Вирок № 125868731, 17.03.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/479/25

Провадження № 1-кп/348/196/25

17 березня 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження №22025090000000023, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.02.2025, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, працюючого в Надвірнянському спеціалізованому агролісгоспі ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» на посаді майстра лісу, на утриманні нікого немає, депутатом не обирався, не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі КК України),

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи службовою особою, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, ним вчинено за таких обставин.

ОСОБА_4 , працюючи майстром лісу Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс», будучи службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, неналежним чином виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Наказом в.о. директора Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» №69 від 30.11.2011, ОСОБА_4 призначено на посаду майстра лісу.

На підставі акту прийому - передачі обходу (дільниці) від 11.07.2022 майстер лісу ОСОБА_4 прийняв під охорону обхід № 5, який складався з кварталів № 42, 43, 53, 54 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс».

З 03.10.2022 наказом директора Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» № 83 від 29.09.2011 ОСОБА_4 . переведено на посаду майстра лісу обходу № 5.

Цього ж дня з майстром лісу ОСОБА_4 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого він взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання ввірених йому матеріальних цінностей.

Згідно посадової інструкції майстра лісу Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» в службові обов`язки ОСОБА_4 . окрім іншого, входить здійснення безпосередньої охорони лісу та довіреного йому майна в закріпленому за ним обході, вжиття заходів з попередження і припинення лісопорушень, розкрадань та інших порушень користування лісом і земель. При виявленні фактів лісопорушень, останній зобов`язаний складати протоколи (акти) на самовільні рубки, негайно повідомляти про них лісничого або вищу посадову особу агролісгоспу, вживати заходів щодо встановлення особи лісопорушника та його затримання.

Таким чином, перебуваючи на посаді майстра лісу Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки за вказаною посадою, здійснював функції представника влади, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Однак, ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 19 Лісового кодексу України та п.п. 2.2, 2.4, 2.8, 2.10 своєї посадової інструкції, будучи зобов`язаним здійснювати охорону лісу від незаконних рубок, у період з 2024 року, маючи об`єктивну можливість для забезпечення охорони лісу (зокрема, виявлення ознак незаконних рубок дерев, залучення працівників лісової охорони та правоохоронних органів для припинення самовільних рубок), допустив неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них та неналежним чином проводив охорону лісу в виділі № 31 кварталу № 54 переданого йому під охорону обходу № 5 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс», не здійснював регулярні обходи лісових масивів, не виявляв лісопорушників та фактів чи ознак вчинення самовільних рубок у лісі, не інформував керівництво лісгоспу про факти чи ознаки незаконних рубок на території ввіреного йому під охорону обходу і необхідність залучення працівників лісової охорони чи правоохоронних органів для охорони та збереження лісу.

Внаслідок неналежного виконання майстром лісу ОСОБА_4 своїх службових обов`язків щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок на території ввіреного йому під охорону обходу № 5 у кварталі № 54 виділі № 31 у період 2024 року невстановленими досудовим розслідуванням особами здійснено незаконні рубки 3 (трьох) сироростучих дерев породи дуб середнім діаметром пнів 60 см, 45 см, 27 см, 8 (восьми) сироростучих дерев породи граб середнім діаметром пнів 26 см, 24 см, 14 см, 16 см, 16 см, 20 см, 33 см, 26 см, 11 (одинадцятьох) сироростучих дерев породи вільха середнім діаметром пнів 31 см, 26 см, 20 см, 24 см, 28 см, 42 см, 20 см, 30 см, 27 см, 25 см, 25 см, та 1 (одного) сироростучого дерева породи береза середнім діаметром пня 46 см.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», внаслідок незаконної рубки 23 дерев лісовому господарству спричинено шкоду в сумі 160 997,28 грн.

Таким чином, внаслідок службової недбалості ОСОБА_4 державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено матеріальну шкоду в розмірі 160 997,28 грн, яка станом на 2024 рік у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є істотною, згідно з пунктом 3 примітки до статті 364 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні повністю та безумовно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, засудив свою поведінку та пояснив, що активно сприяв досудовому розслідуванню і ним 27.02.2025 укладено угоду про визнання винуватості. Він працює, має грошові заощадження та може виконати умови угоди, зокрема й щодо сплати штрафу.

Прокурор звернув увагу, що 27.02.2025 між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні Івано-Франківської обласної прокуратури укладено угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримали і просили її затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та держави. Вказав, що при укладенні цієї угоди дотримані положення КПК України та КК України. Просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, а саме: у виді штрафу в розмірі дев`яти тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 161 500 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної лісової охорони строком на 1 рік.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , роз`яснивши сторонам наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно п. 1 ч. 4 ст 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Відповідно до абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно зукладеною угодоюпрокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для цього провадження обставин, а саме: що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України; не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені у повідомленні про підозру; щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що підозрюваний повідомив обставини, які не були відомі органу досудового розслідування та не могли бути встановлені в результаті проведення слідчих (розшукових) дій; добровільно відшкодував завдану шкоду в розмірі 160 997,28 грн та здійснив добровільний перерахунок на потреби військових формувань Збройних Сил України в розмірі 50 000 грн. Також ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню та встановленню обставин вказаного кримінального правопорушення, зобов`язується співпрацювати з прокуратурою Івано-Франківської області у викритті кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконною рубкою деревини.

Крім того, сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі дев`ять тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 161 500 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної лісової охорони строком на 1 рік.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_4 та є йому зрозумілими.

Судом під час підготовчого судового засідання з`ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, вид та розмір покарання, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

При цьому, суд у підготовчому судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також обвинувачений наполягав, що має можливість виконати умови угоди, зокрема й щодо сплати штрафу.

Також не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у цьому провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діяння обвинуваченого за ч. 1 ст. 367 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_4 , будучи службовою особою, неналежним чином виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, не має судимості, протягом життя в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримував, відшкодував завдану шкоду, здійснив добровільний перерахунок на потреби військових формувань Збройних Сил України.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, вимоги ч. 2 ст. 53, ч. 1 ст. 55 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є: щире каяття, яке виражається в тому, що підозрюваний визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася; активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає в тому, що підозрюваний дав детальні показання з приводу обставин вчиненого правопорушення, в тому числі тих, які не були відомі органу досудового розслідування; добровільне відшкодування завданої шкоди в розмірі 160 997,28 грн; добровільний перерахунок 27.02.2025 на потреби військових формувань Збройних Сил України 50 000 грн.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_4 проявилося щире каяття.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №559/1037/16-к активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

За таких обставин, визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі дев`ять тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що більший за розмір майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної лісової охорони строком на 1 рік.

Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам ч. 2 ст. 53, ч. 1 ст. 55, ст. 65 КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

З врахуваннямступеня тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,суспільної небезпекивчиненого,даних проособу обвинуваченого,суд дійшоввисновку,що обвинуваченому ОСОБА_4 необхіднопризначити узгодженесторонами покарання у виді штрафу в розмірі дев`ять тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 161 500 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної лісової охорони строком на 1 рік.

Таке покарання, визначене в угоді про визнання винуватості, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 27.02.2025, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , і про призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені. В укладенні цієї угоди згідно ст. 52 КПК України брав участь захисник.

Майнова шкода, спричинена кримінальним правопорушенням, відшкодована в повному обсязі 25.02.2025.

Потерпілих у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні.

Станом на час ухвалення вироку забіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 45, 50-53, 55, 65-67, 367 КК України, ст. 100, 174, 314, 373, 374, 392-394, 468-476 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 лютого 2025 року, укладену між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі дев`ять тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 161 500 (сто шістдесят одна тисяча п`ятсот) грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної лісової охорони строком на 1 (один) рік.

Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1