Постанова № 125868704, 14.03.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3842/24

Провадження № 3/346/15/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м.Коломия Івано-Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Д.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

Аргументи держави Україна. 07.07.2024р. о 01 год. 28 хв., у м.Коломия по вул.Міцкевича, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Tiguan, НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу АлкоФор 507, результат: 1.01 проміле, тест №6. Отже, вона порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Аргументи ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При проведенні огляду поліцейський допустив грубі порушення встановленого законом порядку проведення огляду. Зокрема, огляд проводиться тільки при виявленні поліцейським ознак сп`яніння, а вони в неї були відсутні і поліцейський їх не повідомив; Акт огляду на стан сп`яніння складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, але поліцейські не вручили їй примірник Акт огляду і вона його не підписували, а крім того його складено не у відповідності до ДСТУ 4163:2020, оскільки відсутні такі реквізити, як дата документа та місце його складання. Поліцейським сфальсифіковано докази, зокрема направлення виписано 07.07.2024р. о 01год.33хв., і в нього вже вписаний протокол, тоді як сам протокол складено о 01год.36хв., тобто пізніше. Із самого направлення вбачається, що вона була доставлена у Коломийську ЦРЛ, однак це спростовується записом події. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу після того, як його було підписано особою, стосовно якої складено протокол, але у протокоді мають місце виправлення дати його складання та дати вчинення правопорушення, тому цей протокол неналежний доказ. Також їй не було роз`яснено, права передбачені ст.59 Конституції України, не було належним чином забезпечено право на реальну допомогу адвоката на місці події, що є істотним процесуальним порушенням права на правовий захист. Крім того, їй не було вручено копію протоколу, що є безумовною процесуальною перешкодою для притягнення її до адміністративної відповідальності, зважаючи на рішення ЄСПЛ "Галстян проти Вірменії".

Оцінка суду щодо обставин справи.

07 липня 2024 року о 01 годині 28 хвилин, у м.Коломия по вул.Міцкевича, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Tiguan, НОМЕР_1 та перебувала у стані алкогольного сп`яніння, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння з її згоди проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу АлкоФор 507, який згідно з результатом (тест №00006) показав: 1.01 проміле (протокол - а.с.1; Акт огляду - а.с.2; диск, з відео та аудіовідеозаписом події - а.с.7; чек-тест - а.с.4).

При цьому суд відзначає, що в силу положень частини 1 статті 251 КУпАП, і протокол, і Акт огляду, і відеозапис та аудіовідеозапис події, як і чек-тест, є самостійними і окремими доказами, які суд оцінив, як кожен з них окремо, так і у сукупності, які узгоджуються між собою та створюють переконання у тому, що події мали місце саме так, а не так, як казала ОСОБА_1 .

Суд не має жодних сумнівів у тому, що вказаним автомобілем, у зазначений у протоколі день і час, керувала саме ОСОБА_1 , оскільки у транспортному засобі під час його зупинки поліцейськими знаходилась за кермом саме вона (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, у файлі з відеозаписом події та у файлі з аудіовідеозаписом поді- а.с.7, які незважаючи на невелику різницю встановленого часу, зокрема у хвилинах, підтверджують послідовність і безперервність події, просто на різних пристроях, які за хвилинами були по різному налаштовані).

До ОСОБА_1 підійшов поліцейський, який представився та повідомивши про причини зупинки, яка полягала у русі транспортним засобом під час комендантської години, попросив надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На що ОСОБА_1 вказала, що її подружці стало погано і вона везе її додому та надала посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7).

Після чого працівник поліції, відчувши запах алкоголю з порожнини рота (а.с.2 - Акт огляду), запитав у ОСОБА_1 чи вона вживала щось спиртне, на що остання вказала, що то її подружка, а не вона. Але поліцейський запропонував її пройти огляд для з`ясування стану сп`яніння за допомогою приладу АлкоФор на що остання погодилась (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7).

Після цього працівник поліції дастав запакований мундштук, який ОСОБА_1 успішно розпакувала та надала його працівнику поліції, який вклав мундштук в прилад, а ОСОБА_1 видихнула повітря у мундштук після чого прилад показав результат: 1.01 проміле. У зв`язку із чим працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а вона повідомила, що пила в обід (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з записом події- а.с.7 та чек-тестом 4).

Тоді, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 чи вона погоджується з результатом чи бажає поїхати у найближчий лікувальний заклад, чи є у неї така по треба, але вона відповідала, що такої потреби у неї немає, вона не сперечається ні з чим (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7). У зв`язку із чим, працівник поліції вказав, що на неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та оголосив їй її права. Натомість ОСОБА_1 зажадала аби поліцейські нечого не писали, а то вона буде дзвонити хлопцям і пропонувала про щось домовитись, а поліцейський повідомив що ведеться відеофіксація події (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7).

