнів коректність роботи газоаналізатора, а тому і результати проведення такого огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 даним технічним засобом являються достатньо сумнівними.

Враховуючи вищезазначену практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбаченустаттею 62 Конституції України, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом 30.01.2025 року о 17:35 годині в стані алкогольного сп`яніння, що виключає подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП Україничерез відсутність в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП,провадження всправі проадміністративне правопорушенняне можебути розпочато,а розпочатепідлягає закриттювнаслідок відсутностіподії таскладу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 124, ч.1 ст.130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 винним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.124КУпАП,та накластина ньогоадміністративне стягненняу виглядіштрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн., на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Оплата сумиштрафу занаступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Дн-ка обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155, р/р UA758999980313020149000004001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовийзбір у розмірі 605,60 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Оплата сумисудового зборуза наступнимиреквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу в сумі 1700,00 грн. з ОСОБА_1 на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя О.І. Окладнікова