№ 125885975, 17.03.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17.03.2025 р. Справа № 400/10334/24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН БІЛДІНГ СЕРВІС", вул. Ігоря Бедзая, 15,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54029,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 04.06.2024 №17395, від 05.09.2024 №24438 та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

18.02.2025 Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН БІЛДІНГ СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17395 від 04.06.2024 року, №24438 від 05.09.2024 року; зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Модерн Білдінг Сервіс» з переліку платників податків, які відповідають/критеріям ризиковості. Також рішенням суду вирішено питання про стягнення судових витрат зі сплати судового збору.

10.03.25 представником позивача подано заяву про прийняття рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу, відповідно до якої представник позивача просить стягнути з ГУ ДПС у Миколаївській області на користь позивача 30 000,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивач послався на те, що в пункті 3 прохальної частини адміністративного позову позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, в тому числі й на правову допомогу. До позовної заяви було додано: копію ордеру на надання правової допомоги, копію акту про надання послуг до договору правничої допомоги від 30.10.2024 року, копію платіжної інструкції №3909, якою підтверджується факт оплати адвокату за договором про надання правничої допомоги адвокатом від 01.06.2024 року та копію рахунку №12/06 від 12.06.2024, якими підтверджується факт оплати та надання послуг, позивачу.

Ухвалою від 12.03.2025 суд прийняв заяву позивача до розгляду, встановив відповідачу строк для подання пояснень щодо заяви повивача.

14.03.2025 від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшли заперечення проти задоволення заяви позивача з огляду, зокрема, на те, що документи надані позивачем у цій адміністративній справі, вказують на необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, а тому на безпідставність заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи № 400/10334/24 відбувався у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи, суд розглядає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення в даній справі питання стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, при цьому позов містить посилання на понесені витрати на правничу допомогу.

Отже, наявні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу по справі № 400/10334/24 надано акт від 30.10.2024 наданих послуг до договору про надання правової допомоги, за змістом якого «Виконавець надав, а Замовник прийняв правову допомогу щодо складання позовної заяви про невідповідність платника критеріям ризиковості, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, підготовка і подання до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви 30000,00 грн 8 годин».

Крім того, позивачем додано до позову платіжну інструкцію № 3909 від 12.06.2024, за якою позивачем сплачено на користь ОСОБА_1 30000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за договором правничої допомоги від 01.06.2024», рахунок-фактуру від 12.06.2024 на зазначену суму.

Оцінюючи ці докази в сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

Оскільки позивачем не надано до суду договор з адвокатом про надання правничої допомоги, суд не має підстав для визначення розміру витрат на таку допомогу.

При цьому, з наданих позивачем доказів акту від 30.10.2024 і платіжної інструкції, не вбачається, що вони є пов`язаним з наданням правничої допомоги в цій справі.

Так, предметом позову у справі № 400/10334/24 є, зокрема, визнання протиправними і скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17395 від 04.06.2024 року, №24438 від 05.09.2024 року. Водночас, договір про правничу допомогу, на яке міститься посилання в платіжній інструкції і акті виконаних робіт, укладено 01.06.2024, тобто до винесення спірних рішень.

Крім того, зазначене в акті від 30.10.2024 найменування виконаних робіт: «правова допомогу щодо складання позовної заяви про невідповідність платника критеріям ризиковості» не відповідає предмету позову у цій справі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних і достатніх доказів для підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу та їх вартості.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 246-247, 250- 252, 255, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко