Рішення № 125885299, 17.03.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року справа № 340/3668/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

за участі секретаря судового засідання Шпак О.В.,

представників позивачів Плакущого С.В.,

відповідача Свінтіцької Т.П.

і третьої особи Іванця Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент), Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - Управління) (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Національна поліція України (далі - Поліція)) про визнання протиправними і скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду зі заявою до відповідачів про:

- визнання протиправним і скасування наказу Управління від 14 листопада 2022 року №1474, яким скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку і призначено повторне розслідування;

- визнання протиправним і скасування наказу Департаменту від 14 березня 2023 року №274 о/с про виплату одноразової грошової допомоги у сумі 1006500 грн;

- зобов`язання Департаменту призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі загибеллю сина, ОСОБА_4 , у сумі 15000000 грн на підставі припису пункту 2 постанови Уряду України від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова) (Том 1 а.с.198-241).

Представник позивачів підтримав вимоги заяви.

Пояснив, що не пропущений строк звернення до суду, так як копії наказів позивачі одержали у лютому 2024 року на письмове звернення.

Виплату у сумі 1006500 грн вважали, як частину коштів зі суми 15000000 грн.

Зазначив, що Управління безпідставно скасувало акт спеціального розслідування нещасного випадку, за яким Департамент повинен був виплатити одноразову грошову допомогу за загибель сина у сумі 15000000 грн.

Стверджував, що ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харків від поранення, забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.59-65).

Пояснило, що скасувало первинний акт спеціального розслідування нещасного випадку і провело повторне розслідування на вимогу Департаменту управління майном Національної поліції України (далі - Департамент 2).

Департамент заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.39-43).

Представник пояснила, що позивачі не набули права на одноразову грошову допомогу на підставі приписів Постанови, так як їх син не виконував бойове завдання, а охороняв місце розташування підрозділу.

Зазначила, що ОСОБА_4 виконував функціональні обов`язки поліцейського, до яких відноситься протидія диверсійно-розвідувальним групам.

Звертала увагу, що не встановлено особи вбивць, тому передчасно стверджувати, що до вбивства причетні військовослужбовці Російської Федерації.

Поліція заперечила щодо задоволення позову (Том 2 а.с.129-136).

Представник надав такі ж пояснення, як і представник Департаменту.

19 червня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.246-247).

16 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (Том 2 а.с.154-155).

Суд, вислухавши пояснення сторін і третьої особи та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановленні обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, позивачі є батьками ОСОБА_4 (Том 1 а.с.60-65).

З 16 вересня 2021 року ОСОБА_4 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Харківській області (далі - Управління 2), яке підпорядковується Управлінню і Департаменту (Том 1 а.с.67, 77).

Займав посаду поліцейського взводу №1 роти тактико-оперативного реагування (Том 1 а.с.77).

Згідно розстановки сил і засобів роти від 27 лютого 2022 року ОСОБА_4 знаходився за місцем дислокації підрозділу (Том 1 а.с.81).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (Том 1 а.с.75).

Причина смерті - проникаюче кульове поранення грудної клітки зліва (Том 1 а.с.74).

27 квітня 2022 року Управління 2 прийняло наказ №125 про призначення службового розслідування і утворення дисциплінарної комісії за фактом смерті ОСОБА_4 (Том 1 а.с.44-45).

18 червня 2022 року затверджено висновок службового розслідування (Том 1 а.с.108-120).

Комісія встановила наступне.

27 лютого 2022 року капрала поліції ОСОБА_4 залучили до несення служби за місцем дислокації для участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Приступив до виконання службових обов`язків з охорони будівлі по АДРЕСА_1 і під`їзних шляхів до неї. 0 9:00 годині в напрямку будівлі на великій швидкості наблизилась легкова машина, водій якої не виконав вимогу про зупинку. Пасажир транспортного засобу опустив скло вікна і зробив постріли в бік ОСОБА_4 . ОСОБА_4 отримав кульове поранення грудної клітки, від якого помер того ж дня в медичному закладі.

Комісія не виявила порушень службової дисципліни в діях ОСОБА_4

15 березня 2022 року за фактом смерті ОСОБА_4 зареєстровано кримінальне провадження за статтею 348 КК України.

17 жовтня 2022 року начальник Управління затвердив акт спеціального розслідування нещасного випадку №41 (Том1 а.с.150-153).

У акті зазначено наступне.

ОСОБА_4 разом з іншими поліцейськими заступив на пост охорони, який розташований біля в`їзду на підземний паркінг ТРЦ «Нікольський» (вул.Пушкінська, 2А м.Харків). Охороняли об`єкт «Фортеця» (місце дислокації Управління 2).

Причина нещасного випадку - збройна агресія Російської Федерації, протиправні дії інших осіб.

