Ухвала суду № 125917885, 27.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4500/25

Провадження № 1-кс/752/1935/25

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відідлу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025100000000020 від 23.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025100000000020 від 23.01.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено, зокрема востаннє з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб (Указ Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 4220-IX від 15.01.2025).

Також Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України №2105-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення

оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, проведення загальної мобілізації неодноразово продовжено, зокрема востаннє з 08.02.2025 строком на 90 діб (Указ Президента України № 27/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затверджений Законом України №4221-IX від 15.01.2025).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Попри встановлений на території України правовий режим воєнного стану та оголошену загальну мобілізацію, ОСОБА_6 , будучи адвокатом та здійснюючи правозахисну діяльність відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №8357/10, виданого Радою адвокатів Київської області 08.10.2019, користуючись набутими соціальними та професійними зв`язками в суспільстві, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного протиправного збагачення за чужий рахунок, в невстановлені досудовим розслідуванням час та дату, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від військовозобов`язаних громадян України неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами ТЦК та СП, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема щодо безперешкодного проходження військово-лікарської комісії (без участі особи), встановлення фіктивних діагнозів та подальшого у зв`язку з цим виключення такої особи з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

З цією метою ОСОБА_6 розповсюдив серед кола своїх знайомих та клієнтів інформацію про наявність у нього зв`язків серед керівництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також можливість внаслідок наявності таких зв`язків забезпечення ним безперешкодного, тобто без притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 210 КУпАП, за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також без отримання мобілізаційного розпорядження, проходження військовозобов`язаними процедури оновлення військово-облікових даних у найкоротші терміни, визнання особи непридатною до військової служби за станом здоров`я, а також подальшого їх виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Так, 20.01.2025, громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи військовозобов`язаною особою, маючи намір в законний спосіб оновити військово-облікові документи, при цьому побоюючись бути мобілізованим, звернувся до адвоката ОСОБА_6 з проханням надання допомоги під час оновлення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.

Під час телефонної розмови з ОСОБА_8 , у ОСОБА_6 , який усвідомлюючи нагальну потребу в оновленні військово-облікових даних та проходженні військово-лікарської комісії ОСОБА_8 , що обумовлено введенням військового стану на території України, розуміючи важливість вирішення цього питання для останнього та оцінюючи його побоювання щодо можливої мобілізації у зв`язку з оновленням у визначені Законом України №3543-XII від 07.09.2024 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строки військово-облікових документів, виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у розмірі 25 000 доларів США.

У подальшому, 21.01.2025 у вечірній час доби, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 під час телефонної розмови за допомогою мобільного додатку «Telegram», використовуючи мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_1 , пред`явив ОСОБА_8 вимогу про необхідінсть передачі йому грошових коштів у сумі 25 000 доларів США, пояснивши, що лише за вказану суму грошових коштів ОСОБА_6 зможе здійснити вплив на уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , кінцевим результатом якого повинно стати виключення з військового обліку ОСОБА_8 у зв`язку з непридатністю до військової служби, а саме: 10 000 доларів США ОСОБА_8 необхідно передати ОСОБА_6 для подальшої передачі невстановленій на даний час уповноваженій службовій особі військово-лікарської комісії з метою встановлення ОСОБА_8 діагнозу, що дасть змогу визнати останнього непридатним до проходження військової служби, ще 5 тисяч доларів США ОСОБА_8 необхідно передати ОСОБА_6 для подальшої передачі невстановленій на даний час уповноваженій службовій особі Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка повинна затвердити діагноз ОСОБА_8 , а решту - 10 000 доларів США необхідно передати для невстановленої на даний час уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виключення з військового обліку ОСОБА_8 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

У свою чергу ОСОБА_8 , усвідомлюючи відсутність у нього законних підстав для виключення з військового обліку за станом здоров`я, а також розуміючи, що надання неправомірної вигоди особам уповноваженим на виконання функцій держави є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, 22.01.2025 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їхнім контролем.

Так, 05.02.2025, близько 15:30 год. ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні кав`ярні на першому поверсі ТРЦ «Ретровіль» за адресою: м. Київ, пр-т. Європейського Союзу, буд. 47, зустрівся з ОСОБА_6 , де в ході розмови останній, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, створюючи в ОСОБА_8 уявлення спроможності вирішення ним раніше озвучених питань, передав ОСОБА_8 аркуш паперу з написом «Попередня довідка», видана 05.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій зазначено, що ОСОБА_8 встановлено діагноз «післятравматична полінейропатія головного мозку. Дисметаболічна кардіоміопатія», та те, що ОСОБА_8 «непридатний до військової служби на підставі ст. 13-А, 23в, 40-в графи III».

У ході розмови ОСОБА_6 повідомив, що він вже передав уповноваженим службовим особам власні грошові кошти з метою якнайшвидшого отримання ОСОБА_8 остаточного висновку ВЛК з діагнозом, що надає право на виключення з військового обліку, при цьому пред`явив вимогу про необхідність термінової передачі йому обумовленої раніше суми грошових коштів.

У подальшому, 13.02.2025, близько 19:45 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці, поблизу буд. 47 по пр-ту. Європейського Союзу у м. Києві, на виконання раніше виниклого у нього злочинного умислу, направленого на вимагання та одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду, а саме частину обумовленої раніше грошової винагороди в розмірі 2000 доларів США з метою подальшої передачі їх уповноваженій особі на виконання функцій держави, яка прийме рішення про наявність у ОСОБА_8 діагнозу, що надає можливість визнати останнього непридатним до проходження військової служби.

