Ухвала суду № 125879251, 19.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4240/25

Провадження № 1-кс/752/1649/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року у слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202300000000637 від 13.04.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утримані одну малолітню та неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 (в редакції до 11.08.2023) КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 1202300000000637 від 13.04.2023. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202300000000637 від 13.04.2023, за підозрою ОСОБА_5 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції 11.08.2023).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 01.01.2021, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, переслідуючи мету незаконного збагачення, вирішив створити шахрайський проєкт із назвою S-GROUP, який працюватиме по системі забезпечення доходу учасників проєкту за рахунок внесків нових учасників під обіцянкою високого прибутку від неіснуючого джерела доходу із приховуванням інформації від усіх учасників.

На реалізацію злочинного умислу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, до 01.01.2021, ОСОБА_5 , з метою створення свого шахрайського проекту серед користувачів мережі Інтернет під видом інвестиційного фонду із нібито реальним джерелом доходу, діючи умисно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що відсутність реального джерела доходу проєкту відоме тільки йому, не повідомляючи про свої злочинні наміри та використовуючи у власних потребах знання мов програмування та веб-розробки залучив до вчинення злочину ОСОБА_9 .

В подальшому ОСОБА_9 , не усвідомлюючи суспільно небезпечний характер намірів ОСОБА_5 , створив за його вказівкою веб сайт https://s-group.io та криптовалютні токени SWCT (ERC-20) та SGCT (ERC-20) на базі блокчейну Ethereum, які ОСОБА_5 з метою особистого збагачення та заволодіння грошовими активами потерпілих, що стали учасниками його шахрайського проекту, із використанням рекламних інструментів та спираючись на сучасні методи психологічного впливу для залучення клієнтів, став просувати під видом інвестиційного товару, що нібито забезпечений реальним джерелом доходу.

Надалі, на реалізацію злочинного умислу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, до 01.01.2021, ОСОБА_5 , з метою розповсюдження вже створеного шахрайського проєкту серед користувачів мережі Інтернет під видом інвестиційного фонду із нібито реальним джерелом доходу, діючи умисно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що відсутність реального джерела доходу проекту відоме тільки йому, не повідомляючи про свої злочинні наміри та використовуючи у власних потребах цільову аудиторію на яких спрямовані основні маркетингові зусилля певних блогерів, а також їх довіру до авторів контенту, залучив до вчинення злочину раніше знайому ОСОБА_10 та інших невстановлених на теперішній час досудовим розслідуванням осіб.

У подальшому ОСОБА_10 , не усвідомлюючи суспільно небезпечний характер намірів ОСОБА_5 , за його вказівкою в серпні 2021 року створила в соціальній мережі Instagram сторінку «Marina maniunenko» де почала розмішувати рекламу проєкту S-Group для своєї аудиторії.

Так, 29.11.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , будучи введеною в оману попередньо створеним та розповсюдженим шахрайським ресурсом ОСОБА_5 , створила обліковий запис та за власну криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON у кількості 5000 одиниць, вартість якого забезпечена активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США, придбала 5000 одиниць токенів SWCT (ERC-20) вартість яких нічим не забезпечена, які були зараховані на централізований криптогаманець в шахрайському ресурсі, контроль на яким здійснює ОСОБА_5 . В подальшому всі дії направлені на розпорядження криптовалютними токенами SWCT (ERC-20) були заблоковані шахрайським ресурсом. Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями заволодів майном ОСОБА_11 шляхом обману у сумі 5000 доларів США, що станом на 29.11.2021 згідно курсу НБУ становить 135500 гривень та розпорядився ним на власний розсуд.

01.01.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 , будучи введеним в оману попередньо створеним та розповсюдженим шахрайським ресурсом ОСОБА_5 , створив обліковий запис та за власну криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON у кількості 1000 одиниць, вартість якого забезпечена активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США, придбала 1000 одиниць токенів SWCT (ERC-20) вартість яких нічим не забезпечена, які були зараховані на централізований криптогаманець в шахрайському ресурсі, контроль на яким здійснює ОСОБА_5 . В подальшому всі дії направлені на розпорядження криптовалютними токенами SWCT (ERC-20) були заблоковані шахрайським ресурсом. Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями заволодів майном ОСОБА_12 шляхом обману у сумі 1000 доларів США, що станом на 01.01.2022 згідно курсу НБУ становить 27180 гривень та розпорядився ним на власний розсуд.

01.05.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_13 , будучи введеним в оману попередньо створеним та розповсюдженим шахрайським ресурсом ОСОБА_5 , створив обліковий запис та шляхом банківського переводу грошових активів у сумі 18622 гривень 04 копійки на розрахунковий банківський рахунок вказаний на шахрайському ресурсі, придбала 525 одиниць токенів SWCT (ERC-20) вартість яких нічим не забезпечена, які були зараховані на централізований криптогаманець в шахрайському ресурсі, контроль на яким здійснює ОСОБА_5 . В подальшому всі дії направлені на розпорядження криптовалютними токенами SWCT (ERC-20) були заблоковані шахрайським ресурсом. Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями заволодів майном ОСОБА_13 шляхом обману у сумі 18622 гривень 04 копійки та розпорядився ним на власний розсуд.

03.07.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_14 , будучи введеною в оману попередньо створеним та розповсюдженим шахрайським ресурсом ОСОБА_5 , створила обліковий запис та шляхом банківського переводу грошових активів у сумі 36139 гривень на розрахунковий банківський рахунок вказаний на шахрайському ресурсі, придбала 1000 одиниць токенів SWCT (ERC-20) вартість яких нічим не забезпечена, які були зараховані на централізований криптогаманець в шахрайському ресурсі, контроль на яким здійснює ОСОБА_5 . В подальшому всі дії направлені на розпорядження криптовалютними токенами SWCT (ERC-20) були заблоковані шахрайським ресурсом. Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями заволодів майном ОСОБА_14 шляхом обману у сумі 36139 гривень та розпорядився ним на власний розсуд.

01.08.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_15 , будучи введеною в оману попередньо створеним та розповсюдженим шахрайським ресурсом ОСОБА_5 , створила обліковий запис та за власну криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON у кількості 100 одиниць, вартість якого забезпечена активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США, придбала 100 одиниць токенів SWCT (ERC-20) вартість яких нічим не забезпечена, які були зараховані на централізований криптогаманець в шахрайському ресурсі, контроль на яким здійснює ОСОБА_5 . В подальшому всі дії направлені на розпорядження криптовалютними токенами SWCT (ERC-20) були заблоковані шахрайським ресурсом. Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями заволодів майном ОСОБА_15 , шляхом обману у сумі 100 доларів США, що станом на 01.08.2022 згідно курсу НБУ становить 3930 гривень та розпорядився ним на власний розсуд.

24.12.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_16 , будучи введеною в оману попередньо створеним та розповсюдженим шахрайським ресурсом ОСОБА_5 , створила обліковий запис та за власну криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON у кількості 3075 одиниць, вартість якого забезпечена активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США, придбала 3075 одиниць токенів SWCT (ERC-20) вартість яких нічим не забезпечена, які були зараховані на централізований криптогаманець в шахрайському ресурсі, контроль на яким здійснює ОСОБА_5 . В подальшому всі дії направлені на розпорядження криптовалютними токенами SWCT (ERC-20) були заблоковані шахрайським ресурсом. Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями заволодів майном ОСОБА_16 шляхом обману у сумі 3075 доларів США, що станом на 24.12.2022 згідно курсу НБУ становить 112422 гривень та розпорядився ним на власний розсуд.

Слідством встановлено, що ОСОБА_5 з 19.11.2021 по 24.12.2022, заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) на загальну суму 333793 гривень 04 копійки, що більше ніж в двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в великих розмірах.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції 11.08.2023).

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

На обґрунтування необхідності застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий посилається на ризики, передбачені 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі зазначеного слідчий у клопотанні просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в сумі 333793 гривень; покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчих слідчої групи по кримінальному провадженні №1202300000000637 від 13.04.2023 та суду; не спілкуватися з свідками сторони обвинувачення та потерпілими; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти клопотання, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що сторона обвинувачення не вірно здійснила кваліфікацію кримінального правопорушення. На думку захисника, кримінальне правопорушення повинно бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 190 КК України. Також захисник зазначила, що визначена стороною обвинувачення сума застави є непомірною для підозрюваного, прокурором не доведено до підозрюваний має реальну можливість внести заставу у зазначеному слідчим у клопотанні розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202300000000637 від 13.04.2023, за підозрою ОСОБА_5 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції 11.08.2023).

03.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції 11.08.2023).

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копії: протоколів допиту потерпілих; протоколів допиту свідків; протоколів огляду; висновку за результатами проведення лінгвістичної експертизи; протоколу НСРД; інших матеріалів, долучених до клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинитизазначений вище злочин.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик є обґрунтованим, оскільки органом досудового наразі не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя враховує, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинявся з використанням електронно-обчислювальної техніки та новітніх технологій у сфері комунікацій, які передбачають використання електронних гаманців та змогу віддаленого видалення електронної інформації з мобільних телефонів та іншої комп`ютерної техніки, яка має значення для досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, на переконання слідчого судді, ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров`я підозрюваного; сімейний стан (одружений, має на утриманні малолітню та неповнолітню дитину); непрацюючий; раніше не судимий.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави прокурор на основі наданих доказів довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, у порівнянні із загрозою втрати коштів, внесених як застава.

Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, то слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, яка на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та покладає на нього обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Щодо розміру застави

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на наведені норми законодавства, враховуючи: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; сімейний стан; майновий стан (відомості про наявність у власності підозрюваного рухомого чи нерухомого майна в матеріалах справи відсутні; офіційного доходу немає), - слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (105 980,00 грн), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні. Строк дії обов`язків слід визначити до 03.04.2025 включно.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави, що становить 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 105 980,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків визначити до 03.04.2025 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Строк дії ухвали до 03.04.2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1