Рішення № 125909336, 18.03.2025, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/694/2025

Справа № 537/377/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Мартишевої Т. О.

за участю секретаря Антохіної Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчук цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті надійшлапозовна заяваТОВ «СанфордКапітал» до ОСОБА_1 ,у якійпозивач проситьсуд стягнутиз відповідачасуму заборгованостів розмірі64762грн 80коп.,що складаєтьсяз залишкупростроченого кредитуу сумі36753грн 66коп.,залишку простроченихкомісій усумі 28009грн 14коп.та стягнутипонесені судовівитрати зісплати судовогозбору урозмірі 2422грн 40коп.,витрати наоплату професійноїправничої допомогиу розмірі7200грн.Вобґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначає,що 07червня 2021 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22037000515208, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуго затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. За кредитним договором банк зобов`ячався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37200,00 гривень, строком на 60 місяців, тобто до 07 червня 2026 року. Відповідач зобов`язався повернути дані кошти, сплатити плату за кредитом (проценти, комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінювальних ставках за різні періоди строку кредитування.

Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач уклав з АТ СК «ТАС» договір добровільного страхування життя від 07 червня 2021 року. Розмір страхового платежу становить 7200 грн.

Банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 37200,00 грн, з яких сплатив на рахунок АТ СК «ТАС» страховий платіж від імені клієнта в сумі 7200 грн.

Відповідач виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково, сплатив банку 14 473,52 грн. Останній платіж проведено 05 квітня 2022 року. У зв`язку із зазначеним, станом на 27 вересня 2023 року заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 64762, 80 грн., яка складається з залишку простроченого кредиту в сумі 36753, 66 грн., залишок прострочених комісій в сумі 28009, 14 грн., у подальшому сума заборгованості не змінювалась.

11 квітня 2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 11/04/24, відповідно до якого товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22037000515208 від 07 червня 2021 року. Після отримання права вимоги, позивачем ТОВ «Санфорд Капітал»» не здійснювалось жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювались.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за кредитним договором в розмірі 64762, 80 гривень, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 січня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у відсутність представника, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час його проведення був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. За таких обставин зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 червня 2021 року позичальник ОСОБА_1 звернувся до АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі заявою-згодою № 1173711 на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб. Позичальник ОСОБА_1 ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою. Акційний зі страховкою (3-75)», що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 81, 83).

07 червня 2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та позичальником ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22037000515208 (а.с. 84-86), за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 37200 гривень, на споживчі потреби, строком на 60 місяців з кінцевою датою повернення 07 червня 2026 року року (п. 1.2 договору). Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом в розмірі: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 07 червня 2021 року по 06 жовтня 2022 року 4,5% від суми кредиту; з 07 жовтня 2022 року по 06 січня 2024 року 3,5% від суми кредиту; з 07 січня 2024 року по 06 квітня 2025 року - 2,5% від суми кредиту; з 07 квітня 2025 року по 07 червня 2026 року 1,4% від суми кредиту (п.п. 1.2 договору).

Банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, орієнтовної реальної процентної ставки та ін.. (п.п. 1.3 договору) (а.с. 85).

АТ «Банк Кредит Дніпро» повністю виконало умови договору, надавши клієнту кредитні кошти за умовами укладеного договору. З наданої суду виписки по рахунку позичальника ОСОБА_1 встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, що свідчить при визнання позичальником правовідносин між ним та банком (а.с. 33-63).

Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач уклав з АТ СК «ТАС» договір добровільного страхування життя позичальника АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» № TS-22037000515208 від 07 червня 2021 року (а.с. 82). Розмір страхового платежу становить 7200 грн.

За умовами кредитного договору № 22037000515208 від 07 червня 2021 року, позичальник доручив банку в дату видачі кредиту здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика суму страхового платежу у розмірі 7200,00 грн. за весь період страхування згідно з договором страхування № TS-22037000515208 від 07 червня 2021 року (п.п. 1.5 договору).

Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «Санфорд Капітал», відповідно до договору факторингу №11/04/24 від 11 квітня 2024 року із додатками, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22037000515208 від 07 червня 2021 року, згідно із переліком прав грошових вимог до договору факторингу №11/04/24 від 11 квітня 2024 року (а.с. 23-32, 79-80).

Відповідно до ч. 1ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маєправо вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином не виконував кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до наведеного розрахунку станом на 10 квітня 2024 року складає 64763, 51 гривень, з яких: 36753, 66 гривеньзалишок простроченого кредиту; 0,71 гривеньзалишок прострочених відсотків; 28009, 14 гривеньзалишок прострочених комісій (а.с. 72-73).

За даним позовом просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 64762 грн 80 коп., що складається з залишку простроченого кредиту у сумі 36753, 66 грн, залишку прострочених комісій у сумі 28009, 14 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зістаттею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, у ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.

Відповідно дост.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється відвідповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання і згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Санфорд Капітал», яке є правонаступником кредитора.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вищевказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №22037000515208 від 07 червня 2021 року, в межах заявлених позовних вимог, в частинізалишку простроченого кредиту у розмірі 36753, 66 грн.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення залишку прострочених комісій у розмірі 28009, 14 грн., суд прийшов до такого.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

ВП ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19зробила висновок про нікчемність умов кредитного договору щодо оплатності послуги з надання інформації. А в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 - визначила, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного до 13 січня 2006 року, стосовно встановлення додаткової плати (комісії) за обслуговування споживчого кредиту є оспорюваною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умов, якими встановлено плату щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, упорядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Установлено, що умовами кредитного договору №22037000515208 від 07 червня 2021 року передбачена необхідність комісії за обслуговування кредиту. Супутними послугами, що придбаваються у зв`язку з цим договором є послуги з розрахунково-касового обслуговування (а.с. 84 зворот).

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових тасупутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику тазаякі банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування.

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно суд приходить до висновку про те, що положення кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідачу безпідставно нараховано у розрахунку заборгованість з прострочених комісій у розмірі 28009, 14 грн. та позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

За таких обставин позов слід задовольнити частково.

Щодо стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7200 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положеньст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження розміру понесених ТОВ «Санфорд Капітал» витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги в суді першої інстанції, в матеріалах справи містяться: ордер на надання правничої допомоги від 19 серпня 2024 року, договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, додаток №2 до Договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року - «вартість послуг (прейскурант)» від 01 квітня 2024 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16 грудня 2024 року на суму 7 200 грн., тощо.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача ТОВ «Санфорд Капітал» на правову допомогу на загальну суму 7 200 гривень, а також враховуючи ціну позову, складність справи, обсяг наданих послуг суд робить висновок, що такі витрати відповідають критерію реальності, справедливості та необхідності.

За таких обставин у відповідності із ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4104 грн. (7200 грн х 57 %).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. (а.с. 1). Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1380, 76 грн (2422,40 х 57 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 21, поверх 5, приміщення 68, 69; код ЄДРПОУ 43575686) до ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Санфорд Капітал»заборгованість за кредитним договором № 22037000515208 від 07 червня 2021 року, яка утворилася станом на 10 квітня 2024 року у вигляді залишку простроченого кредиту у розмірі 36753 (тридцять шість тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 66 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Санфорд Капітал»витрати напрофесійну правничудопомогуу розмірі 4104 (чотири тисячі сто чотири) гривні 00 копійок, а також судовий збір в розмірі 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) гривень 76 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 18 березня 2025 року.

Суддя : Т.О. Мартишева