Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/9192/23
Провадження № 2/638/755/25
РІШЕННЯ
Іменем України
17 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання Каркан А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Наталія Владиславівна,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Лиска Павла Олександровича, звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Наталія Владиславівна.
Ухвалою Дзержинськогорайонного судуміста Харковавід 20лютого 2024року прийнятодо розглядута відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Наталія Владиславівна. Суд вирішив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 червня 2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Наталія Владиславівна. Справу призначено до судового розгляду.
03 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 Адвокат Лиска П.О. звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій просив суд залучити до участі у справі співвідповідача Харківську міську раду.
У судове засідання позивач, ОСОБА_1 , не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Представник позивача, Адвокат Лиска П.О., через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив суд провести слухання справи без участі Позивача та його представника, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача, Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про судове повідомлялася своєчано та належним чином. Представник ОСОБА_2 , адвокат Зарицька Катерина Юріївна, подала заяву про визнання позову, просила проводити розгляд справи без участі відповідачки та її представника.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 в м. Харкові, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 13.12.2022.
Після смерті ОСОБА_3 залишились спадкоємці позивач, який є сином, померлої та донька - ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 була власницею квартири АДРЕСА_1 .
31.07.2023року позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського, нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. для подання заяви про прийняття, спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса відмовлено у відкритті спадкової справи у зв?язку, з наступним: - відсутністю заведеної спадкової справи та неможливістю її заведення через, пропущення строку для прийняття спадщини;- відсутністю документа, який підтверджує, що спадкоємець постійно проживав, разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже, перебіг, шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для подання нотаріусу заяви, про прийняття спадщини для спадкоємців, розпочався 07.12.2022 (що є часом відкриття, спадщини) та закінчився 07.06.2023року.
ОСОБА_3 хворіла за життя онкологією (рак тіла шлунку) та померла через ракову, інтоксикацію, рак тіла шлунку. Приблизний час між початком захворювання і смертю -, більше одного року. Хвороба у ОСОБА_3 проявилась та була діагностовано приблизно у, вересні 2021 року; у жовтні-листопаді 2021 року була проведена операція., ОСОБА_3 була зареєстрована за життя за адресою: АДРЕСА_2 (це житлове приміщення вона отримала в користування внаслідок роботи на заводі у 2013 році та була там зареєстрована по час смерті).
20.01.2020 ОСОБА_3 за допомогою сина (позивача) придбала квартиру, який також, докладав зусиль по її облаштуванню (ремонт, меблі, техніка тощо).
Позивач разом з дружиною придбав квартиру АДРЕСА_3 (в сусідньому під?їзді).
24.02.2022 російською федерацією було розпочато повномасштабне вторгнення на, територію суверенної держави України. Указом Президента України N?64/2022 «Про, введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією рф по всій території, України із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, який діє до сьогодні.
Постійним місцем проживання та перебування позивача та ОСОБА_3 є м. Харків,, яке до у грудні 2022 року та наразі включено до переліку тих громад, що знаходяться в зоні, бойових дій або поблизу лінії фронту згідно з Переліком територіальних громад, які, розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій, окупації, оточенні (блокуванні), що затверджений Наказом Міністерства з питань, реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 та згідно, Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, Російською, Федерацією,, затвердженого, Наказом, Міністерства з, питань, реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 N? 309.
Звісно, що негативні фактори, викликані вторгненням рф спричинили стрес, негативні емоції, що призвело до загострення хвороби ОСОБА_3 , потребою додаткового, лікування. Також існували об?єктивні складнощі в отриманні консультацій, огляд лікарів, придбання ліків, логістикою (знайти лікаря, безпечно відвести без повітряних тривог та без, обстрілів, замовити ліки, проконтролювати їх прийом, виклик на квартиру медичної сестри, для процедур, уколів, сімейного лікаря тощо). Всі фактори по необхідності якісного та своєчасного лікування згідно призначень, докладання зусиль по пошуку варіантів, схем, методів лікування, відсутністю чітких, перспектив в одужанні та строків, загострення хвороби на фоні війни, постійного стресу, депресивного стану сильно відобразились на емоційному, психологічному стані позивача.
Смерть його матері у віці 64 років вдома в квартирі додатково до всіх вище, перелічених факторів суттєво відобразилась на його стані здоров?я, наслідком чого стали, звернення до психіатрів, психологів за консультаціями, лікуванням.
За результатами, клінічного обстеження було діагностовано гостру реакцію на важкий стрес, синдром втрати, та діагностовано F 43.0 («Гостра реакція на стрес»).
З огляду на це, наявний стрес, дезорієнтованістю та іншими чинниками займатись питаннями документальними було, вкрай емоційно важко.
До смерті матері позивача він оплачував комунальні послуги за квартиру, доказом, чого є квитанції.
Лише нещодавно позивачем у 20-х числах липня вдома у квартирі ОСОБА_3 було, знайдено в її особистих документах заповіт, що був складений 07.02.2020 наступного, змісту: «Я, ОСОБА_3 .... На випадок моєї смерті роблю таке, розпорядження: належну мені квартиру ... заповідаю моєму сину: ОСОБА_1 ...».
До цього часу позивач не був обізнаний про наявність заповіту.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 1216ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3ст.1223 ЦК України.
Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, що визначається ст. 1261 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а з урахуванням пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року 3164 «Деякі питання в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
З урахуванням веденого в України Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24.02.2022року воєнного стану, у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно доп.24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини за правилами ст.1220 ЦК Українислід вважати день смерті особи, зазначений в свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 3 ст.1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до абзацу 6 п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважність пропуску строку є оціночною категорією та підлягає з`ясуванню у кожному окремому випадку.
Як роз`яснено у п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до змістуст. 1272 ЦК Українипозов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При цьому суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в ЗСУ тощо.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьоїстатті 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
У абз.6п.24Постанови ПленумуВС України«Про судовупрактику усправах проспадкування» від30травня 2008року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС№ 681/203/17-цвід 17.10.2018 вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938 св 18); від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977 св 19); від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046 св 18).
Крім того, у пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»міститься правова позиція відповідно до якої особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно достатті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок), при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, нотаріус при заведенні спадкової справи повинен перевірити за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Згідно частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Нотаріус не здійснив належним чином повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС №681/203/17-ц від 17.10.2018 вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до постанови ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач об`єктивно не міг раніше звернутися до нотаріуса, то, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею поважними та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в два місці.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями10,12, 13, 76, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Наталія Владиславівна - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Харківська міська рада, ЄДПРОУ 04059243, місцезнаходження юридичної особи: 61003, м.Харків. майдан Конституції, буд.7.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В.А. Смирнов
Судове рішення № 125910655, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/9192/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: