Ухвала суду № 125896417, 17.03.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7509/25

Провадження № 2/127/1377/25

УХВАЛА

17 березня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури подану в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької окружної прокуратури подану в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається , зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (ст. 176 ЦПК України).

Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Таким чином, позивач зобов`язаний додати доказ про вартість спірного майна - земельної ділянки площею 0, 1 га, кадастровий номер 0520682800:02:001:0345, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана позивачем ціна позову у розмірі 21890,27 грн, визначена на підставі довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, яка сформованої згідно Додатку 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (п.5 розд. ІІІ).

Разом з цим, автоматичне формування електронних довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості на запити фізичних і юридичних осіб, що забезпечується Єдиною базою даних звітів про оцінку (далі - Єдина база), використовується з метою реалізації положень статті 172 Податкового кодексу України (ПКУ), якою визначений порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна.

Зокрема, пунктом 172.3 статті 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку фізичною особою від продажу (обміну) об`єкта нерухомості, визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази, або не нижче ринкової вартості такого об`єкта, визначеної суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

Отже, довідка про оціночну вартість об`єктів нерухомості має обмежену сферу використання, а саме, застосовується лише для визначення бази оподаткування доходу фізичної особи від продажу (обміну) власного нерухомого майна і не може бути використана для інших цілей не передбачених пунктом 172.3 статті 172 ПКУ.

Як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Крім того, у ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, для визначення ціни позову і розміру судового збору чинним законодавством з оцінки майна передбачено визначення ринкової вартості. Оціночна вартість і ринкова вартість не є тотожними поняттями. Оціночна вартість, що зазначається в довідці, відноситься до неринкових видів вартості. Визначається така вартість шляхом використання встановленого алгоритму та набору даних. Ринкова вартість визначається суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) у відповідності з вимогами Національних стандартів оцінки.

Отже, позивачу слід вказати ціну позову із підтвердженням відповідним висновком, наданим суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) у відповідності з вимогами Національних стандартів оцінки.

Згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8).

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також те, що визначена позивачем ціна позову (21890,27 грн) вочевидь не відповідає дійсній вартості земельної ділянки, площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , суд вважає можливим попередньо визначити розмір судового збору 6000,00 грн з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Так, за подання до суду даної позовної заяви слід доплатити судовий збір у розмірі 3577,60 грн (6000,00 грн 2422,40 грн) та надати суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури подану в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки - залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна