Рішення № 125914817, 18.03.2025, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 278/355/25

Провадження по справі №2/276/236/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року селище Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

з участю секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі у тексті - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 34721,80 гривень.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 31.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «Качай гроші») та Відповідачем було укладено Договір кредитної лінії № 00-10770033. Вказаний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 6350,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до п.1.5 за надання Кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 635,00 грн. Позичальник доручає Кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми Кредиту, що підлягає перерахуванню Позичальнику згідно Договору. Тобто, Позичальнику перераховується сума Кредиту 6985,00грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання Кредиту. 31.12.2023 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-10770033 від 31.12.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Всупереч умов Договору №00-10770033 від 31.12.2023 Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 34721,80 грн., яка складається з наступного: 6985,00 грн. - заборгованість по кредиту; 27736,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

22.01.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено Договір факторингу №22-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай гроші» відступило ТОВ «Макс Кредит» право грошової вимоги до відповідача з укладеним Кредитним договором №00-10770033 від 31.12.2023.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № №22-01/2024 від 22.01.2024, від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 7861,30 грн.

16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги до відповідача з укладеним Кредитним договором.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34721,80 грн.

Позивач стверджує, що за таких обставин ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №00-10770033 від 31.12.2023 в розмірі 34721,80 грн., з яких: 6985,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27736,80 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 20.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомленою в установленому законом порядку - шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.02.2025 року за зареєстрованим місцем проживання. 03.03.2025 та 18.03.2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяви, в яких послалась на тяжке захворювання та необхідність довготривалого лікування, просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги не визнала у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихстаттею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1статті 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Законуякщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно достатті 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2ст.1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 31.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10770033 (далі Договір, кредитний договір). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.3. вказаного договору позичальнику надається кредит у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, сума кредитного ліміт складає6350,00 грн. на строк 240 днів (до 27.08.2024).

Відповідно до п.п. 1.4, 1.6, 1.7, договору знижена процентна ставка за користування коштами кредиту: 0,6% в день від суми кредиту (протягом перших 30 днів користування кредитом в разі оплати процентів не пізніше наступного дня рекомендованої дати оплати до 30.01.2024 року), стандартна процентна ставка: 3,00% в день (застосовується в межах строку надання кредиту, після 30 дня користування кредитом). Тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату кладення договору становить: 2076,86% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору складає 48133,00 грн.

Пунктом 2.2. договору визначено, що Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 2.8 Договору визначено: дата надання кредиту 31.12.2023 року; сума кредиту 6350 грн. перераховується кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

За надання Кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 635,00 грн. Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію за надання кредиту в останній день погашення кредиту (п.п. 1.5, 1.5.1 Договору).

Також сторонами договору погоджено графік платежів та орієнтовна сукупна вартість кредиту, що підтверджується Додатком №1 до Договору № 00-10770033 від 31.12.2023, згідно з яким визначено кінцеву дату платежу за кредитом 27.08.2024 р.

ТОВ «Качай гроші» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6350,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка вказана в укладеному кредитному договорі № 00-10770033 від 31.12.2023.

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи відповідною копією довідки про перерахування коштів ТОВ «Платежі Онлайн» №204/09 від 09.09.2024 року, згідно якої за допомогою платіжного сервісу «Platon» було проведено успішні транзакції: Сайт Торговця: KACHAY.COM.UA; Тип транзакції: видача: 31.12.2023 на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 6350,00 гривень. Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти співпадає з номером картки, вказаним відповідачем в підписаному нею Кредитному договорі № 00-10770033 від 31.12.2023.

Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором № 00-10770033 від 31.12.2023, заборгованість за вказаним договором за період з 31.12.2023 по 22.01.2024 складає 34721,80 грн., з яких: 6985,00 грн. - сума кредиту; 6350,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 635,00 грн. заборгованість за комісією.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позикодавець, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором позики не виконав.

При цьому, відповідачем не спростовано розмір цієї заборгованості, свій контррозрахунок він не надав.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.01.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено Договір факторингу №22-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай гроші» відступило ТОВ «Макс Кредит» право грошової вимоги до відповідача з укладеним Кредитним договором №00-10770033 від 31.12.2023.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № №22-01/2024 від 22.01.2024, від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 7861,30 грн.

16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги до відповідача з укладеним Кредитним договором.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34721,80 грн.

Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, не повернула грошові кошти, не сплатила проценти за користування ними та комісію.

Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду доказів на спростування вимог позивача.

Окрім доводів відповідача, жодних доказів на спростування факту отримання грошових коштів від ТОВ «Качай гроші» за вищезазначеним кредитним договором та розміру заборгованості суду не надано. Так, відповідач, не надав суду доказів того, що вона не отримувала 31.12.2023 року кредитні кошти від ТОВ «Качай гроші» на зазначений у кредитному договорі свій рахунок, доступ до якого безпосередньо має відповідач, а саме платіжну картку № НОМЕР_1 , яку було погоджено сторонами у кредитному договорі та зазначено у відповідній копії довідки про перерахування коштів.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання на передбачених умовах кредитного договору, суд вважає вимоги позивача, який є новим позикодавцем, щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 00-10770033 від 31.12.2023 за тілом кредиту обґрунтованим лише в розмірі 6350,00 грн., оскільки саме таку суму було отримано відповідачем за умовами Кредитного договору, а не 6985 грн.

Вимоги щодо стягнення передбаченої п.1.5 Кредитного договору комісії за надання кредиту в розмірі 635,00 грн. в прохальній частині позовної заяви позивачем не заявлено.

Разом з тим, щодо позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «ЕЙС» в частині стягнення відсотків за договором кредиту суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 1046 ЦК Українивизначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ізст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК Українипередбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2ст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно умов Договору № 00-10770033 від 31.12.2023 договір укладено на 240 днів, дата повернення кредиту 27.08.2024 року.

На період з 31.12.2023 до 30.01.2024 року визначена знижена ставка відсотків 0,60 % в день, що становить 38,1 грн. за день.

На період з 01.02.2024 року до 27.08.2024 року визначена визначений розмір відсотків за вказаний період 3,00% в день, що становить 190,50 грн. за день.

Як слідує з розрахунків заборгованості, розмір відсотків нарахований позивачем за період з 31.12.2023 по 27.05.2024, тобто в межах строку повернення кредиту. Розрахунку за період з 28.05.2024 по 27.08.2024 року позивачем не надано.

За таких обставин, за період з 31.12.2023 до 27.05.2024 року розмір відсотків становить 23622 грн. 00 коп. (30 днів х 38,1 грн + 118 днів х 190,50 грн.), які і підлягають стягненню з відповідача.

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 00-10770033 від 31.12.2023 у розмірі 29972,00 грн., з яких: 6350,00 гривень - сума заборгованості за тілом, 23622,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 86,32%), тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2091,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 22.11.2024 було укладено Договір про надання правової допомоги №2211/Е між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», відповідно до умов якого адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах визначених цим договором. У відповідності до додаткової угоди №6 до Договору адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання щодо захисту прав позивача по стягненню заборгованості за кредитними договорами, в тому числі кредитним договором № 00-10770033 від 31.12.2023 року. У відповідності до акту прийому-передачі наданих послуг розмір наданих адвокатським бюро послуг склав 7000,00 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за договором позики, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача, адвокатом Тараненком А.І., через систему «Електронний суд», що не потребувало значного часу, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у разі задоволення позову становлять 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.512,514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079,1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 00-10770033 від 31.12.2023 в розмірі 29972 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривень, з яких: 6350,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 23622,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2091 (дві тисячі дев`яносто одна) грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19 оф.2005, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя А.С.Семенюк