Ухвала суду № 125913856, 13.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10184/25

Провадження № 2/761/5785/2025

У Х В А Л А

13 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Перша Київська державна нотаріальна контора, про стягнення арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

В березні 2025 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Стаття 19 ч.2 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

У справах позовного провадження заявою по суті справи є позовна заява, а не заява, з якою звернувся позивач у справі.

Крім цього, відповідно до ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами

В постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №752/19715/14-ц зазначено, що позивач визначає відповідача у справі самостійно. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах.

Між тим, Перша Київська державна нотаріальна контора визначена позивачем як заінтересована особа, що не узгоджується з приписами ст. 42, 48 ЦПК України

Варто також зазначити, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

Крім цього, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. (п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України)

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Як вбачається з позовної заяви позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що було накладено арешт на 1/3 частку квартири, яка належала його батьку - ОСОБА_2 .

Однак, з ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2004 р. та інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наявність арешту на майно ОСОБА_3 .

Тому, позивачу необхідно уточнити зміст заяви, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суб`єктний склад учасників справи. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Перша Київська державна нотаріальна контора, про стягнення арешту з майна,-, залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.