Рішення № 125875387, 10.03.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1856/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Козирського Є.С.,

секретаря Лепешенкової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України», треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Скопелідіс Тетяна Герасимівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

01.04.2024 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що їй стало відомо про існування виконавчого напису приватного нотаріуса №159, виданого 25.03.2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Скопелідіс Т.Г. про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 420094251237, загальною площею 339,2 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., та на земельну ділянку площею 0,100га кадастровий номер 5123755800:02:005:0297, реєстраційний номер 420139951237 на якій розташований зазначений житловий будинок, на користьАТ «Державнийекспортно-імпортнийбанк» дляпогашення загальноїсуми заборгованості 29 133 769,66 грн. З виконавчим написом позивач не погоджується, оскільки у приватного нотаріуса були відсутні підстави на вчинення виконавчого напису,оскільки він не пересвідчився у безспірності боргу та не відноситься до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вважає, що здійснений виконавчий напис є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат» та постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» і Порядку вчинення нотаріальних дій затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2023р.

Стороною відповідача суду надано відзив, у якому представник проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність дій як Банку так і приватного нотаріуса.

Представник позивачки в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що31 липня 2014р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛ-АГРОТРЕЙД» було укладено Генеральну кредитну угоду №63514141, з лімітом кредитування у розмірі 32 600 000,00 грн., строком користування кредитом до 30 липня 2024р. (з урахуванням Додаткової угоди №63514N1-0013 від 13.03.2019р.)

Додатком 1 до Генеральної угоди визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та Позичальником, які діють у рамках цієї Генеральної угоди, і є додатками до неї, до яких, зокрема, відносяться Кредитний договір №63117К2 від 29 червня 2017р. (далі Кредитний договір-1), Кредитний договір №19- 68КУ0003 від 13 березня 2019р. ( далі Кредитний договір-2).

У якості забезпечення виконання умов вказаних Договорів з позивачкою було укладено іпотечний договір №63514Z7 від 31.07.2014р., предметом якого була земельна ділянка та розташований на ній житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

23.02.2021р.приватний нотаріусОдеського міського нотаріального округу Сколепідіс Т.Г. отримала від відповідача заяву про вчинення виконавчого напису (т.2 а.с.45-50).

25.03.2021 рокувчинила виконавчий напис про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 420094251237, загальною площею 339,2 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., та на земельну ділянку площею 0,100га кадастровий номер 5123755800:02:005:0297, реєстраційний номер 420139951237 на якій розташований зазначений житловий будинок на користь АТ «Державний експортно-імпортний банк» для погашення загальної суми заборгованості 29133 769,66 грн.

19.08.2021р.Приватний виконавець Качурка В.В. відкрив виконавче провадження № 66571070 з примусового виконання виконавчого напису № 159 від 25.03.2021 року виданого Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Скопелідіс Т.Г.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбаченост.88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З наданих суду стороною відповідача документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису (25.03.2021) боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

У виконавчому написі загальна заборгованість за умовами Генеральної угоди №63514N1 від 31.07.2014, за кредитним договором №63117К2 від 29.06.2017 вказана на суму 6386 048,25 грн., а за кредитним договором №19-68КV0003 від 13.03.2019 вказана як 22737 721,41 грн. (т.1 а.с.13), при цьому у вимозі від 20.07.2020 яка надсилалася Банком на адресу позивача (т.1 а.с.122-123) заборгованість за обома Кредитними договорами відрізняється, що свідчить про відсутності безспірності заборгованості.

Крім того поза увагою нотаріуса залишилося і те, що нараховані Банком пені обчислюються з 22.02.2020 по 11.03.2020, тобто поза межами річного строку визначеногост. 258 ЦК України, згідно якоїдо вимог щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За ухвалою суду витребовувалися документи, які були підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису, яка залишилася без виконання.

Згідно повідомлень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (т.1 а.с.255) та Одеського державного нотаріального архіву (т.2 а.с.50) нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Скопелідіс припинена у 2022 році, справ від неї на зберігання до архіву не надходило.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати які складаються з судового збору в загальному розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України», треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Скопелідіс Тетяна Герасимівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Скопелідіс Т.Г. №159 від 25.03.2021р. про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 420094251237, загальною площею 339,2 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., та на земельну ділянку площею 0,100га кадастровий номер 5123755800:02:005:0297, реєстраційний номер 420139951237 на якій розташований зазначений житловий будинок, власником яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ 00032112) для погашення загальної суми заборгованості 29133769,66 гривень.

Стягнути з АТ «Державний експортно-імпортний банк» (ЄДРПОУ 00032112) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 17.03.2025 року.

Суддя: Є. С. Козирський