Одночасно з цим, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, в ультимативній формі пред`явив ОСОБА_8 чергову протиправну вимогу щодо необхідності термінової передачі йому решти обумовленої суми грошових коштів для здійснення впливу на уповноважену службову особу з метою отримання висновку військово-лікарської комісії про непридатність ОСОБА_8 до військової служби за станом здоров`я.

Пізніше, 18.02.2025, близько 19:26 год. ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні кав`ярні на першому поверсі ТРЦ «Ретровіль» за адресою: м. Київ, пр-т. Європейського Союзу, буд. 47, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що його дії жодним чином не співвідносяться з наданням правової допомоги та є незаконними, однак побоюючись бути викритим та намагаючись законспірувати свої незаконні дії здійсненням адвокатської діяльності, надав ОСОБА_8 документ з назвою «Угода про надання правничої допомоги», датований 31.01.2025 із зазначенням суми гонорару в розмірі 25000 доларів та наказав його підписати.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_8 записати в блокнот діагноз, який йому нібито встановлено, а саме: «субкомпенсований післяінсультний синдром, хронічне безсоння, анемія нижніх кінцівок, часткова втрата слуху». Крім того, ОСОБА_6 назвав ліки, які нібито вживає ОСОБА_8 та їх дозування враховуючи встановлений діагноз. Після цього, взявши в ОСОБА_8 блокнот з ручкою, ОСОБА_6 власноруч записав в блокноті хронологію проходження ОСОБА_8 військово-лікарської комісії, що нібито мало місце у період часу з 14.01.2025 по 06.02.2025, а саме: 14.01.2025 - направлення на ВЛК; 17.01.2025 - початок ВЛК; 20.01.2025-06.02.2025 - госпіталізація; 06.02.2025 - отримання попередньої довідки ВЛК про непридатність до військової служби; рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про виключення з військового обліку з внесенням відповідних даних в реєстр «Оберіг» та їх відображення в додатку «Резерв+».

Після надання відповідних інструкцій з їх одночасним записом у блокнот, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду, а саме частину обумовленої раніше грошової винагороди в розмірі 3000 доларів США з метою передачі їх невстановленій на даний час уповноваженій службовій особі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийме рішення про наявність у ОСОБА_8 діагнозу, що надає можливість визнати останнього непридатним до проходження військової служби з подальшим виключенням ОСОБА_8 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

У ході цієї ж зустрічі, ОСОБА_6 в черговий раз пред`явив ОСОБА_8 вимогу щодо необхідності в найкоротші строки передачі йому решти раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 20000 доларів США для отримання названих вище документів, запевняючи останнього, що без надання решти суми неправомірної вигоди вирішення питання про виключення ОСОБА_8 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби буде неможливим.

У подальшому, 26.02.2025, близько 12:15 год. ОСОБА_6 , знаходячись на другому поверсі ТРЦ «Ретровіль» за адресою: м. Київ, пр-т. Європейського Союзу, буд. 47, продовжуючи свою протиправну діяльність, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 20000 доларів США для себе та третьої особи за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - неустановленими на даний час уповноваженою службовою особою військово-лікарської комісії з метою встановлення ОСОБА_8 діагнозу, що дасть змогу визнати останнього непридатним до проходження військової служби, уповноваженою службовою особою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка повинна затвердити діагноз ОСОБА_8 , уповноваженою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виключення з військового обліку ОСОБА_8 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я. Після чого, о 12.25 год. ОСОБА_6 затриманий працівниками правоохоронного органу.

Таким чином, ОСОБА_6 у період часу з 05.02.2025 по 26.02.2025 вимагав та одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в загальній сумі 25 000 доларів США для себе та третьої особи за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - неустановленими на даний час уповноваженою службовою особою військово-лікарської комісії з метою встановлення ОСОБА_8 діагнозу, що дасть змогу визнати останнього непридатним до проходження військової служби, уповноваженою службовою особою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка повинна затвердити діагноз ОСОБА_8 , уповноваженою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виключення з військового обліку ОСОБА_8 у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

26.02.2025 року ОСОБА_6 було затримано в порядку 208 КПК України.

26.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисники заперечили проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили, разі, якщо суд вважатиме, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, а ризики, зазначені стороною обвинувачення, доведеними, розглянути можливість обрати більш м`який запобіжний захід замість тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний також заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025100000000020 від 23.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

26.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується доказами, долученими до клопотання в їх сукупності.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, в сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_6 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Посилання прокурора на ризик, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення осбтавин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення є ймовірним, що обумовалено специфікою розслідуваного кримінального провадження.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є вірогідними та доведеними стороною обвинування.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею враховуються вимоги ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкокого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави, що перевищує визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір, і є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 183, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів у межах досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2025 року, включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 1 036 600,00 грн. (один мільйон тридцять шість тисяч шістсот грн. 00 коп.) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

МФО 820172

Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

4. Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, в разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

-не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-заборонити спілкуватись зі свідком у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 26 квітня 2025 року включно.

6. Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.

7. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

8. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

9. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

10. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

11. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9