Рішення № 125920877, 18.03.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 Справа №607/2419/25 Провадження №2-а/607/195/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Гоцак І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Шевчук В.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національноїполіції уЛьвівській області(надаліГУНП уЛьвівській області)про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3933640 від 25.01.2025 року, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки правопорушення зазначеного у постанові позивач не вчиняв і докази зворотного відсутні. Так, зазначив, що згідно спірної постанови, 25.01.2025 о 16.05 год. в м.Ходорів, водій ОСОБА_1 керував автомобілем обладнаним пасивними засобами безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 (в) ПДР України. Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 був пристебнутий ременем безпеки, а зняв його лише після повної зупинки транспортного засобу. Підійшовши до автомобіля інспектор, як підставу для зупинки вказав на те, що водій був не пристебнутий ременем безпеки під час руху транспортного засобу, на що водій ОСОБА_1 категорично заперечив і на даний час заперечує, пояснивши при цьому, що зняв його після повної зупинки транспортного засобу, після чого вийшов із автомобіля. В свою чергу інспектор ВП№1 (м.Жидачів) ГУНП в Львівській області підійшовши до водія пояснив причину зупинки та висунув вимогу водію пред`явити документи передбачені п.2.1 ПДР України, що позивачем було виконано. Не з`ясувавши ретельно обставин, а саме того, що водій під час руху транспортного засобу був пристебнутий ременем безпеки, інспектор поліції помилково, на думку позивача, виніс спірну постанову. Також зазначив, що інспектор поліції виносив спірну постанову без дослідження доказів, про існування якого зазначено у ній, а саме не пред`являв водію даних з відео реєстратора та нагрудної боді камери. Відтак, з огляду на відсутність достовірних, належних та допустимих доказів, які доводять винуватість позивача у порушенні ним вимог п.п.2.3 (в) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП, позивач вважає, що слід скасувати спірну постанову за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрити та відшкодувати його за рахунок відповідача сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області відзиву на позов не подавало.

Ухвалою суду від 05.02.2025 відкрито провадження у даній справі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шевчук В.О. в судове засідання не з`явився, подавши заяву згідно якої позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити з підстав наведених у позові, а справу розглянути у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача ГУНП у Львівській області у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи із поважних причин не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3933640 від 25.01.2025, ОСОБА_1 25.01.2025 о 16 год. 05 хв. в м.Ходорів вул..Тарнавського,2, керував автомобілем марки «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 (в) ПДР України.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до підпункту (в) пункту 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) користуватись ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями бепеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідач у підтвердження спірної постанови, не надав жодного належного та допустимого доказу (даних з нагрудних камер працівників поліції або службового відеорестратора, камер вуличної мережі), який би підтверджував факт вчинення позивачем спірного правопорушення, тобто 25.01.2025 о 16 год. 05 хв. в м.Ходорів вул..Тарнавського,2, керування автомобілем марки «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки, будучи не пристебнутим ременем безпеки, у тому числі доказів, які б підтверджували винуватість позивача про які зазначено у спірній постанові, а саме даних із відео реєстратора та бодікамери №1283. При цьому, суд констатує, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що він 25.01.2025 о 16 год. 05 хв. в м.Ходорів вул..Тарнавського,2, керуючи автомобілем марки «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 був пристебнутий ременями безпеки.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення спірної постанови, у тому числі фото- та відео фіксацію вчинення позивачем спірного правопорушення. Його ж вчинення, як уже було зазначено, заперечується та не визнається самим позивачем.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у даній категорії справ, є вичерпний. Таким чином, суд вважає, що слід скасувати спірну постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 .

Також, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Львівській області суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3933640 від 15.01.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., скасувати.

Адміністративну справувідносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП, провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області суму судового збору,сплаченого позивачемпри зверненнііз адміністративнимпозовом всуд,що становить484(чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду складено судом 18 березня 2025 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан