Ухвала суду № 125886844, 17.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10568/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24, що набрало законної сили 26 лютого 2025 року, відповідачем Військовою частиною НОМЕР_2 не виконано, станом на 06 березня 2025 року ОСОБА_1 з військової служби не звільнено, у зв`язку з чим позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №440/6358/23 та подати письмовий звіт про виконання вказаного рішення суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24 до розгляду в порядку письмового провадження.

14 березня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача військової частини НОМЕР_2 у справі №440/10568/24, в яких відповідачем зазначено, що при виконанні військовою частиною НОМЕР_2 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року, встановлено, що чинним законодавством України не передбачено механізм звільнення військовослужбовця на виконання судового рішення. Вказує, що у відповідача виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про винесення додаткового рішення з метою визначення способу його виконання. Пояснює, що сержант ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану з 20.10.2024 самовільно залишив місце служби, що перешкоджає завершенню процедури звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Також відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №440/10568/24 до розгляду по суті заяви військової частини НОМЕР_2 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача військової частини НОМЕР_2 про зупинення провадження у справі №440/10568/24.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 серпня 2024 року №294 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" в частині призову по мобілізації 25 серпня 2024 року, як призначеного у команду № НОМЕР_1 і відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_1 , 1974 року народження. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №440/10568/24 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/10568/24 - залишено без змін.

Отже, в силу статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24 набрало законної сили 26 лютого 2025 року.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтями 382, 382-3 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Так, згідно з положеннями частин 1, 3, 4 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).

Згідно з частинами 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Таким чином, судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Позивачем, при зверненні до суду із заявою, не було наведено переконливих аргументів, підтверджених доказами, стосовно того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених статтею 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалене у цій справі судове рішення по суті спору залишиться невиконаним, або для його належного виконання слід буде докласти значних зусиль, в тому числі, шляхом ініціювання нового провадження.

Як слідує з матеріалів справи, 03 березня 2025 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/10568/24 про зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.

До суду не надано доказів звернення цього виконавчого листа №440/10568/24 до примусового виконання на час звернення позивача до суду з заявою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, обов`язковість цього рішення забезпечується, в першу чергу, примусовим виконанням судового рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Такі заходи на даний час не вичерпано.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що на цей час у суду відсутні підстави вважати, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених статтями 382, 382-1 КАС України, ухвалене по даній справі судове рішення по суті спору залишиться невиконаним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24.

Згідно з частиною 5 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №440/10568/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич