Рішення № 125904033, 10.03.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1304/23

Провадження № 2/477/42/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

24 лютого 2025 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - суддіПолішко В.В., з секретарем Крошніною А.М.,

з участю:

представника позивача адвоката Сабанова В.М.,

представника відповідача адвоката Ютовця О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою у сумі 174883,94 грн. Крім цього, просить стягнути моральну шкоду у сумі 17488,39 грн. та понесені судові витрати у сумі 16397,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 22 травня 2021 року близько 19-35 години на 47 км на автодорозі М-28 в с. Сичавка Одеського району Одеської області, мало місце ДТП за участі транспортного засобу «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної пригоди належний позивачу транспортний засіб «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , зазнав технічних ушкоджень, а його власник відповідно матеріальних збитків.

22 травня 2021 року щодо ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 липня 2021 року у справі №504/2333/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідач під час розгляду справи вину у вчиненому визнав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Звіту від 29 травня 2021 року №230/05-214 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, їх розмір становить 323298,01 грн., з яких вартість відновлювального ремонту 286853,92 грн., втрати товарної вартості автомобіля 36444,09 грн.

Стороною позивача проведено ремонт пошкодженого автомобіля, вартість якого відповідно до рахунку №3В-000014 від 05 червня 2021 року та ремонтної калькуляції від 05 червня 2021 року №0030/21 становить 294303,85 грн.

До того ж, сторона позивача понесла витрати: на евакуацію автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди у сумі 2520,00 грн.; трансфер з місця ДТП до місця проживання 1080,00 грн.; витрати на таксі у період з 24 травня 2021 року по 04 червня 2021 року у сумі 1300,00 грн.; оренда транспортного засобу за період з 05 червня 2021 року по 12 липня 2021 року у сумі 23440,00 грн.

Крім цього, пошкодженням транспортного засобу було знищено його поліпшення. які було виконано незадовго до ДТП, а саме встановлення антигравійної плівки 41296,00 грн.

Цивільно - правова відповідальність водія автомобіля ««DaewooLanos»,державний номер НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна», яким прийнято рішення у страховій справі №38195 про виплату страхового відшкодування у загальній сумі 229000,00 грн.

Залишок невідшкодованої шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_2 внаслідок ДТП становить 402883,94 грн. 229000,00 грн. = 173883,94 грн. + 1000,00 грн. несплаченої відповідачем франшизи, всього 174488,39 грн.

Оскільки відповідачем залишок суми не відшкодований в добровільному порядку, просить стягнути його в судовому порядку.

Крім цього, просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 17488,39 грн. спричинену діями ОСОБА_2 , яка полягає у фактичному протиправному позбавлені її права власності на автомобіль, яке включає в себе право користування транспортним засобом. В свою чергу, відсутність автомобіля порушило нормальні життєві зв`язки позивача через неможливість (ускладнення) продовження активного громадського життя

У встановлений законом строк представником відповідача до суду направлений відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. В обґрунтування заперечень вказав, що 22 травня 2021 року мала місце ДТП за участю автомобілів «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача та «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Страховиком відповідача виплачена страхове відшкодування у сумі 229000,00 грн.

Не погоджуєтьсяз заявленимипозовними вимогамиз наступнихпідстав.Так,у постанові від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц, провадження № 14- 27цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, якщо згідно із Законом № 1961-ГУ у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-ГУ) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

Відповідно до норм чинного законодавства, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права. Тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує міру відповідальності страховика або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. До такого висновку прийшла Велика Палата у постанові від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц.

Тобто, в даному випадку збитки завдані ДТП повинен відшкодувати страховик, а не відповідач.

Також зазначив, що позивачем не надано доказів, що розмір завданої їй шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика та що, страховиком було їй відмовлено в відшкодуванні даної шкоди.

Такі витрати позивача, як 1080, 00 грн. - трансфер, 1300, 00 - витрати на таксі, 23440,00 грн. оренда автомобіля, 41296, 00 грн. вартість знищених поліпшень, не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням, які були необхідні для відновлення порушеного права та не відносяться до збитків, що підлягають відшкодуванню відповідно до статті 22 ЦК України.

Щодо вимог позивача про стягнення 36444,09 грн. втрата товарної вартості, відповідач зазначає, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком. Такий висновок зробив ВС в постанові №359/2309/17.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу- 14020, 00 грн., відповідач зазнає, що вказані витрати є необґрунтованими, завищеними та не виповідають фактично наданим послугам.

29 травня 2024 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору страховика відповідача ПАТ «Страхова компанія «Євроінс України».

Позивач у судове засідання не з`явилася.

Її представник адвокат Сабанов В.М. у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Ютовець О.О. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову в цій частині. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди визнав у повному обсязі, не оспорюючи суму відшкодування моральної шкоди.

Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Євроінс України» у судове засідання свого представника не направила, причини суду не відомі, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена судом належним чином про час і місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники (юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, страховики (страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Закону України «Про страхування», особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а також Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі (треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації наземного транспортного засобу, зазначеного у чинному Договорі, або, залежно від умов Договору, будь-якого наземного транспортного засобу, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

З огляду на матеріали справи, 22 травня 2021 року близько 19-35 години ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , на 47 км. автодороги М-28 в с. Сичавка Одеського району Одеської області, перед поворотом ліворуч не врахував дорожню обстановку та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 було порушено вимоги пункту 10.4 Правил дорожнього руху України.

За даним фактом щодо на відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення 22 травня 2021 року, серії БД, № 334352, передбачене статтею 124 КУпАП (а.с. 21, 22-23).

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області 26 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинення вказаного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. (а.с. 25).

Таким чином, встановлено, що саме з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, через порушення ним правил дорожнього руху України. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував факт ДПТ та вину відповідача у його вчиненні.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача, а саме: ОСОБА_2 та завданні шкоди позивачу, тобто шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, у даному випадку має місце страховий випадок, який підпадає під дію вказаного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

Статтею 900 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника).

За правилами статей 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 , страхувальником якого є ОСОБА_2 застрахований в ПАТ « СК « Євроінс Україна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200644724 (а.с. 50, 51-52).

З огляду на повідомлення ПАТ «СК «Євроінс України» від 08 вересня 2021 року №3433/ДВ3 на адресу ОСОБА_1 за страховим випадком, що стався 22 травня 2021 року, згідно з договором № ЕР200644724 та страховим актом №381195/21, страховою компанією прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 129000,00 грн. на підставі Звіту №12736. Розмір матеріального збитку на підставі Звіту №12736 складає 234715,68 грн. без урахуванням ПДВ. Розмір страхового відшкодування по Полісу №ЕР № 200644724 в межах ліміту відповідності страховика складає 130000,00 грн., було зменшено на розмір франшизи 1000,00 грн. Крім цього, згідно з договором №200644724 та страховим актом № 41269/21 ПАТ «СК «Євроінс України» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 100000,00 грн. в межах ліміту по договору №200644724 (а.с. 53).

З огляду на платіжну інструкцію від 15 вересня 2021 року № 11412 позивачу Страховиком ПАТ «СК «Євроінс України» на рахунок ОСОБА_1 перераховано страхове відшкодування згідно з Актом №38195/21 від 15 вересня 2021 року у сумі 129000,00 грн. (а.с. 167).

Крім цього, як вбачається з платіжної інструкції від 15 вересня 2021 року № 11488 позивачу Страховиком ПАТ «СК «Євроінс України» на рахунок ОСОБА_1 перераховано страхове відшкодування згідно з Актом №41269/21 від 15 вересня 2021 року у сумі 100000,00 грн. (а.с. 168).

Тобто, страховиком було виплачено позивачу страхове відшкодування на загальну суму 229 000,00 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підстава, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи страховиком у визначений законом строк був проведений огляд автомобіля та складений передбачений законом звіт.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу від 29 травня 2021 року №230/05-21 вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження за станом на дату оцінки, становить 323298,01 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування): вартість відновлюваного ремонту складає 286853,92 грн., втрата товарної вартості - 36444,09 грн. (а.с. 60-77).

Також в матеріалах справи наявний Рахунку від 05 червня 2021 року № 3В-0000014, ремонт відповідно до калькуляції від 05 червня 2021 року № 0030/21 (а.с. 27, 28-33) становить 294303,85 грн.

У своїй позовній заяві позивач зазначав, що був проведений ремонт пошкодженого автомобіля, разом з тим представник позивача в судовому засіданні доказів на підтвердження цього не надав.

Позивач з урахування виплаченого страхового відшкодування просить стягнути з відповідача на його користь залишок у сумі 402883,94 грн., з яких 294303,85 грн. вартість проведеного ремонту, 36444,09 втрата товарної вартості, 41296,00 грн. вартість знищених поліпшень, 2500,00 грн. вартість проведеної оцінки, 2520,00 грн. витрати на евакуатор, 1080,00 грн. трансфер до місця проживання, 1300,00 грн. витрати на таксі, 23440,00 грн. витрати на оренду транспортного засобу. При цьому, позивачем в основу розрахунку взятий Рахунок від 05 червня 2021 року №3В-0000014 у сумі 294303,85 грн. ремонтна калькуляція.

Визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження, здійснюється з урахуванням оціночних процедур, установлених чинним законодавством, у тому числі Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, за наслідками яких визначається вартість відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Суд, вважає необхідним при визначенні суми збитків враховувати вартість відновлюваного ремонту, яка визначена Звітом від 29 травня 2021 року № 230/05-21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу у сумі 323298,01 грн., оскільки він виконаний з застосуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, з проведенням огляду транспортного засобу та ремонтною калькуляцією, а також з огляду на те, що доказів того, що позивачем понесені витрати згідно з Рахуноком від 05 червня 2021 року №3В-0000014 у сумі 294303,85 грн. суду не надано.

