Рішення № 125887389, 17.03.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Справа № 480/1545/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1545/24 за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

29 лютого 2024 року позивач Приватне виробниче підприємство «Вибір» звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 05 березня 2020 року Приватне виробниче підприємство «Вибір» та АТ «Кауно Грудай» (Литва) уклали між собою Контракт № 20436 на поставку товарів відповідно до специфікацій, які сторонами укладаються на кожну поставку товарів. 13 грудня 2023 року сторони уклали Специфікацію № 47 до Контракту № 20436 від 05 березня 2020 року на поставку пальмаку 80-16 в кількості 22 МТ та вартістю 1 120,00 Євро за 1 (одну) тону товару. Загальна вартість товару за Специфікацією № 47 складає 24 640,00 євро та включає вартість упаковки (п. 5.1. Специфікації). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA - Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25 (склад продавця) відповідно до Інкотермс-2010 (п. 3 Специфікації). 13 грудня 2023 року позивач здійснив оплату за товар згідно Специфікації № 47 від 13.12.2023р. у сумі 24 640,00 Євро, що підтверджується відповідним банківським платіжним документом від 14 грудня 2023 року.

26 грудня 2023 року шляхом електронного декларування подав до Волинської митниці (далі - Відповідач) митну декларацію 23UA205140107673U5 та пакет документів для митного оформлення товару. Митна вартість товару була визначена Позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57 Митного кодексу України - виходячи із ціни контракту.

26.12.2023 відповідач направив позивачу повідомлення, яким зазначив, що митна вартість товару не може бути визнана ним у зв`язку з тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, просив надати згідно зі ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України договір із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи.

27.12.2023 відповідач направив позивачу повідомлення, ідентифіковане як консультація, яким повідомив, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документально підтвердженого рівня митної вартості товарів. У відповідача відсутня цінова інформація для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-63 МК України. Відповідач повідомив, що володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД № UА500500/2023/016158 від 12.05.2023.

27 грудня 2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості UА205140/2023/000828/1, відповідно до якого застосовано резервний метод згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД № U500500/2023/016158 від 12.05.2023.

Разом з Рішенням про коригування митної вартості відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2023/034016, в якій зазначені наступні причини відмови: митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 МК України. Митну вартість скориговано.

Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем Рішенням про коригування митної вартості товарів та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, просить визнати їх протиправними і скасувати, зазначаючи, що ним до митного оформлення були надані документи для підтвердження митної вартості товару, які за своїм змістом не суперечать один одному, повністю свідчать про вагу та ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах, визначених укладеним контрактом, про транспортування товару, про складові заявленої позивачем митної вартості товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог запеерчив, зазначивши, що для митного оформлення товарів декларантом було подано МД №23UA205140107673U5 від 26.12.2023 на товар: «Пальмітинова кислота PALMAC 80-16. У формі порошку. Використовується, як компонент кормів для годівлі свиней та птиці. Не містить та не є у списку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, цукрів, глюкози. Без вмісту ГМО. Торговельна марка IOI Oleochemical. Вирoбник ІОІ Acidhem SDN BHD. Країна виробництва MY» . Також додано перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме:

- пакувальний лист №2 від 28.11.2023;

- рахунок-фактура №KGP0821391 від 19.12.2023;

- автотранспортна накладна Б/Н від 19.12.2023;

- супровідний документ T1 №23LTKR5000000183D2 від 19.12.2023;

- декларація про походження товару №1 від 19.12.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 14.12.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №504 від 20.12.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №20/2-12 від 20.12.2023;

- документ, що підтверджує вартість страхування №20/2-12 від 20.12.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 18.12.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №20436 від 05.03.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №47 від 13.12.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №1-1/46 від 25.07.2023;

- договір (контракт) про перевезення №502 від 12.12.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу №2612 від 26.12.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №2612 від 11.12.2023;

- інші некласифіковані документи №40000409405 від 11.07.2023;

- інші некласифіковані документи №FSQD 0820395 від 12.05.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23LTKR50000052C3B4 від 19.12.2023.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

-надані рахунок на транспортування №°504 від 20.12.2023 та довідка про транспортні витрати №920/2-12від 20.12.2023 не містять інформації про вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

