Ухвала суду № 125880391, 17.03.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4371/24

Провадження № 1-кп/442/58/2025

УХВАЛА

іменем України

17 березня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023140000000890 від 05.07.2023 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання у ДУ „ДВК № 40, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27-ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відбуває покарання у ДУ „ДВК « 40, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України

учасники справи: прокурор ОСОБА_8 ,

обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисники: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

встановив:

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023140000000890 від 05.07.2023, згідно з яким ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27-ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою судді від 03.06.2024 у справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 24.07.2024 справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Таке підтримав з огляду на зазначені в ньому обставини.

Обвинувачений та захисник просили в задоволенні клопотання відмовити, застосувавши більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27-ч.3 ст.307 КК України.

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.10.2017 ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за ч.2 ст.121, ч.2 ст.186 КК України до 7 років 6 місяців позбавленні волі, термін якого спливає 03.04.2025.

27.05.2024 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000890 від 05.07.2023 відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27-ч.3 ст.307 КК України та такий скеровано для розгляду по суті.

На даний час, з урахуванням стадії судового провадження, сторона обвинувачення приходить до переконання про наявність ризиків, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 .

Зокрема, ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (зважаючи на той фактор, що останній обвинувачується у вчинення особливо тяжких злочинів, вчинених в складі організованої групи), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується (зокрема щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, зважаючи на те, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення особливо тяжкого під час відбуття покарання за вчинення тяжких та корисливих злочинів, тривалість інкримінованої йому злочинної діяльності), незаконно впливати на свідків вчинених кримінальних правопорушень та інших обвинувачених у провадженні (зокрема ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , оскільки згідно висунутого обвинувачення саме ОСОБА_3 організував вказаних осіб для вчинення злочинів), а також те, що свідки обвинувачення є знайомими ОСОБА_3 .

Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок інкримінованих ОСОБА_3 дій, а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній відноситься до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, вчинено умисно, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, а тому жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КГЖ України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти вище зазначеним ризикам.

Докази, які обгрунтовують викладені в клопотанні ризики є в матеріалах судової справи.

12.03.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_9 подав заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому зазначив, що сторона захисту вважає подане клопотання не достатньо обґрунтованим для того, щоб обирати обвинуваченому винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із клопотанням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, сторона обвинувачення наводить формулювання обвинувального акту щодо інкримінованих правопорушень, а щодо ризиків, то вказує на те, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, нібито може переховуватися від суду (зважаючи на той фактор, що останній обвинувачується у вчинення особливо тяжких злочинів, вчинених в складі організованої групи), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (зокрема щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, зважаючи на те, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення особливо тяжкого під час відбуття покарання за вчинення тяжких та корисливих злочинів, тривалість інкримінованої йому злочинної діяльності), незаконно впливати на свідків вчинених кримінальних правопорушень та інших обвинувачених у провадженні (зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , оскільки згідно з висунутим обвинуваченням саме ОСОБА_3 організував вказаних осіб для вчинення злочинів), а також те, що свідки обвинувачення є знайомими ОСОБА_3 .

В поданому клопотанні на підтвердження наведених ризиків не надано жодного переконливого доказу, чи посилань на обставини кримінального провадження. Всі доводи клопотання та ризики відносно ОСОБА_3 зводяться до тяжкості інкримінованих правопорушень та ймовірного покарання за них.

Окремо і неодноразово в поданому клопотанні виділено ризик переховування обвинуваченого через тяжкість покарання за інкримінованим правопорушенням. Однак, оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

На підтвердження ризику щодо впливу на свідків обвинувачення не наведено жодного доказу. На думку сторони захисту, такий ризик існує лише в поданому клопотанні і до ОСОБА_3 не має відношення, адже ОСОБА_3 доставляється до суду разом з іншими обвинуваченими, перебуває в залі судового засідання спільно з ними протягом всього часу досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження і жодного разу не було зафіксовано спроб впливу на кожного з них. Те ж стосується і ризику переховування від суду, перебуваючи на волі, адже на підтвердження даного ризику не наведено жодного обґрунтування.

Подане клопотання в частині ризиків відносно ОСОБА_3 йде врозріз з обставинами даного кримінального провадження та його актуальними стадіями. Судовий розгляд провадиться вже тривалий час, більшість письмових доказів досліджено судом. Зі свідками обвинувачення ОСОБА_15 не знайомий особисто, особа, яка здійснювала закупку - ОСОБА_16 - залегендований, тобто, його особа не відома не лише ОСОБА_3 , але і нікому з обвинувачених та їх захисників. Відтак, ризик впливу ОСОБА_3 на свідків та інших обвинувачених відсутній.Разом із тим, ніяким чином в клопотанні не обгрунтована неможливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, такого як домашній арешт, який був би адекватним пред`явленому обвинуваченню в частині кваліфікації і ймовірного покарання і повністю відповідав би цілям кримінального провадження на його актуальній стадії.

З врахуванням обґрунтування, наведеного в даному запереченні, сторона захисту вважає, що клопотання підлягає до задоволення частково. Інтересам судового розгляду в даному кримінальному провадженні слідуватиме обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Ні доводами клопотання, ні іншими матеріалами провадження не доведено можливість обрання ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу такого як тримання під вартою, більше того, без визначення розміру застави.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого та його захисника, які просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27-ч.3 ст.307 КК України.

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.10.2017 ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за ч.2 ст.121, ч.2 ст.186 КК України до 7 років 6 місяців позбавленні волі, термін якого спливає 03.04.2025.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зі ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а також бере до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали. Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо обвинуваченого суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Суд вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, що оцінені в тому числі в сукупності з даними про особу обвинуваченого; можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

В даний час завершити розгляд кримінального провадження неможливо.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27- ч. 3 ст. 307 КК України, що є особливо тяжкими злочинами, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 194, 200 КПК України, суд

постановив:

клопотання задоволити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 11.05.2025 включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинуваченого.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.03.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_1