Рішення № 125894728, 06.03.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9071/24-Е

Провадження № 2/522/258/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 10.06.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2017 року по 2018 рікперебували у стосунках та проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У цей період позивачка завагітніла, однак відповідач у цей час припинив з позивачкою стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина- ОСОБА_3 . Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто аліменти на утримання дитини. Дитина не знає свого батька, ніколи його не бачила. З моменту народження дитини виключно позивачка виконує всі обов`язки по вихованню сина, його отриманню, дбає про нього. Наразі дитина мешкає разом з позивачкою-матір`ю. Водночас відповідача з моменту народження сина та по день подання позову свідомо, умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Тобто відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Матеріали позову суддя отримала 11.06.2024 року.

Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № НОМЕР_6 від 11.06.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 19.06.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 14.06.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 22.07.2024 року.

12.07.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А. через систему «Електронний суд» надала клопотання, в якому просила призначити по даній справі судово-психологічну експертизу.

У підготовчому засіданні 22.07.2024 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А., клопотання про призначення експертизи підтримала, зазначивши, що третя особа дане клопотання отримала, оскільки зареєстрована в Електронному суді. Вказала, що зазначене клопотання відповідачу не направлялося, оскільки ця вимога не передбачена законом.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, 17.07.2024 року представник Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на електронну адресу суду надала заяву, в якій просила справу розглядати за відсутністю їх представника.

Протокольною ухвалою заяву представника третьої особи залишено без розгляду, оскільки подано не через «Електронний суд», враховуючи неявку відповідача та третьої особи, де відповідач не повідомлений належним чином про підготовче засідання, розгляд справи відкладено на 16.09.2024 року з метою його повторного повідомлення та інших учасників справи та з`ясування думки всіх щодо призначення експертизи.

09.09.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А. на адресу суду поштою надала клопотання, яким просила долучити до матеріалів справи Висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 09.08.2024 року №СЕ-19-24/49709-П за результатами судової психологічної експертизи з відеозаписом процесу психодіагностичного дослідження дитини на флеш-накопичувачі.

У підготовчому засіданні 16.09.2024 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А., зазначила що вже є Висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обіцяли зазначений Висновок направити на адресу суду. Вказала, що також направила до суду Висновок психологічної експертизи з флеш-носієм. Просила відкласти розгляд справи, оскільки Висновок органу опіки та піклування не надійшов до суду, також з метою надання представнику відповідача часу на ознайомлення з матеріалами справи.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про розгляд справи були сповіщені належним чином.

Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 31.10.2024 року у зв`язку з неявкою представника відповідача та ненадходженням висновку третьої особи.

16.09.2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сікорська А.А. через систему «Електронний суд» надала клопотання, в якому просила зробити запит до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо надання інформації про відсутність заборгованості по сплаті аліментів в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №759/17373/19, виданого Святошинським районним судом міста Києва. Справу просила розглядати за відсутністю відповідача, оскільки останній перебуває у зоні бойових дій на Сході України.

18.09.2024 року на адресу суду поштою зі Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов Висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 03.09.2024 року за №109-5049, в якому вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із знаходженням судді Домусчі Л.В. у відпустці, розгляд справи призначений на 31.10.2024 року було відкладено на 11.12.2024 року.

У підготовчому засіданні 11.12.2024 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А., позов підтримала, зазначила, що усі докази надані, 04.09.2024 року надала клопотання про долучення висновку експерта від 09.08.2024 року судово-психологічної експертизи щодо дитини.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про розгляд справи були сповіщені належним чином, 14.11.2024 року представник Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на електронну адресу суду надала заяву, в якій просила справу розглядати за відсутністю їх представника.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивачки та приєднано до матеріалів справи Висновок експерта від 09.08.2024 року.

На питання головуючого по справі, адвокат Шеліпова Ю.А. зазначила, що заборгованість не погашена. Вказала, що в своєму клопотанні адвокат відповідача не зазначила причину, з якої вона самостійно не отримала довідку про відсутність заборгованості, у зв`язку з чим вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування. Вважала за можливе закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.12.2024 року у задоволені клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Сікорської А.А. про витребування доказів відмовлено. Підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 20.01.2025 року.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області розгляд справи, призначений на 20.01.2025 року, відкладено на 06.03.2025 року.

У судове засідання 06.03.2025 року з`явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були сповіщені належним чином, 29.01.2025 представник Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на електронну адресу суду надала заяву, в якій просила справу розглядати за відсутністю їх представника.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шеліпова Ю.А. пояснила, що у 2016-2017 роках позивачка та відповідач жили однією сім`єю без реєстрації шлюбу, коли позивачка завагітніла, то відповідач припиним стосунки з нею та у подальшому відмовився визнавати батьківство. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина- ОСОБА_3 . Запис про батька дитини було зроблено зі слів матері. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто аліменти на утримання дитини. Дитина ніколи не бачила свого батька, не спілкувалася з ним. Відповідач-батько дитини- не цікавиться життям сина, не буру участі у ній, не займається його вихання. Усе це робить позивачка-мати дитини. Тому представник позивачки вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши наявних учасників справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних стосунках та проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_3 , дані про батька було внесено зі слів матері у відповідності з ст. 135 СК України.

24.03.2023 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 84 (а.с. 14).

Судом вбачається, що згідно свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 в графі «батько» зазначено « ОСОБА_4 ». Вказані дані були внесені зі слів матері у відповідності з ст. 135 СК України.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства та стягнення аліментів задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 84 вчиненого Богодухівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 25.04.2019р., в якому в графі батько дитини записати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Івано-Франківськ. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. (справа № 759/17373/19). (а.с. 17-20)

Зазначене рішення суду відповідачем не оскаржувались та набрало законної сили.

З тексту рішення суду від 08.11.2022 року вбачається, що позивачка зазначає, що дитина є рідним сином відповідачка, та те, що відповідач не спілкується з дитиною, не надає матеріальної допомоги та її утримання.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України № ВР-004039044, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 04.06.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої и непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. (а.с. 9)

Згідно листа КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва від 16.05.2024 № 4654-465: декларація на медичне обслуговування № 0001-КН24-К5А0 від імені дитини ОСОБА_3 укладено з лікарем-педіатром АЗПСМ № 5 КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва Плахотник Т.В. 05.09.2022 року, контактною особою зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є матір`ю дитини. (а.с. 12, 13)

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, наданою Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 05.03.2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.03.2020 року по теперішній час. (а.с. 15)

Згідно характеристики ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу № 293 Шевченківського району на вихованця ОСОБА_3 від 12.03.2024 № 01-10: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зарахований до ЗДО № 293 м. Києва 31 серпня 2023 року. Дитина завжди чиста, охайна, добре розвивається та засвоює матеріал. Дуже любить будівельно-конструктивні ігри, займатися фізкультурою та музичною діяльністю. Гарно володіє мовою спілкування як з однолітками, так і дорослими. Спілкування матері і дитини завжди проходить на спокійних тонах. За час перебування хлопчика в закладі дошкільної освіти № 293 мати ОСОБА_1 цікавиться життям дитячого колективу, групи. ану, інтересами дитини, прислуховується до порад вихователів щодо виховання та розвитку ОСОБА_5 . Відомості щодо батька ОСОБА_5 у закладі відсутні, оскільки він жодного разу не з`являвся до закладу освіти та у будь-якій іншій формі не цікавився життям дитини. (а.с. 16)

Згідно довідки КНП «ЦПМСД Богодухівської міської ради Харківської області» від 09.05.2024: за медичною допомогою дитині завжди звертається мати ОСОБА_1 , яка повністю піклується про хлопчика та в разі потреби знаходиться з ним під час амбулаторного чи стаціонарного лікування. Відомості про батька дитини в адміністрації амбулаторії відсутні. Батько хлопчика ніколи станом здоров`я сина у сімейного лікаря не цікавився, до амбулаторії з цього приводу не звертався. (а.с. 23)

Відповідно листа Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 4/70683754/24 встановлено, що станом на 31.05.2024у ОСОБА_2 наявна заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 80 183,76 грн. (а.с. 34зв.).

