Рішення № 125902953, 20.02.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3981/24

Провадження № 2/191/1400/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 лютого 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря Силкіної О.Г.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з відповідачкою він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 23.02.2015 року. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає на постійній основі разом з матір`ю. Він, як батько, не заперечує проти того, щоб донька проживала з матір`ю. Дитина отримує належне виховання, всебічний розвиток та має добрі побутові умови проживання. Зі свого боку він підтримує доньку матеріально. Відповідач позовну заяву про стягнення аліментів не подавала, вони дійшли усної домовленості. З 10.03.2018 року з відповідачкою не проживають разом, вони перестали вести спільне господарство та жити разом у зв`язку з тим, що в них зникло взаєморозуміння , взаємоповага та вони стали частими сварки. Вони прийняли рішення припинити спільне проживання. Фактично сім`я припинила своє існування. На даний час вони сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.

У зв`язку з цим, позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою. Після розірвання шлюбу просив визначити місце проживання їх доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю за адресою : АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, однак при зверненні до суду з даною позовною заявою спросив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час судового розгляду була належним чином повідомлена, що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber».

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що її батьками є сторони по справі.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , Серії НОМЕР_1 , останній 23.02.2015 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 112 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги встановленою, а тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню в повному обсязі, як законно обґрунтовані та підтверджені документально.

Що стосується позовних вимог про визначення місця проживання неповнолітньої доньки з матір`ю, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Нормами чинного цивільного законодавства, зокрема главою 4 підрозділу 1 розділу 2 Цивільного Кодексу України, визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років є малолітньою особою (ст. 31 ЦК України), а фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років є неповнолітньою особою (ст. 32 ЦК України).

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (ч. 3 ст. 29 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Водночас, відповідно до судової практики, викладеної у постановах Верховного Суду 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19), від 22 грудня 2021 року у справі № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21), від 18 липня 2022 року у справі № 405/4659/21 (провадження № 61-5775св22), зазначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Залишення дитини проживати разом із матір`ю не свідчить про те, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини, оскільки суд лише констатує, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання.

Отже, як вбачається з позовної заяви, позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається лише на обставини, які стосуються шлюбних відносин між сторонами. Питання щодо визначення місця проживання дитини регулюється іншими нормами сімейного законодавства, а тому підлягає розгляду в межах іншого позову.

Крім того, згідно ч.1, ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн..

На підставі викладеного та ст.ст. 7, 110-112,113,161 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10-13, 15,76-80, 82, 133,137,141,142, 206, 259, 263-268 ЦПК України суд , -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23.02.2015 року виконавчим комітетом Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, актовий запис №1.

Неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ : 37993783, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету : 22030106, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Суддя Т. В. Прижигалінська