Рішення № 125878980, 17.03.2025, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/121/25

Провадження № 2/702/170/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Максименка Д. Р.,

за участю секретаря судового засідання Возної В. В.,

сторони не з`явилися,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.10.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02.10.2023-100000185. Відповідно до умов вказаного договору позичальнику надано кредит в розмірі 11 000 грн строком на 42 дні з процентною ставкою 2,1 відсоток в день.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав у зв`язку із чим станом на 12.11.2023 утворилася заборгованість у розмірі 20 702 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 000 грн, заборгованості за процентами в розмірі 9702 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.10.2023-100000185 від 02.10.2023 у розмірі 20702 грн та судові витрати в розмірі 2422 грн.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.02.2025, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Згідно зі змістом позовної заяви просить справу розглядати у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

02.10.2023 року позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Р253 підписано паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позичальника, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, заявку до кредитного договору № 02.10.2023-100000185 від 02.10.2023, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 02.10.2023 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому, підписанням цієї заявки позичальник підтвердив однозначне та безумовне прийняття (акцепт) пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та надав реквізити належного йому платіжного засобу для надання коштів за договором: 4149 49ХХ-ХХХХ-1910 (а. с. 9 -17).

Відповідно до умов заявки сума кредиту становить 11 000 грн (п. 2), строк кредитування - 42 дні з дати надання кредиту (п. 3), дата повернення кредиту 12.11.2023 (п. 4).

Відповідно до пункту 8 заявки процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 (один день) користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку (а. с. 16).

Квитанцією від 02.10.2023 підтверджується факт перерахування коштів позичальнику в сумі 11 000 грн. Зокрема у квитанції зазначені: дата та час платежу 2023.10.02 04:00 год; призначення платежу «видача за договором № 02.10.2023-100000185»; отримувач: 414949*10» (а. с. 19).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором, станом на 12.11.2023, становить 20702 грн, зокрема: 11 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 702 грн заборгованість за відсотками (а. с. 20).

Позичальник при оформленні кредитного договору пройшов ідентифікацію через систему BankID Національного банку України, тобто пройшов процедуру ідентифікації персональних даних через банк України, в якому він має відкритий рахунок та якому надав доступ до власних персональних даних на матеріальних носіях (а. с. 21).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення такого договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, встановлену судом суму боргу станом на 12.11.2023 року, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором, яка складається з тіла кредиту в розмірі 11 000 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 9 702 грн, а всього 20 702 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиТовариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 02.10.2023 у розмірі 20 702 (двадцять тисяч сімсот дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вулиця Саксаганського, 133-а, місто Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Дмитро МАКСИМЕНКО