Вирок № 125897180, 14.03.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/2230/24

провадження №1-кп/457/32/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м.Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Трускавці кримінальне провадження № 457/2230/24 (провадження1-кп/457/32/25) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.263КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141140000302 від 19 грудня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецем м. Стебника Дрогобицького району Львівської області, громадянином України, зареєстрованим та фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 із середньою-технічною освітою, раніше судимий, востаннє 17.12.2024 вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі, -

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мотив, спрямований на незаконне поводження із холодною зброєю, без передбаченого законом дозволу, в один із днів жовтня 2024 року, в парку по вулиці Андрія Мельника у місті Стебник Дрогобицького району Львівської області, знайшов кастет, який являється контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом, який підібрав та в подальшому зберігав при собі до 19 грудня 2024 року.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження із холодною зброєю, ОСОБА_3 умисно, без передбаченого законом дозволу носив при собі вказаний кастет до 12:53 год 19 грудня 2024 року - до проведення огляду місця події слідчим на зупинці громадського транспорту по вулиці Сагайдачного у місті Трускавці Львівської області, в ході якого, вказаний кастет було вилучено.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні, в режимі відеоконференції з Державною установою Львівська установа виконання покарань (№19), обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, додатково пояснив, що у жовтні 2024 року, він знайшов у парку м.Стебника кастет і забрав собі. У грудні 2024 року він поїхав в м.Трускавець шукати роботу і з собою взяв кастет. У Трускавці, на автобусній зупинці по вул.Сагайдачного, добровільно віддав кастет працівникам поліції.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2ст.263КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які відповідно до ч.1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , є вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 1989,75 грн.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 2 ст. 263 КК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_3 покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.12.2024 та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 5 (п`ять) місяців позбавлення волі.

Термін відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання по виконанню даного вироку.

Скасувати арешт, накладений на предмет, схожий на кастет, згідно ухвали слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 20.12.2024.

Речовий доказ - предмет, схожий на кастет, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - знищити.

Речовий доказ - CD-диск із файлами відеозапису з нагрудної бодікамери, подій за 19.12.2024 які мали місце в період часу з 12 год. 02 хв. 54 сек по 12 год. 27хв. 10 сек. на автобусній зупинці по вулиці Сагайдачного, 2, поблизу СЗШ №1 в м. Трускавці - зберігати їх при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 1989,75 грн.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.

Суддя: ОСОБА_1