Ухвала суду № 125924019, 17.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

17 березня 2025 року м. Київ Справа №320/8089/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження НКРЕКП,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 постанови НКРЕКП від 07 серпня 2024 року № 1431 «Про застосування санкцій до ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходу державного регулювання».

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Розпорядження від 07 серпня 2024 року № 226-р «Про усунення порушень ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» яким «зобов`язано ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» (код ЄДРПОУ 00204033) усунути порушення: пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови), а саме: підпункту 5 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме розпорядження НКРЕКП від 05 вересня 2023 року № 239-р «Про усунення порушення ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії»; підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, для чого у строк до 31 грудня 2024 року: подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, у якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, а саме виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 - 2022 років.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам процесуального законодавства, встановлено строк на усунення недоліків.

У строк встановлений судом позивачем недоліки позовної заяви усунуто, шляхом її викладу в новій редакції.

Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено форми адміністративного судочинства: загальне або спрощене позовне провадження.

Частинами другою, третьою цієї статті передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У частинах четвертій, шостій статті 12 КАС наведено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, а також справ незначної складності, а в частині п`ятій цієї ж статті вказано, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Зокрема, відповідно до частин першої - третьої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина четверта статті 257 КАС встановлює перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ця справа не віднесена до категорії справ, яка підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, однак ця справа не підпадає й під категорію справ незначної складності.

Тому визначаючи форму провадження у справі, суд виходить із закріплених у процесуальному законі критеріїв та умов конкретного спору.

Також суд наголошує, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Врахувавши приписи частини 3 статті 257 КАС суд вважає, що справу необхідно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст. ст. 3, 171, 241, 248, 257, 258, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Сасом Є.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які посилаються при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов`язати відповідача одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

Зобов`язати позивача одночасно направити копії відповіді на відзив відповідачу. Разом з відповіддю на відзив подати до суду документи, що підтверджують його надіслання (надання) відповідачам.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Зобов`язати відповідача одночасно направити копії заперечення позивачу. Разом з запереченням подати до суду документи, що підтверджують його надіслання (надання) позивачу.

З правами і обов`язками учасників справи, сторін, які визначені статтями 44, 47, 198 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи можуть ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text.

Повідомити сторін, що всі заяви та клопотання по справі необхідно завчасно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду або шляхом надсилання на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду (з обов`язковим накладенням Електронного цифрового підпису) чи засобами підсистеми Електронний суд.

Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сас Є.В.