Ухвала суду № 125923594, 17.03.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"17" березня 2025 р.справа № 300/4992/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі заявник) звернулося в суд із заявою про роз`яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 в справі за №300/4992/24, а саме: вказати правильне найменування установи де працювала позивач та періоди роботи, які необхідно зарахувати та який саме вид стажу має враховуватися у подвійному розмірі, у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок роз`яснення судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 Кодексу).

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 4 статті 254 Кодексу).

Таким чином, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Тобто роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту слідує, що пояснення щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Правові висновки щодо застосування положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України викладені Верховним Судом у постановах від 7 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15, від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 та від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.

Зокрема, у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16 Верховний Суд звернув увагу, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2019 року у справі № 816/1512/15 зазначив, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Своєю чергою, у постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22 Верховний Суд, надаючи тлумачення положенням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив, що роз`яснення рішення суду це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз`яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.

Враховуючи імперативні положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд визначив критеріїв встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення, а саме: заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання; судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

Предметом розгляду даного адміністративного позову була правомірність наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 період роботи у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з 01.01.2004 по 31.05.2024 до загального страхового стажу, враховуючи його, у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подвійному розмірі, а також призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.05.2024 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

13.08.2024 за наслідками розгляду даної адміністративної справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №092950016584 від 06.06.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.05.2024, зарахувавши період роботи у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з 01.01.2004 по 31.05.2024 до пільгового стажу, враховуючи його, у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подвійному розмірі.

Заявнику фактично незрозумілим є питання виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 в справі за №300/4992/24, щодо правильності найменування установи де працювала позивач, а також періодів роботи, які необхідно зарахувати та який саме вид стажу має враховуватися у подвійному розмірі, у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд звертає увагу відповідача на те, що у рішенні від 13.08.2024 в справі за №300/4992/24 висновками суду встановлено, що з 01.06.1993 позивач працювала у інфекційному закладі охорони здоров`я, а саме у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Вказане підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_2 , а також довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.05.2024 за №806/01-19 та довідкою про роботу ОСОБА_3 від 29.05.2024 за №815/01-19, виданими КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради».

Відповідно до довідки КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про роботу ОСОБА_3 від 29.05.2024 за №815/01-19, позивач працювала в Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з 01.06.1993 до 30.08.2023, робота в якому за цей період дає право на подвоєння стажу згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв`язку з чим, суд у рішенні зазначив, що стаж роботи позивача в Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», зокрема з 01.01.2004 по 31.05.2024 повинен зараховуватися у подвійному розмірі.

Суд зазначає, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Подана заявником заява за своїм змістом фактично стосується роз`яснення порядку та способу виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 в справі за №300/4992/24, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, в поданій заяві про роз`яснення судового рішення заявник не зазначив, що є незрозумілим, в чому полягає неясність резолютивної частини рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суд робить висновок, що положення судового рішення, яким вирішено спір у цій справі, є чіткими та зрозумілими, не допускають можливості їх неоднозначного тлумачення, не потребують зміни формулювання, тобто у цілому відповідають вимогам щодо «якості» судового рішення, а тому відсутні підстави для роз`яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 в справі за №300/4992/24.

За таких обставин, в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення потрібно відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз`яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 в справі за №300/4992/24, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя Остап`юк С.В.