01 листопада 2022 року Департамент 2 надіслав до Управління лист, в якому зазначив про помилкові висновки і вимагав скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку та провести повторне розслідування (Том 1 а.с.157).

Підстава - не враховано кваліфікацію кримінального правопорушення і неправильний висновок стосовно перебування ОСОБА_4 безпосередньо в районі бойових дій.

14 листопада 2022 року начальник Управління прийняв наказ №1474, яким скасував акт спеціального розслідування нещасного випадку №41 і призначив повторне розслідування (Том 2 а.с.75 (на звороті)-76).

10 грудня 2022 року начальник Управління затвердив повторний акт спеціального розслідування нещасного випадку №47 (Том 1 а.с.160-163).

У акті зазначено, що причина нещасного випадку - збройна агресія Російської Федерації, протиправні дії інших осіб.

25 січня 2023 року позивачі подали до Департаменту заяви про виплату одноразової грошової допомоги (Том 2 а.с.149).

У заявах не зазначено розмір виплати: 1006500 грн чи 15000000 грн.

14 березня 2023 року керівник Департаменту прийняв наказ №274 о/с, яким призначив виплату одноразової грошової допомоги у сумі 1006500 грн батькам ОСОБА_4 (Том 2 а.с.49-50).

Одноразову грошову допомогу призначили на підставі Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок), який затверджено наказом МВС України від 11 січня 2016 року №4.

Ні Управління, ні Департамент не надсилали позивачам копії наказів.

Про існування наказів, які оскаржують, позивачі дізналися у лютому 2024 року з відповіді Управління на звернення (Том 1 а.с.156).

Виплату у сумі 1006500 грн позивачі вважали, як частину коштів зі суми 15000000 грн.

28 лютого 2022 року Президент України прийняв Указ №79/2022, яким нагородив ОСОБА_4 орденом «За мужність» 3 ступеня (Том 2 а.с.201-203).

Підстава - за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Офіс Президента України не надав копії подання про нагородження Міністерства внутрішніх справ України (далі - Міністерство) (Том 3 а.с.30).

Міністерство надіслало до суду копію звернення до Президента України про нагородження (Том 3 а.с.73-74).

Підстава - за визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Держава визнала за ОСОБА_2 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника відповідно до приписів пункту 5 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Том 3 а.с.32-33).

Рішення про надання статусу прийнято на підставі акту спеціального розслідування нещасного випадку №47, який затверджено 10 грудня 2022 року

За інформацією Департаменту усім поліцейським Управління 2, окрім ОСОБА_4 , за період з 24 по 28 лютого 2022 року нарахували і виплатили додаткову винагороду відповідно до приписів пункту 1 Постанови з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно кількості відпрацьованих днів (Том 3 а.с.175-177).

Накази про нарахування і виплату додаткової винагороди прийняли після смерті ОСОБА_4 (у березні і квітні 2022 року), тому його не включили до списку на виплату коштів.

У мережі «Ютуб» наявний відео матеріал з такою назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Том 3 а.с.180-181).

Матеріал містить розповідь керівника Управління ОСОБА_5 з відео подіями того дня.

Автор відео матеріалу - Суспільне телебачення (Харків).

Керівник Управління розповідає, що 27 лютого 2022 року російські війська вторглися у м.Харків з трьох напрямків. Рухались в бік центру вздовж ТРЦ «Нікольський» і намагалися захопити приміщення Управління, де відбувся короткий бій. Російські військові були одягнені у військову форму, пересувались не спеціальних транспортних засобах «Тигр» і захопили приміщення школи, де бій тривав 9 годин. Розмова супроводжується переглядом відео матеріалів, які доводять правдивість пояснень.

Позов подано до суду 30 травня 2024 року (Том 1 а.с.188).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, суд відповість на питання щодо дотримання строку звернення до суду.

Так, приписами частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про існування наказів, які оскаржують, позивачі дізналися вкінці лютого 2024 року, отримавши письмову відповідь на звернення.

Ні Управління, ні Департамент не надіслали позивачам накази.

Представник позивачів пояснив, що, отримавши кошти у сумі 1006500 грн, вважали, як частину коштів зі суми 15000000 грн, котрі виплачують частинами, а не одним платежем.

Таким чином про порушене право позивачі дізналися вкінці лютого 2024 року.

Отже, звернувшись до суду 30 травня 2024 року, не пропустили строку звернення до суду.

Тому відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду і залишення позову без розгляду.

Щодо правомірності наказу Управління від 14 листопада 2022 року №1474, яким скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку №41 і призначено повторне розслідування.

Так, начальник Управління скасував акт спеціального розслідування нещасного випадку на виконання вимог Департаменту 2, який вбачав помилковість висновку стосовно причини настання нещасного випадку.

Департамент 2 з урахуванням кваліфікації кримінального провадження за фактом смерті ОСОБА_4 (стаття 348 КК України) і неправильного висновку стосовно перебування поліцейським безпосередньо в районі бойових дій вимагав скасувати акт розслідування нещасного випадку і провести повторне розслідування.

Постає запитання: чи уповноважений керівник Управління приймати таке рішення за вказівки Департаменту 2?

Скасовуючи акт спеціального розслідування нещасного випадку, Управління керувалось приписами підпункту 6 пункту 9 розділу 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі - Порядок 2), який затверджено наказом МВС України від 05 жовтня 2020 року №705.

Цією нормою права встановлено, що керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язаний видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).

Приписами пункту 2 розділу 4 Порядку 2 передбачено, що контроль за своєчасним та об`єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, веденням їх обліку, ужиттям заходів з усунення причин їх настання здійснює сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.

Департамент 2 вимагав зазначити лише одну причину нещасного випадку - протиправні дії інших осіб.

Зазначення в акті спеціального розслідування нещасного випадку двох причин (дії російських військових і інших осіб), які взаємовиключні, доводить порушення вимог підпункту 5 пункту 6 розділу 3 Порядку 2.

Цією нормою права встановлено, що комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про правомірність наказу Управління.

Тому відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Щодо правомірності наказу Департаменту від 14 березня 2023 року №274 о/с в частині призначення позивачам одноразової грошової допомоги у сумі 1006500 грн.

Так, у заявах про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю сина позивачі не зазначили нормативно-правовий акт, на підставі якого мають право на виплату коштів.

Департамент зробив висновок, що набули право на підставі приписів Порядку, а не Постанови.

З 24 лютого 2022 року в країні введено в дію воєнний стан, що триває досі (загальновідомий факт).

28 лютого 2022 року Постанова набрала чинності.

Відповідно до приписів пункту 5 Постанови остання застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, якщо існують підстави, то вона застосовується до подій, які мали місце і 27 лютого 2022 року.

Приписами пунктів 1-2 Постанови (в редакції на 28 лютого 2022 року) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У приписах пункту 1 Постанови зазначені і поліцейські.

Отже, право на одноразову грошову допомогу набули сім`ї загиблих поліцейських від дій Російської Федерації, які мали право на виплату додаткової винагороди у сумі 100000 грн.

Висновок пояснюється тим, що достеменно встановити факт загибелі від дій Російської Федерації можна лише стосовно осіб, які брали участь у бойових діях в зоні їх проведення або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Судом встановлено, що усім поліцейським Управління 2, в якому проходив службу і ОСОБА_4 , окрім останнього, Департамент за період з 24 по 28 лютого 2022 року нарахував і виплатив додаткову винагороду у сумі 100000 грн на місяць пропорційно відпрацьованому часу.

ОСОБА_4 також набув таке право, як і усі колеги по підрозділу, однак його протиправно не включили до наказу на виплату коштів (мали нарахувати додаткову винагороду за період з 24 по 27 лютого 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць), так як він помер до появи наказів від березня і квітня того ж року щодо виплати за лютий місяць.

Відповідно до приписів пункту 1 Постанови додаткову винагороду у сумі 100000 грн виплачують за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Отже, нарахувавши і виплативши усім поліцейським Управління 2 у березні і квітні 2022 року додаткову винагороду за лютий того ж року з розрахунку 100000 грн на місяць, Департамент вважав, що вони виконували такі завдання - безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Представник Департаменту не змогла уточнити, хто і яке з двох завдань виконував.

Із відео матеріалів, які коментує керівник Управління, очевидно, що 27 лютого 2022 року російські військові на спеціальній техніці вторглися в м.Харків з трьох напрямків, а маршрут їх руху пролягав і повз місце несення служби ОСОБА_4 (біля ТРЦ «Нікольський»).

Тому цілком допустимі (очевидні) міркування, що частина російських військових могла пересуватися і на цивільних транспортних засобах, маскуючи себе.

Керівник Управління зазначив, що російські військові намагались захопити будівлю Управління (тривав бій), що доводить бажання нейтралізувати роботу правоохоронних органів.

Тому цілком допустимі (очевидні) міркування, що намагалися захопити і приміщення Управління 2, на заваді чого став ОСОБА_4 .

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що 27 лютого 2022 року у м.Харків відбулись бойові дії за участі військових Російської Федерації.

ОСОБА_4 , охороняючи будівлю Управління 2 (функціональні обов`язки), одночасно і забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі у період здійснення зазначених заходів.

Такий висновок поділяє Міністерство, Президент України і державний орган, який визнав за ОСОБА_2 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника.

Так, Міністерство ініціювало відзначення ОСОБА_4 державною нагородою за визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Президент України погодився з таким висновком і нагородив відповідною відзнакою (посмертно).

Надавши матері ОСОБА_4 згаданий статус, держава визнала, що він - Захисник, який загинув, захищаючи країну від збройної агресії.

Вирішуючи питання про правовий статус ОСОБА_2 , державний орган використав повторний акт спеціального розслідування нещасного випадку №47.

Приймаючи рішення про виплату одноразової грошової допомоги, Департамент також дослідив цей акт.

У акті зазначено, що причина нещасного випадку - збройна агресія Російської Федерації, протиправні дії інших осіб.

Отже, мова про дві взаємовиключні причини.

ОСОБА_4 вбили або військові Російської Федерації, або інші особи, які переслідували особистий інтерес.

Злочин не розкрито, а стаття КК України (посягання на життя працівника правоохоронного органу), за якою зареєстровано кримінальне провадження, не є доказом правильності кримінальної кваліфікації (попередня кваліфікація).

Департамент серед двох причин нещасного випадку обрав дуже маловірогідну, нехтуючи відомостями про те, що відбулось 27 лютого 2022 року у м.Харків.

Обираючи причину нещасного випадку, Департамент не взяв до уваги, що російські війська пересувались за маршрутом, який проходив повз місце несення служби ОСОБА_4 , і намагались захопити будівлі правоохоронних органів.

Більше того, обриючи причину нещасного випадку, Департамент проігнорував висновок (підстава нагородження) Міністерства і Президента України, за яким ОСОБА_4 відзначили державною нагородою.

Водночас Департамент не взяв до уваги і рішення державного органу, який визнав ОСОБА_4 . Захисником, що загинув, захищаючи країну від збройної агресії, під час встановлення за матір`ю зазначеного вище правового статусу.

Департамент зробив вибір на користь дуже маловірогідної причини нещасного випадку, на підставі якої сума одноразової грошової допомоги в десятки разів менша, аніж на підставі іншої причини, очевидну вірогідність якої визнала держава в особі Міністерства, Президента України і іншого державного органу.

Фактично, державний орган вступив у протиріччя з іншими державними органами, маючи у розпорядженні одні і ті ж докази щодо певної події, і не навів переконливих пояснень незгоди.

Такі протиріччя атакують принцип правової визначеності, котрий є складовою (елементом) принципу верховенства права.

Приймаючи рішення про виплату одноразової грошової допомоги, Департамент мав керуватись таким конституційним принципом - принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Його сутнісний зміст розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.

Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Якщо сказати коротко, то держава існує завдяки і заради людини.

Через призму 3 років повномасштабного вторгнення Російської Федерації треба визнати, що досі держава існує завдяки таким громадянам, як ОСОБА_4 , котрі, виконуючи службові обов`язки, залишились вірними Присязі народу України, захищаючи її суверенітет і територіальну цілісність, за що його і нагороджено певною державною відзнакою.

Призначення позивачам одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 у належному розмірі є доказом поваги держави до їх сина - Захисника.

Приписами частини 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що принцип верховенства права зобов`язував Департамент прийняти рішення про призначення і виплату позивачам одноразової грошової допомоги на підставі приписів пункту 2 Постанови (в редакції на 28 лютого 2022 року).

Отже, суд визнає протиправним і скасовує наказ Департаменту від 14 березня 2023 року №274 о/с в частині призначення позивачам одноразової грошової допомоги у сумі 1006500 грн.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні Департаменту призначити одноразову грошову допомогу у сумі 15000000 грн на підставі припису пункту 2 Постанови (в редакції на 28 лютого 2022 року) і виплатити кошти з урахуванням сплати коштів у сумі 1006500 грн.

Отже, позов в цій частині вимог належить задовільнити.

Представник Департаменту просила суд врахувати правовий висновок Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №440/3321/23 (Том 3 а.с.200-209).

Касаційний адміністративний суд розглянув подібний спір, який відрізнявся за фактичними обставинами.

У тій справі поліцейський загинув не в зоні проведення бойових дій від зброї українських військових (мала місце трагічна помилка) і не отримував додаткову винагороду у сумі 100000 грн.

Повертаючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд сформував правовий висновок щодо права на одноразову грошову допомогу відповідно до приписів пункту 2 Постанови (пункт 116 за текстом постанови суду).

Правовий висновок суду не суперечить правовому висновку Верховного Суду.

Загалом позов задоволено частково.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн, які сплатив кожен з позивачів за дві позовні вимоги (Том 1 а.с.184-185, 242-243).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

Судові витрати належить стягнути на користь позивачів в частині, що сплачена кожним за розгляд вимоги до Департаменту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14 березня 2023 року №274 о/с в частині призначення одноразової грошової допомоги у сумі 1006500 грн ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України призначити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у сумі 15000000 грн на підставі припису пункту 2 постанови Уряду України від 28 лютого 2022 року №168 (в редакції на 28 лютого 2022 року) і виплатити кошти з урахуванням сплати коштів у сумі 1006500 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь кожного - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