- згідно CMR б/н від 19.12.2023 перевезення здійснював LLC KVR Trans, довідка та рахунок від перевізника ФОП ОСОБА_1 , який не є експедитором. Документів, які б пов 'язували цих двох осіб декларантом не надано;

- прайс-лист товару б/н від 18.12.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У відповідності до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

-виписку з бухгалтерської документації;

-договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

-прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;

-договори на перевезення, заявки;

-висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Оскільки позивачем не було надано жодних додаткових документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості та спростували визначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Тому, митний орган визначив її за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України та відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар на рівні1,78 євро/кг за МД №UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД №UА500500/2023/016158 від 12.05.2023.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 грудня 2023 року шляхом електронного декларування позивач подав до Волинської митниці митну декларацію 23UA205140107673U5 та пакет документів для митного оформлення товару. До пакету документів наданого Відповідачу для митного оформлення товару входили:

-Пакувальний лист № 2 від 28.11.2023р.

-Інвойс № KGР0821391 від 19.12.2023

-Автотранспортна накладна б/н від 19.12.2023

-Супровідний документ Т1 23 LTKR5000000183D2 від 19.12.2023

-Банківський платіжний документ б/н від 14.12.2023

-Рахунок на оплату № 504 від 20.12.2023

-Довідка про транспортні витрати 20/2-12 від 20.12.2023

-Комерційна пропозиція від 18.12.2023

-Контракт № 20436 від 05.03.2020

-Специфікація № 47 від 13.12.2023

-Договір про надання послуг митного брокера № І-1/46 від 25.07.2023

-Заявка-договір на перевезення вантажів № 502 від 12.12.2023

-Сертифікат аналізу № 40000409405 від 11.07.2023р.

-Сертифікат здоров`я № FSQD 0820395 від 12.05.2023

-Експортна митна декларація 23LTKR50000052C3B4 від 19.12.2023.

Митна вартість товару була визначена gозивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57 Митного кодексу України - виходячи із ціни контракту ( а.с. 19- 40).

27 грудня 2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості UА205140/2023/000828/1, відповідно до якого застосовано резервний метод згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД № U500500/2023/016158 від 12.05.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2023/034016 ( а.с.43, 44).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність у митного органу обгрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості (постанова від 26 листопада 2019 року, справа №821/107/16, адміністративне провадження №К/9901/14016/18, Верховний Суд.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Водночас, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Однак, відповідач, в порушення вказаних вимог, не зазначив обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом, а обмежився лише посиланням на номер та дату 2-х митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару містить лише загальні посилання і припущення і в ньому відсутні належні обгрунтування підстав прийняття такого рішення.

Водночас, досліджені в ході розгляду справи документи, подані при декларуванні, в повній мірі містили інформацію про складові митної вартості.

Декларант зобов`язаний надати митному органу додаткові документи (за наявності) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МКУ).

Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить вказівки про наявність в документах, поданих декларантом розбіжностей, відсутності в них необхідних відомостей, чи наявності слідів підробки цих документів.

Водночас, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості обставинами, які не дають змоги погодитися із визначеною позивачем митною вартістю, відповідач зазначає про розбіжності у поданих документах, а саме:

надані рахунок на транспортування №°504 від 20.12.2023 та довідка про транспортні витрати №920/2-12від 20.12.2023 не містять інформації про вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт. Такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару;

згідно CMR б/н від 19.12.2023 перевезення здійснював LLC KVR Trans, довідка та рахунок від перевізника ФОП ОСОБА_1 , який не є експедитором. Документів, які б пов 'язували цих двох осіб декларантом не надано;

прайс-лист товару б/н від 18.12.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Суд вважажє, що ці аргументи митного органу не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 3.1. Контракту № 20436 від 05.03.2020 ( а.с.19-22) поставка товару здійснюються на умовах, визначених в підписаних сторонами Специфікаціях. Відповідно до п. 3 Специфікації № 47 від 13.12.2023р., поставка товару здійснюється продавцем на умовах FCA - Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25 (склад Продавця). При тлумаченні умов поставки має силу Інкотермс-2010 ( а.с.23).

