Рішення № 125883112, 27.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 рокуСправа №160/28340/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/28340/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0292452-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. про нарахування податку на нерухоме майно за 2021 р. у розмірі 2171,40 грн. за квартиру: АДРЕСА_1 ; податкове повідомлення-рішення № 0292451-2411-0466- UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. про нарахування податку на нерухоме майно за 2021 р. у розмірі 1286,85 грн. за квартиру: АДРЕСА_2 ; повідомлення-рішення № 0292449-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. про нарахування податку на нерухоме майно за 2022 р. у розмірі 1881,88 грн. за квартиру: АДРЕСА_1 ; повідомлення-рішення № 0292450-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. про нарахування податку на нерухоме майно за 2022 р. у розмірі 1115,27 грн. за квартиру: АДРЕСА_2 ; повідомлення-рішення № 0292442-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. про нарахування податку на нерухоме майно за 2023 р. у розмірі 1939,78 грн. за квартиру: АДРЕСА_1 ; повідомлення-рішення № 0292441-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. про нарахування податку на нерухоме майно за 2023 р. у розмірі 1149,59 грн. за квартиру: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 22.07.2023 позивач отримав по пошті податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату сум податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податкові періоди 2021, 2022, 2023 роки, в яких при нарахуванні податку не враховано пільги, які визначені підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. Також вказує, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті та надіслані на адресу позивача у 2024 році, тобто з порушенням строків встановлених пункту 266.7.2 статті 266 Податкового кодексу України, що є порушенням податковим органом процедури прийняття таких повідомлень-рішень та підставою для їх скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.11.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що на виконання положень Податкового кодексу України, Додатком 2 до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 встановлено Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно якого, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується для квартири/кватир незалежно від їх кількості на 60 кв.м. Вказує, що рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2024 №2/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/24 «про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», що набрало законної сили з 01.01.2023 також передбачено ставку податку 1,5 % від розміру мінімальної заробвтної плати. Таким чином, на податкові повідомлення-рішення №0292442-2411-0466- UA12020010000033698 від 08.04.2024 рік на суму 1939,78 грн за 2023 та № 0292441-2411- 0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 р. на суму 1149,59 грн за 2023 рік поширюються ставки, що передбачені Рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2024 №2/24. З урахуванням викладеного, податковим органом правомірно застосовано пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки під час розрахунку сум зобов`язань у вигляді зменшення бази оподаткування квартир саме на 60 кв.м. Також стверджує, що період нарахування грошових зобов`язань за оскаржуваними документами не сплив та не вважається пропущеним, а доводи позивача щодо протиправності застосування відповідачем положень Податкового кодексу України та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та безпідставними.

18.11.2024 року позивачем до суду було надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив та зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.04.2024 року №372528991 ОСОБА_1 є власником таких об`єктів:

- квартири, загальною площею 61,8 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ; розмір частки 1/1;

- квартири загальною площею 73,25 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про власності б/н, 20.10.2008, видане КЖЕП «Південне»; розмір частки .

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу реєстрації позивача були надіслані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: № 0292452-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 2171,40 грн.; № 0292451-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 1286,85 грн.; № 0292449-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 1881,88 грн.; № 0292450- 2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 1115,27 грн.; № 0292442-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 1939,78 грн.; № 0292441-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 1149,59 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу.

Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи данні податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

З 01 січня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За правилами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з положеннями Податкового кодексу України є місцевим податком.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, зокрема, включають: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо); б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов`язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави вважати, що при отриманні інформації про наявність у власності фізичної особи об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом виносяться податкові повідомлення-рішення.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 61,8 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., розмір частки 1/1; квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 73,25 кв.м. розмір частки , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.04.2024 року №372528991.

Таким чином, загальна площа об`єктів житлової нерухомості позивача становить 98,42 кв.м.

Досліджуючи правильність нарахування відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, судом встановлено наступне.

Так, рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 р. № 12/27 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Дніпро» ставку податку встановлено у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Додатком № 2 до вказаного рішення встановлений перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб платників податку, а саме: квартира/квартири, незалежно від їх кількості, з площею від 60 кв.м. до 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нульовою ставкою (оподатковується на загальних підставах площа, що перевищує 85 кв.м.).

Рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 р. № 4/32 внесено зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 р. № 12/27, примітка 2 додатка 1 викладена у редакції, відповідно до якої житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м., оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нульовою ставкою. Якщо житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб -платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від кількості, загальна площа яких сумарно перевищує 85 кв.м., то таке перевищення оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Рішенням Дніпровської міської ради №10/7 від 26.05.2021 р. «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» (набрало чинності з 01.01.2022 року), викладено у новій редакції Додатки 1 та 2.

Таким чином, з січня 2022 року міська рада своїми рішеннями зменшила податкові пільги щодо податку на нерухомість, а саме: прибрала нульову ставку щодо площі квартир до 85 кв.м.

Станом на 01.01.2021 року мінімальна заробітна плата становила 6000 грн., станом на 01.01.2022 року мінімальна заробітна плата становила 6500 грн., станом на 01.01.2023 року мінімальна заробітна плата становила 6700 грн.

За податковим повідомленням-рішенням № 0292452-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року позивачу нараховано податок у розмірі 2171,40 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна, загальною площею 61,80 кв.м., розмір частки 61,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради №6/49 від 23.10.2019 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021 року (1,5%*6000,00 грн. = 90,0 грн./кв.м.), загальною площею 61,80 кв.м., розмір частки 61,80 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

Водночас з урахуванням проведеного розрахунку за податковим повідомленням-рішенням № 0292452-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року суд зазначає, що загальна площа двох квартир складає (61,8+36,62 (загальна 73,25 частка 1/2))=98,42 кв. м., питома вага = 61,8/98,42=0,628, база оподаткування 98,42-85 (пільга)=13,42 кв.м., 13,42*0,628*90 (1,5% ставка) = 758,50 грн.

Проте відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку податкового повідомлення-рішення, відповідачем при нарахуванні податкових зобов`язань за квартири не застосовувалась податкова пільга у розмірі 85 кв.м., а при розрахунку податкового зобов`язання на належну позивачу квартиру враховувалась податкова пільга у розмірі 60 кв.м.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення за податковий період 2021 року прийняте посадовими особами контролюючого органу без урахуванням пільг з податку на нерухомість на території м. Дніпра, встановлених рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста».

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0292452-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року за 2021 рік, на суму 2171,40, є протиправним та підлягає скасуванню частково на суму 1412,90 грн. (2171,40-758,50) через неналежним чином обраховну базу оподаткування.

За податковим повідомленням-рішенням № 0292451-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року позивачу нараховано податок у розмірі 1286,85 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна, будинок загальною площею 73,25 кв.м., розмір частки 36,62 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021 року (1,5%*6000,00 грн. = 90,0 грн./кв.м), загальною площею 73,25 кв.м., розмір частки 36,62 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

З урахуванням проведеного розрахунку за податковим повідомленням-рішенням № 0292451-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року суд зазначає, що загальна площа двох квартир складає (61,8+36,62 (загальна 73,25 частка 1/2))=98,42 кв. м., питома вага =36,62(1/2 від загальної площі 73,25)/98,42=0,372, база оподаткування 98,42-85 (пільга)=13,42 кв.м., 13,42*0,372*90 (1,5% ставка) = 449,30 грн.

В даному випадку, вказане податкові повідомлення-рішення за податковий період 2021 року також прийняте посадовими особами контролюючого органу без урахуванням пільг з податку на нерухомість на території м. Дніпра, встановлених рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста».

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0292451-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року за 2021 рік, на суму 1286,85, є протиправним та підлягає скасуванню частково на суму 837,55 грн. (1286,85-449,30) через неналежним чином обрану базу оподаткування .

За податковим повідомленням-рішенням № 0292449-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року позивачу нараховано податок у розмірі 1881,88 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна, загальною площею 61,80 кв.м., розмір частки 61,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2022 року (1,2%*6500,00 грн. = 78,0 грн./кв.м.), загальною площею 61,80 кв.м., розмір частки 61,80 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

За податковим повідомленням-рішенням № 0292450-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року позивачу нараховано податок у розмірі 1115,27 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна, будинок загальною площею 73,25 кв.м., розмір частки 36,62 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 року №10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2022 року (1,2%*6500,00 грн. = 78,0 грн./кв.м.), загальною площею 73,25 кв.м., розмір частки 36,62 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відповідачем під час нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об`єктами нерухомості за 2022 рік застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м, суд вважає вірним, так як загальна площа квартир перевищує 60 кв.м. Ставка податку відповідно до розрахунку 1,2%, що не є спірним.

Враховуючи зазначене, податковим органом правильно здійснено нарахування податкового зобов`язання позивачу згідно податкових повідомлень-рішень № 0292449-2411-0466-UA12020010000033698, №0292450-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року.

За податковим повідомленням-рішенням № 0292442-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року позивачу нараховано податок у розмірі 1939,78 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна, загальною площею 61,80 кв.м., розмір частки 61,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради №2/24 від 13.07.2022 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023 року (1,2%*6700,00 грн. = 80,4 грн./кв.м.), загальною площею 61,80 кв.м., розмір частки 61,80 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

За податковим повідомленням-рішенням № 0292441-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року позивачу нараховано податок у розмірі 1149,59 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна, будинок загальною площею 73,25 кв.м., розмір частки 36,62 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням рішення Дніпровської міської ради №2/24 від 13.07.2022 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено ставку податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб - у розмірі 1,5 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023 року (1,2%*6700,00 грн. = 80,4 грн./кв.м.), загальною площею 73,25 кв.м., розмір частки 36,62 кв.м., з урахуванням періоду нарахування 12 міс.

Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відповідачем під час нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об`єктами нерухомості за 2023 рік застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м, суд вважає вірним, так як загальна площа квартир перевищує 60 кв.м. Ставка податку відповідно до розрахунку 1,2%, що не є спірним.

Враховуючи зазначене, податковим органом правильно здійснено нарахування податкового зобов`язання позивачу згідно податкових повідомлень-рішень № 0292442-2411-0466-UA12020010000033698, №0292441-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року.

Судом встановлено, що наведені оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять інформацію щодо підстав нарахування податкового зобов`язання з плати по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, посилання на норми Податкового кодексу України, граничні строки сплати грошового зобов`язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання, граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. Відповідач в цій частині вірно обрахував податок згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаних об`єктів нерухомості.

Доводи позивача про неправильність застосування відповідачем при розрахунку податку за 2021-2023 роки пільги у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м, а не 85, неправильність визначення розміру податку за об`єкти житлової нерухомості, що потягло за собою неправильне нарахування податку, оскільки розрахунок зроблено одночасно щодо двох об`єктів нерухомості, суд відхиляє та зазначає, що вище судом вказано, що нульова ставка податку діє лише у разі, якщо загальна площа не перевищує встановлених розмірів, а у разі коли площа є більшою, то нульова ставка податку не застосовується, а у разі, якщо площа для квартири/квартир незалежно від їх кількості перевищує, то застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на 85 та 60 кв.м.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час винесення спірних рішень за 2022-2023 року податковий орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. В точ час, як податкові повідомлення-рішення за період 2021 року ухвалені без врахування пільг встановлених місцевою радою.

Щодо доводів позивача про пропущення відповідачем строку прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку встановленому цим пунктом Кодексу.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Пункт 266.10 статті 266 Податкового кодексу України регулює питання строків сплати податку.

Відповідно до підпункту 266.10.1 податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно із підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 266.10.3. пункту 266.10. статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 30-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єкту нерухомості за 2021 рік мав бути нарахований відповідачем до 01 липня 2022 року, за 2022 рік до 01 липня 2023 року, за 2023 рік до 01 липня 2024 року.

У разі ненарахування контролюючим органом податку в межах цього періоду, тобто до 01 липня 2022 року за 2021 рік, до 01 липня 2023 року за 2022 рік, та до 01 липня 2024 року за 2023 рік, то платник податку звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання відповідно до підпункту 266.10.2 пункту 266.10. статті 266 Податкового кодексу України, тобто до такого платника податку не може бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Разом з цим, несвоєчасне нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання не звільняє платника податку безпосередньо від цього зобов`язання та від його сплати.

За приписами підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Тобто, у контролюючого органу є право на нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. В той час як у разі ненарахування контролюючим органом податку в межах цього періоду, платник податку звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання відповідно до підпункту 266.10.2 пункту 266.10. статті 266 Податкового кодексу України, тобто до такого платника податку не може бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, що не є рівнозначним поняттю звільнення від сплати такого податку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області правомірно, в межах встановленого статті 102 Податкового кодексу України строку, сформовані спірні податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 23.10.2024 року.

Ціною позову в цій справі є сума всіх податкових повідомлень-рішень 9544,77 грн. Судом скасовано спірні податкові повідомлення-рішення на загальну суму 2250,45 грн, що складає 23,58% від ціни позову. Отже, саме в такому відсотковому співвідношенні позивачу належить повернути судовий збір: 968,96*23,58%= 228,48 грн.

Отже на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 228,38 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0292452-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 1412,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0292451-2411-0466-UA12020010000033698 від 08.04.2024 року на суму 837,55 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 228,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська