Рішення № 125904671, 18.03.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 521/14817/24

Провадження № 2/522/3823/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06лютого 2025року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 11.01.2020 року у розмірі 70488,97 гривень та суму сплаченого судового збору.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 10 лютого 2025 року було надіслано на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення повернуто відправнику із зазначенням причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

11 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

На виконання умов та правил надання послуг, 04.02.2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрило ОСОБА_1 кредитну картку № НОМЕР_1 .

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. ВС підкреслив, що пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно постанови КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18, банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів.

Факт надання відповідачеві кредитних коштів підтверджується випискою за договором №б/н за період з 01.10.2020 по 04.09.2024, що наявна в матеріалах справи.

Згідно ч. 1, 8 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Кредитодавець на власний вибір розміщує для зацікавлених осіб у приміщеннях, де здійснюється обслуговування клієнтів, інформацію в письмовому вигляді про тарифи та умови, на яких він надає споживчі кредити, та/або розміщує таку інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Враховуючи, що послуги банку можуть надаватись дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи, також надаються через мобільний додаток, та такі правила є загальнодоступними на сайті Банку, то відповідач був ознайомлений саме з Умовами, які діяли на дату підписання анкети-заяви.

Згідно п. 1.1.1.38 Умови та Правил надання банківських послуг, підписаних відповідачем, кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) розмір коштів, що надаються Банком Клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності.

У п.2.1.1.2.2. Умов та Правил вказано, що відновлювана кредитна лінія - вид кредиту, який передбачає можливість Клієнта отримувати кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину, здійснювати повторне запозичення протягом терміну дії кредитної лінії.

Відповідно до п.2.1.1.2.7 Умов та Правил, кредит надається шляхом встановлення Банком кредитного ліміту на рахунку Клієнта на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта з урахуванням законодавства та внутрішньобанківських документів.

Зі змісту п.2.1.1.3.1 Умов та Правил Випливає, що сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Погашення кредиту та процентів здійснюється Клієнтом щомісяця в такому порядку: - Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання).

Тобто, підписавши анкету заяву сторони фактично обумовили, що всі інші умови кредитного договору, які не зазначені в Анкеті-заяві, передбачені Умовами і правилами, у зв`язку із чим суд доходить до висновку про укладення сторонами належним чином кредитного договору, оскільки Анкета-заява про видачу кредиту в сукупності з Умовами і правилами банку, складають зміст кредитного договору, яким передбачені всі істотні умови договору, відповідно до статті 638 ЦК України. Тобто, на підставі укладеного Договору, відповідач отримав кредит в гривнях у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Тому, суд вважає, доведеним той факт у справі, що дійсно 11.01.2020 року було укладено кредитний договір б/н.

Відповідно до пункту 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до положеньст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст.634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України,за кредитнимдоговором банкабо іншафінансова установа(кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірах тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти (ч.1ст. 1048 ЦК України).

Ч.2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч.2 ст.1050 ЦК Українивстановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Доказів належності виконання відповідачем свого зобов`язання перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суду не було надано.

Згідно наданої банком копія розрахунку заборгованості за договором, станом на 04.09.2024 року, загальний розмір заборгованості становить 70488,97 гривень та складається, зокрема, з:

1) заборгованість за тілом кредиту 56963,47 грн.;

2) заборгованість за простроченими відсотками 13525,50 гривень.

Суд погоджується із зазначеним розрахунком та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Згідно копії платіжної інструкції від 06.09.2024 року №BOJ66B41ZR, АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» сплатило 2422,40 гривень в якості судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,27,64,76,81,95,133,141, ч.4 ст.223, ч. 2 ст.247,258-259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором у розмірі 70488 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Текст рішення складено та підписано 18 березня 2025 року.

Суддя Косіцина В.В.

18.03.2025