Як встановлено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003, проведення оцінки без огляду транспортного засобу унеможливлює встановлення технічного стану, обсягу і характеру пошкоджень, а отже і вартість матеріального збитку.

Оцінка була проведена з оглядом транспортного засобу, відповідно до акту огляду, в якому зазначені найменування деталей з вказівкою характеру їх пошкодження. До того ж, у доданій до Звіту ремонтної калькуляції, у тому числі вказана їх вартість.

Таким чином, дослідження ФОП ОСОБА_3 проведено у відповідності до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», в т.ч. у відповідності до п. 5.1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», а тому зауваження представника відповідача про те, що Звіт є неналежним доказом, є безпідставні.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Пунктом 8.3 Методики визначено, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

В свою чергу значення коефіцієнта фізичного зносу не визначався, так як термін експлуатації транспортного засобу не перевищує семи років.

При цьому величина втрати товарної вартості це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ (п.1.6 Методики).

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Отже, величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Крім того системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку (висновок ВС в постанові від 04 грудня 2019 року по справі № 359/2309/17).

Відповідно до Полісу страхування серія №200644274, розмір франшизи становить 1000,00 грн., яка повинна бути сплачена винуватою стороною.

Пунктом 36.6 статті 36 закону передбачено, що страховиком або особою, відповідальною за завданні збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона бела передбачена договором страхування.

Позивачу ПАТ «СК «Євроінс України» сплачено в якості страхового відшкодування 229000,00 грн. З чого слід дійти висновку, що сума франшизи позивачу не сплачена.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений розмір страхового відшкодування на 95298,01 грн., з яких: 323297,01 (вартість ремонту відповідно до Звіту № 230/05-21) - 229000,00 (сума відшкодована Страховиком) = 94298,01 грн. + 1000,00 грн. (франшиза).

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.

А саме з відповідача, слід стягнути на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і належною позивачу страховою у розмірі 95298,01 грн.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 497/470/2021 від 09 листопада 2022 року.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження№ 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження №61-14827св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження №61-12032св19) та від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20).

Крім цього, в якості майнової шкоди позивач зазначає витрати на залучення евакуатора у сумі 2500,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 22 травня 2021 року № 22/05/21 та актом № БМБ №22/05/21 від 22 травня 2021 року (а.с. 34, 35), трансфер у сумі 1080 грн. (а.с. 36), витрати на таксі у сумі 1300,00 грн, а також витрати на проведення оцінки вартості збитків заподіяних транспортному засобу 2500,00 грн. (а.с. 26).

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення витрат на залучення евакуатора, трансферу з місця ДТП до місця проживання, оскільки саме через дії відповідача, наслідком яких стала ДТП, позивачем були понесені зазначені витрати.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача витрат на таксі та на оренду транспортного засобу, оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано доказів щодо необхідності таких витрат.

Щодо стягнення вартості знищених поліпшень, то суд не вбачає підстав для задоволення, оскільки їх вартість включена у Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу.

Щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення на її користь моральну шкоду у сумі 17488,39 грн., посилаючись на те, що відповідач фактично протиправно позбавив її права власності на автомобіль, яке включає в себе право користування транспортним засобом. В свою чергу, відсутність автомобіля порушило її нормальні життєві зв`язки через неможливість (ускладнення) продовження активного громадського життя.

У судовому засіданні представник відповідача під час судового розгляду визнав ці позовні вимоги та не оспорював суму моральної шкоди, заявлену позивачем. Відомості, що представник відповідача обмежений вчиняти таку процесуальну дію, відсутні.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З урахуванням викладеного, оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачеві завдана моральна шкода, розмір якої відповідачем визнається та не оспорюється, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, на підставі поданих доказів, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки встановлено, що в результаті ДТП, яка стала наслідком неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , позивач зазнав як моральної так і матеріальної шкоди. В рахунок погашення матеріальної шкоди з відповідача підлягає стягненню: різниця між фактичним розміром спричиненої шкоди і страховими виплатами у сумі 95298,01 грн., витрати на евакуатор у сумі 2520,00 грн., трансфер з місця ДТП до місця проживання у сумі 1080,00 грн. та вартість проведеної оцінки вартості збитків, заподіяних транспортному засобу, 2500,00 грн. Всього 102698,01 грн. Також підлягає стягненню заподіяна моральна шкода у сумі 17488,39 грн.

З огляду на те, що представник позивача зробив заяву, що докази понесених судових витрат ним будуть подані у встановлений статтею 141 ЦПК України строк, то питання розподілу судових витрат буде вирішене додатковим рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1194 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти у сумі 102698 (сто дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 01 коп., та 17488 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 39 коп. моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ; проживає: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», розташоване за адресою: вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150,ЄДРПОУ 22868348.

Повний текст рішення складений та підписаний 10 березня 2025 року.

Суддя В.В.Полішко