Рішення № 125912065, 25.02.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/248/25 Провадження № 2-о/636/61/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Гніздилова Ю.М., за участю секретаря судового засідання Кисловської О.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду м. Чугуєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту припинення трудових відносин, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та ТОВ НВФ «Зварконтакт»,

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин. Обгрунтовуючи свої заявлені вимоги наступним.

ОСОБА_1 з 19 липня 2007 року призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ НВФ «Зварконтакт», юридично, вона продовжує перебувати у трудових відносинах з зазначеним підприємством, однак, фактично, з 24.02.2022 початком війни на Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, моя трудова діяльність та трудові відносини з зазначеним підприємством припинились. Заявниця є пенсіонеркою з 23 липня 2019 року за віком та у зв`язку з припиненням фактичної трудової діяльності вона звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про перерахунок її пенсії з 24 лютого 2022 року.

Вказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Івано Франківській області, за результатами чого прийнято рішення від 28 листопада 2024 року, про відмову у перерахунку пенсії, оскільки заявниця не має наказу про звільнення. Тобто, фактично право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії не є спірним, однак, таке право поставлено в залежність від необхідності надання конкретного документу, який би свідчив юридично про припинення факту трудових відносин, а саме, наказу про звільнення.

Зазначеним обумовлено необхідність звернення до суду з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення факту припинення трудових відносин на підставі ст.38 КЗпП України, оскільки фактично трудова діяльність заявниці є припиненою, а за відсутності можливості оформити своє звільнення з ТОВ НВФ «Зварконтакт» та, у подальшому, врегулювати свої пенсійні права, відповідним документом є судове рішення.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву, в якій свої заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

В судове засідання представники заінтересованих осіб не з`явились, однак належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи.

Також, вони викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положеньст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу № 45-К ООО НПФ «Сварконтакт», ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера на підставі заяви.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від у зв`язку з припиненням фактичної трудової діяльності вона звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про перерахунок її пенсії з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до рішення відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення № 205250002812 від 28 листопада 2024 року вищевказану заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Івано Франківській області та відмовлено у перерахунку пенсії.

Відповідно до довідки № 068/15-1, виданої 08 січня 2025 року АТ «Державним експортно-імпортним банком України», кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 останній раз нараховувались у лютому 2022 року.

Згідно зі ст.ст.315-319 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. ( ч. 1 ст. 21 КЗпП України)

Отже, трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та, зокрема, п.2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Згідно п. 8, 14 вказаного Порядку, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору; записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.

За змістом такого Порядку, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються з фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин.

Таким чином, у разі відсутності однієї зі сторін виникають труднощі зі встановленням обставини щодо припинення трудового договору, оскільки п. 8 Порядку передбачає звернення сторін (а не однієї сторони) у центрі зайнятості. За відсутності ж такої можливості підставою для зняття трудового договору з реєстрації та подальше внесення відповідних відомостей до трудової книжки може бути рішення суду, яке набрало законної сили про припинення дії трудового договору.

На підставі досліджених доказів, суд вважає, доведеним факт того, що дійсно між заявницею ОСОБА_1 та ТОВ НВФ «Зварконтакт» припинені трудові відносини на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України, а роботодавець припинив свою діяльність, оскільки 24 лютого 2022 року почалась війна в Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації трудова діяльність та трудові відносини з зазначеним підприємством припинились.

Встановлення факту припинення трудових відносин має для заявника юридичне значення, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючисьст.315-319 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту припинення трудових відносин, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та ТОВ НВФ «Зварконтакт» - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт припинення трудових відносин між заявницею - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ТОВ НВФ «Зварконтакт» з 24 лютого 2022 року на підставі ст.38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Гніздилов Ю.М.