Інкотермс 2010 включає в себе 11 правил, серед яких - правило FCA (Франко- перевізник...назва місця). Відповідно до правил Інкотермс 2010 термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця,продавецьвідповідаєза завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару, тобто умови поставки передбачають, що навантажувальні роботи здійснюються постачальником, відтак позивач не міг нести ці витрати.

Щодо сумнівів митного органу з приводу інформації про перевізника, наведеної в CMR та довідці про транспортні витрати та рахунку, суд зазначає таке.

До митного оформлення були подані такі документи, що підтверджують перевезення:

заявка-договір № 502 на перевезення вантажів від 12.12.2023р. перевізнику ФОП ОСОБА_1 , в якій міститься інформація про маршрут перевезення, обсяг товару, що перевозиться (22 000 кг), інформація про автомобіль (DAF BC5895PX), напівпричеп (SCHMITZ CARGOBULL BC0149XG), водія ( ОСОБА_2 / ОСОБА_3 ), вартість перевезення (150 000,00 грн.);

рахунок № 504 від 20.12.2023р., в якому вказана інформація про маршрут перевезення, дані автомобіля та напівпричепа у відповідності із заявкою-договором та вартість перевезення до місця ввезення на митну територію Україна та від нього до пункту призначення, а також загальну вартість;

довідка про транспортні витрати № 20/2-12 від 20.12.2023р., де окрім самої інформації про транспортно-експедиційні витрати міститься інформація про автомобіль та напівпричеп, а також про відсутність страхування вантажу ( а.с. 34-36).

Згідно з CMR б/н від 19.12.2023 перевезення здійснював «LLC KVR Trans», про що свідчить відтиск печатки у графах 16,23 автотранспортної накладної ( а.с.29).

При цьому, умовами заявки-договору не передбачено обов`язковість надання послуг перевізником виключно особисто. Обов`язкові умови договору передбачають лише маршрут та вартість перевезення, обсяг товару, інформацію про автомобіль, напівпричеп та водія. Жодної умови чи заборони щодо залучення третіх осіб при цьому немає. Відповідно до ст. 932 ЦК України Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Оскільки договір про перевезення товарів укладено з ФОП ОСОБА_1 , саме він організовує перевезення товарів та відповідає перед Замовником (ПВП «Вибір») за надання послуг належним чином. Декларантом не залучались інші треті особі до здійснення перевезення вантажів, а документи, надані до митного оформлення щодо транспортування товару містять повну та достатню інформацію про маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, дані вантажу та дані автотранспортного засобу та інформація про водія дублюються у вищенаведених документах, не мають протиріч та підтверджують саме перевезення товару, поданого до митного оформлення.

Також до митного оформлення позивачем було подано документ «комерційна пропозиція», який містить інформацію про ціну товару, яка пропонується постачальником на певний період поставки, що є узгодженням ціни постачання товару. При цьому, наведений документ носить лише додатковий інформативний характер та не міститься в переліку основних документів, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Натомість, позивачем надано до митного оформлення обов`язкові документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, містять повну, вичерпну та достатню інформацію про господарську операцію, товар та всі складові митної вартості. Таким чином, наявність, відсутність чи будь-які недоліки такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.

Крім того, відповідачем не наведено жодних аргументів стосовно того, чому саме і яким чином надана комерційна пропозиція (прайс-лист) від експортера, який містить інформацію про конкретну поставку, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення специфікації та інвойсі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зауважує, що висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від25листопада 2020 року у справі № 640/4941/19.

Разом з тим, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 №205140/2023/000828/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2023 № UA205140/2023/034016, оскільки такі не відповідають критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн. відповідно до платіжної інстукції від 28.02.2024 року № 304 (а.с. 47).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" ( код ЄДРПОУ 30608151, вул.Ярослава Мудрого, 60/1, офіс 6, м.Суми, 40009) до Волинської митниці ( код ЄДРПОУ 43958385, вул. Призалізнична, 13, с.Римачі, Волинська область, 44350) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості № UА205140/2023/000828/1 від 27.12.2023 та картку відмови Приватному виробничому підприємству «Вибір» у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2023/034016 від 09.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного виробничого підприємства «Вибір» 4844,80грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах