Ухвала суду № 125916253, 17.03.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 545/399/25

Провадження № 2/542/276/25

У Х В А Л А

17 березня 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» шляхом формування документа в системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 67046,21 грн.

Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження.

05 березня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву. Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав заяву про витребування доказів, в якій просив витребувати у ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»: електронний варіант договору про надання кредиту №7473222 від 14.01.2024 року, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ; копію договору про надання платіжних послуг, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та надавачем платіжних послуг ТОВ «Пейтек Україна»; докази на підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що додані до позовної заяви; на підтвердження нарахованих сум у розрахунку заборгованості первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Клопотанням обґрунтоване метою встановлення всіх обставин, що мають істотне значення для справи, на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог у справі.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 122, 123). Надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 98-104).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 97). Надав заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с.95).

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надатидокази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій.

Згідно з ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується;2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з ч.3 ст.84 ЦПК України уразі задоволення клопотаннясуд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

В даному випадку, заявляючи клопотання про витребуваня доказів у позивача відповідач не навів обґрунтування необхідності витребування такої інформації в межах заявлених в цій справі позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, стосовно предмету доказування по справі та заперечення проти позовних вимог, а також не навів обставин, які може підтвердити ці докази, або аргументів, які вони можуть спростувати, а обмежився лише посиланням на загальну фразу про встановлення всіх обставин у справі.

При цьому щодо витребування електронного варіанту договору №7473222 про надання кредиту від 14 січня 2024 року, який укладений в електронній формі, суд зазначає таке.

По-перше, предметом позову у вказаній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №1206891 про надання споживчого кредиту від 31.12.2023 року, який укладений між ТОВ «СелфіКредит» та ОСОБА_1 .

Відповідач же в клопотанні про витребування доказів просить витребувати в позивача електронний варіант договору №7473222про наданнякредиту від14січня 2024року,укладеного міжТОВ «АвентусУкраїна» та ОСОБА_1 .

Тобто, договір №7473222 про надання кредиту від 14 січня 2024 року, на який посилається відповідач, не є предметом розгляду по вказаній цивільній справі.

По-друге, згідно з ч.1,2ст.100 ЦПК Україниелектронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч.1,6 ст.95, ч.5 ст.100 ЦПК Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З системного аналізу положеньЦПК Українивбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі за № 755/1549/22 зазначив, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверта-шостастатті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відтак позивачем надано до суду паперову копію вищезазначеного кредитного договору№1206891 про надання споживчого кредиту від 31 грудня 2023 року. Заявляючи вимогу про витребування електронного варіанту договору, відповідач не просить витребувати оригінал електронного доказу, не зазначив про те, що він ставить під сумнів відповідність наданої копії оригіналу та з яких саме підстав, а лише навів цитування відповідних норм цивільного процесуального кодексу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.п. 9.1, 9.9 розділу 9 вказаного договору цей договір складений в 2 (двох) оригінальних примірниках, по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу та примірник такого договору повинен був бути надісланий на електронну адресу відповідача, вказану ним під час оформлення кредиту, та сам відповідач міг надати його електронний варіант до суду.

Щодо витребування у позивача копії договору про надання платіжних послуг, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та надавачем платіжних послуг ТОВ «Пейтек Україна», то вказана інформація не входить в предмет доказування за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №1206891, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 .

Щодо витребування доказів на підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що додані до позовної заяви та доказів на підтвердження нарахованих сум у розрахунку заборгованості первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд зазначає, що докази надаються сторонами, а оцінку наданим доказам на предмет їх належності, допустимості та достовірності суд надає при ухваленні судового рішення.

Так, за приписами нормстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1,5ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4ст. 12 ЦПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

У справі «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» ЄСПЛ наголосив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Одночасно суд зазначає, що відповідач, будучи стороною кредитних правовідносин вправі самостійно звернутись до банку за отриманням інформації щодо своєї кредитної заборгованості. З іншого боку, банк, отримавши заперечення позичальника, який заперечує суму боргу, період виникнення зобов`язань, відмову позичальника від їх виконання, повинен сам підтвердити чи спростувати ці заперечення відповідними доказами. Тобто, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 76-81, 83, 84, 258, 260 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 17 березня 2025 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва