Рішення № 125916980, 14.03.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/124/25

Провадження № 2/302/125/25

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

14 березня 2025 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.

за участі:

секретаря судового засідання Куруц В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який в подальшому був уточнений, та в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 . ОСОБА_3 , як працівнику Майданського заводу пластмас, в 1978 році було виділено двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , яка за даними погосподарського обліку села Майдан обліковується за померлим ОСОБА_3 . Позивачка ОСОБА_1 в серпні 2018 року зверталася до сільського голови села Майдан із заявою про надання їй дозволу на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Брат позивачки ОСОБА_4 просив надати йому дозвіл на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , про що також подавав відповідну заяву до голови Майданської сільської ради. Однак, жодної відповіді на подані заяви позивачка та її брат не отримали. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивачки ОСОБА_3 помер, на час його смерті разом з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , 1967 р.н., син померлого; ОСОБА_1 , 1979 р.н., дочка померлого (позивачка), ОСОБА_5 , 1999 р.н., онука померлого, ніхто інший не проживав та не був зареєстрований. Стверджувала, що за цих підстав, та відповідно до вимог ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_4 , вважаються належними спадкоємцями першої черги за законом, в рівних частках, до майна померлого батька ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 брат позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер. ОСОБА_4 , 1967 року народження був постійним мешканцем АДРЕСА_2 , разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1979 року народження, - сестра, ОСОБА_5 , 1999 р.н., племінниця, ніхто інший не проживав та не був зареєстрований. Дружина померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадщину до майна померлого чоловіка ОСОБА_4 не прийняла, та не бажає приймати, про що вказала у письмовій заяві. Приватним нотаріусом Сятиня Т.С. у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (житлову квартиру) відмовлено, оскільки на дане спадкове майно відсутні правоустановчі документи. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на зазначений об`єкти спадкового майна за законом в судовому порядку.

28 січня 2025 року ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Позивачка в підготовче засідання не з`явилась.

Представник позивачки адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву від 14 березня 2025 року, в якій просила розглянути справу без участі позивачки та її, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, 03.03.2025 подала суду заяву в якій позовні вимоги визнала й не заперечила проти їх задоволення та просила розглянути справу без участі представника відповідача.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач визнав позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу сторін і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ужгород Закарпатської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11).

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у зв`язку з смертю ОСОБА_3 за ним відкрилась спадщина.

Згідно довідки, виданої Майданським старостинським округом Міжгірської селищної ради від 30.05.2024 №315, ОСОБА_3 , 1943 р.н., був постійним мешканцем АДРЕСА_2 , та на день його смерті проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , 1967 р.н., син померлого; ОСОБА_1 , 1979 р.н., дочка померлого (позивачка), ОСОБА_5 , 1999 р.н., онука померлого (а.с.19).

19 червня 2018 року приватним нотаріусом Корбутяк І.В. на підставі заяв спадкоємців: позивачки ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_4 , було заведено 19.06.2018 року спадкову справу за номером у нотаріуса: 31/2018, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.35).

19 червня 2018 року, на вимогу представника ОСОБА_4 адвокатки Керита М.В., приватний нотаріус Корбутяк І.В. видала інформаційну довідку (вих. № 189/02-14) згідно якої до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , 19.08.2018 Корбутяк І.В., приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області, відкрито спадкову справу № 31/2018. Нотаріусом встановлено, що на випадок своєї смерті померлий заповіт не залишив (а.с.36).

За життя ОСОБА_3 а 03.08.2018 і ОСОБА_4 звертались до Майданської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області із заявами про приватизацію квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи та заявою відповідача про визнання позову (а.с. 43). Рішення про приватизацію, відповідно до наявних відомостей, зазначеним органом не приймалось.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Майдан Хустського району Закарпатської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.13).

Згідно довідки, виданої Майданським старостинським округом Міжгірської селищної ради від 30.05.2024 №313, ОСОБА_4 , 1967 року народження був постійним мешканцем АДРЕСА_2 , разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1979 року народження, - сестра, ОСОБА_5 , 1999 р.н., племінниця (а.с.47).

19 вересня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Сятиня Т.С. із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом за померли ОСОБА_4 , на підставі якої було зареєстровано спадкову справу №50/2024 та номер у Спадковому реєстрі 730060074, що доводиться витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.09.2024 за № 788424177 (а.с.53).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

У силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

В частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13 та постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 669/629/16-ц.

З врахуванням положень статті 1222 та ч. 1 ст. 1223 ЦК України у ОСОБА_1 , у зв`язку з відкриттям спадщини за ОСОБА_4 , відповідно до закону, виникло право на спадкування, вона не відмовлялась від спадщини та прийняла спадщину як спадкоємець шляхом постійного спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття у встановлений законом строк, встановлений ст. 1270 ЦК України не звертався, рішення суду щодо продовження іншим спадкоємцям строку для прийняття спадщини за майном померлого ОСОБА_4 до приватного нотаріуса не надходили.

Відтак, з врахуванням положень ч. 1 ст. 1223 та ст. 1268-1270 ЦК України єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є позивачка ОСОБА_1 , котра відповідно до приписів статей 1296-1298 ЦК України має право й обов`язок отримати свідоцтво про право на спадщину щодо майна, належного спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину. Останнім їй було відмовлено в учиненні відповідної нотаріальної дії на підставі підпункту 4.15 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5, відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 .. Причиною відмови стала відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно (а.с.55).

Суд не встановив обставин, передбачених статтею 1224 ЦК України, які мали б наслідком усунення позивачки від спадкування за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Обставини, які б свідчили, що спадкування позивачкою за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушує права чи законні інтереси третіх осіб не встановлено.

Відтак суд дійшов висновку, що у позивачки виникло право на набуття у власність права на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Водночас суд встановив наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавця до спадкоємиці, які не впливають на зміст цього права.

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, позицію викладену в п. 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якої визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав на набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом та існування підстав для судового захисту такого права в установлений законом спосіб визнання права.

Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст.2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Позов, уточнений в редакції від 14.02.2025, ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком ОСОБА_3 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_9 братом ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 18.03.2025.

Повне найменування учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04350910; місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, селище Міжгір`я, Хустський район, Закарпатська область, 90000.

Головуючий суддя О.І. Повідайчик