Ухвала суду № 125923507, 18.03.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

18 березня 2025 року Справа № 280/1829/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 10.08.2023 №172850021888;

призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як учаснику бойових дій відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення з заявою до пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто зазначити, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності в адміністративно-процесуальних відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що адміністративний позов містить позовні вимоги щодо визнання протиправним рішення відповідача від 10.08.2023 №172850021888, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З даним позовом позивач звернувся до суду лише 06.03.2025 (згідно з датою відділення поштового зв`язку на конверті, у якому позовну заяву було скеровано до суду), тобто із пропуском 6-місячного строку.

Позивачем у адміністративному позові заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, на обґрунтування якого зазначає, що через падіння з велосипеда у грудні 2023 року отримав травму попереково-крижового відділу хребта, до лікаря звернувся лише у січні 2024 року після того, як зрозумів, що біль у нижній частині спини та ногах, скованість рухів і неможливість виконувати прості операції, такі як ходьба або підняття важких предметів самостійно не проходить. Вказує, що проходив амбулаторне лікування у Великостиденській амбулаторії Рівненського району. Пояснює, що через несвоєчасне звернення до лікаря виникли ускладнення, реабілітація в домашніх умовах тривала до цього часу, тому що в будь-який момент у нього могли затерпнути ноги і він втрачав рівновагу. Стверджує, що дуже остерігався повторно отримати травму. Вважає, що причина пропуску строку звернення до суду є поважною та обумовлена хворобою.

Проаналізувавши наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

На обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, позивачем до позовної заяви долучено довідку від 10.07.2024 Великостиденської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, з якої вбачається, що у період з 23.01.2024 по 10.07.2024 позивач перебував на амбулаторному лікуванні.

Так, у постанові від 31.08.2023 по справі № 340/6025/22 Верховний Суд зазначає, що відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад. Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню).

Однак, щодо доводів про проходження амбулаторного лікування, на думку суду, не є об`єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду, оскільки амбулаторне лікування не перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк.

Разом з тим, суд вважає, що ніщо не перешкоджало позивачу з моменту ознайомлення зі спірним рішенням укласти договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом та, як наслідок, здійснити реалізацію своїх прав та обов`язків, з дотриманням вимог КАС України.

Аналогічна правова позиція міститься а постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №160/14919/22.

Крім того, суд зауважує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження перебування на реабілітації або знаходження у стані, який дійсно не дозволяв йому звернутися до суду за захистом свого порушеного права, починаючи з 11.07.2024 (ні листка непрацездатності, ні довідки лікаря тощо).

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Отже, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів стосовно нарахування разової грошової допомоги.

При цьому, незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

До позовної заяви не додано належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням поважності підстав його пропуску, а також доказів на їх обґрунтування/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений.

Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавцем чітко визначено шляхи захисту порушених, на думку позивача, рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод або законних інтересів позивача.

Тобто, вимоги позивача про визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 10.08.2023 №172850021888 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як учаснику бойових дій відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення з заявою до пенсійного фонду, сформульовані всупереч вищенаведеним положенням КАС України.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:

обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом;

позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України із уточненням прохальної частини.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяІ.В.Батрак