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19-24/49709-ПС від 09.08.2024 року, ставлення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до біологічного батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо дослідити через те, що він не знає про його існування. Соціальне середовище в якому перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сприятливим для його психоемоційного благополуччя та розвитку. У суб`єктивному сприйнятті дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає своїм батьком ОСОБА_6 , який безпосередньо проживає разом із ним та приймає активну участь у його житті та вихованні. (а.с. 85-91)

Норми права.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Зокрема, нею передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточені. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-учасниці дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Із роз`яснень, наданих в п.п. 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 20 від 19.12.2008 року) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.09.2024 року №109-5049, згідно якого:

«З гр. ОСОБА_2 стягнено аліменти на користь гр. ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки № 4/70683754/24 має заборгованість по аліментам, станом на 31.05.2024 розмір яких становить 80183 грн. 76 коп.

Після розірвання стосунків та по теперішній час малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та знаходиться на повному утриманні у матері гр. ОСОБА_7 та її цивільного чоловіка гр. ОСОБА_6 .

З письмового пояснення гр. ОСОБА_1 батько дитини жодного разу його не бачив, з сином не спілкується, не зустрічається, не цікавиться його розвитком та здоров`ям, не вітав дитину зі святами, не дарував подарунки.

3 характеристики, № 01-10 від 12.03.2024, наданої дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 293 Шевченківського району м. Києва відомо, що займається вихованням дитини мати, підтримує зв`язок з вихователями, цікавиться успіхами ОСОБА_5 в закладі.

Відомості про батька дитини у закладі відсутні, батьківські збори не відвідував, участі у вихованні малолітнього не проявляв.

Гр. ОСОБА_1 заключено декларацію з сімейним лікарем КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста

Згідно із актом обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 , дитині створено належні умови для проживання, навчання, повноцінного та всебічного розвитку.

У вихованні дитини гр. ОСОБА_1 допомагає її цивільний чоловік, ОСОБА_6 , який ставиться до малолітнього ОСОБА_5 , як до власної дитини.

Зі слів дитини батько в нього ОСОБА_5 , іншого тата він не знає.

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19-24/49709-ПС від 09.08.2024, ставлення малолітнього ОСОБА_5 до біологічного батька ОСОБА_2 неможливо дослідити через те, що він не знає про його існування.

Соціальне середовище в якому перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сприятливим для його психоемоційного благополуччя та розвитку.

У суб`єктивному сприйнятті дитина ОСОБА_3 вважає своїм батьком ОСОБА_6 , який безпосередньо проживає разом із ним та приймає активну участь у його житті та вихованні.

З письмового пояснення гр. ОСОБА_6 відомо, що за період спільного проживання з гр. ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_5 , батько дитини гр. ОСОБА_2 жодного разу не цікавився сином, матеріальної допомоги не надавав.

Гр. ОСОБА_2 було надіслано запрошення до Служби за адресою реєстрації, зворотного зв`язку не отримано.

Відповідно до листа № 07/6600/1 від 25.06.2024, надісланого Службою у справах дітей Одеської міської ради за адресою, за якою зареєстрований гр. ОСОБА_2 знаходиться КУ «Одеський міський центр обліку бездомних громадян.

Гр. ОСОБА_2 , добровільно самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. З дитиною не спілкується, не виявляє бажання до зустрічі з ним, не бере участі у його вихованні, фізичним та духовним розвитком не цікавиться, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, а також не підтримує матеріально.»

За викладеного, орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 110-112).

Верховний Суд у своїй постанові від 23 червня 2022 року у справі №175/1713/20 виходив з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце не тільки коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, що є основою батьківського піклування дитиною. Але й коли батьки, надаючи дитині житло та необхідне харчування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Тобто, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, що малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка самостійно з дня його народження виховує та матеріально забезпечує, піклується про нього, оскільки його батько з дня його народження не є частиною його життя. Відповідач не приймає участі у вихованні та забезпеченні дитини з її народження та дитина не бачилась з відповідачем.

Суд встановив, що наявний факт ухилення відповідачем від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, яке виражається у тому, що він не відвідує дитину, не цікавиться її життям та розвитком, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною з дня її народження; не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не створює умови для отримання нею освіти.

За викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми обов`язками відносно власної дитини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тому, врахувавши встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний їх зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість застосування крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 у відношенні його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків та свідомо відмовився від такого обов`язку, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачкою при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 150, 157 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 44, 49, 64, 76-83, 89, 90, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 17.03.2025 року.

Суддя: Домусчі Л.В.