Потім, після того, як працівник поліції склав Акт огляду на стан сп`яніння, Направлення на огляд водія та Протокол, він запропонував ОСОБА_1 отримати вказані документи, але вона відмовилась у категоричній формі, і повідомила, що ні підписувати, ні отримувати будь-які документи вона не буде, про що поліцейський зробив відповідні відмітки у Акті та Протоколі, а останній все одно їй проголосив і запропонував написати пояснення, але вона відмовилась (а.с.2 - Акт; 3 - Направлення; дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7).

Також суд відзначає, що о 01год.44хв. 07.07.2024р., що підтверджується аудіовідеозаписом, поліцейський почав складати протокол і помилився у вказівці місяця його складання, а о 01год.49хв. 07.07.2024 у місяці вчинення правопорушення, оскільки замість липня (07 місяць року) вказав червень (06 місяць року), але аудіовідеозапис події, який є безперервним, підтверджує, що і складання протоколу, і подія правопорушення, зокрема керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння мали місце саме 07.07.2024. Тест, який проходила ОСОБА_1 теж датовано 07.07.2024, що теж підтверджується записом події (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіовідеозаписом події- а.с.7). Тому помилка поліцейського дійсно була, однак зважаючи на інші докази, вона не свідчить про те, що протокол є недійсним чи його не слід брати до уваги.

Оцінка суду щодо правопорушення.

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. І зокрема, адміністративним правопорушенням, в силу ч.1 ст.130 КУпАП України являється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. А положеннями пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України (що затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Разом з цим суд враховує і застосовує положення статті 266 КУпАП за якими: особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (частина 1); огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2); проведення огляду на стан сп`яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6).

Тому суд враховує та застосовує і положення "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 за якими: огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (пункт 2); огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (пункт 3); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 5); водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (пункт 6).

А враховуючи вказані положення суд враховує і застосовує також положення "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року за №1452/735, за якими: ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Розділу І); установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 Розділу ІІ).

І з урахуванням вказаних вище нормативно-правових положень, суд відзначає, що встановлені ним обставини (що вказані вище і які підтверджуються оціненими судом доказами, у їх сукупності) прямо вказують на те, що ОСОБА_1 07.07.2024 дійсно керувала транспортним засобом, що вказаний у протоколі; огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським на місці зупинки автомобіля, з використанням спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ і Держспоживстандартом (який пройшов калібрування і має чинне свідоцтво про повірку) у зв`язку із встановленням поліцейським ознак алкогольного сп`яніння (що підтвердилось чек-тестом про стан алкогольного сп`яніння і про які поліцейський вказав у Акті огляді, який ОСОБА_1 відмовилась підписати); під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосував технічний засіб відеозапису, матеріали якого у вигляді аудіо-відеозапису долучено до протоколу, і цим записом зафіксовано весь процес огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння; застосований поліцейським спеціальний технічний засіб, після проведення тесту, показав цифровий результат більше 0,2 проміле алкоголю в крові, зокрема 1,01% промілле; і цей результат огляду зазначено поліцейським і у протоколі, і в Акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС, який долучено до протоколу; ОСОБА_1 фактично погодилась із вказаним результатом її огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмовилась від проведення огляду у закладі охорони здоров`я, хоча примірник Акту її огляду, протоколу та тесту отримати відмовилась.

Тож зважаючи на викладене, суд погоджується із тим, що 07.07.2024р. о 01 год. 28 хв., у м.Коломия по вул.Міцкевича, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Tiguan, НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує заперечення ОСОБА_1 , в яких вона зазначала, що жодних допустимих доказів, які підтверджують її вину немає, однак вказане твердження спростовує сукупність наявних в матеріалах справи доказів, які оцінив суд. Помилка у місяці складання протоколу та місяці вчинення нею правопорушення дійсно мала місце, але поліцейський її виправив, а також надані ним докази однозначно підтверджують, що і дата складання протоколу, і дата вчинення ОСОБА_1 правопорушення однакові: 07.07.2024, що до речі ОСОБА_1 і не заперечувала, а тільки зазначила, що поліцейський вніс виправлення у протокол.

Твердження ОСОБА_1 про те, що жодних ознак сп`яніння не було, спростовуються аудіовідеозаписом події та Актом огляду. Зокрема, на записі поліцейський відчувши запах алкоголю з порожнини її рота одразу запитав чи вживала ОСОБА_1 спиртне, а у Акті огляду подліцейський вказав й інші ознаки сп`яніння. Законодавство України не вимагає саме оголошення поліцейським ознак сп`яніння, повинні бути докази цього, і вони зафіксовані поліцейським належним чином.

Сам Акт огляду та протокол поліцейський пропонував ОСОБА_1 ознайомитись, отримати та підписати, але вона у категоричній формі відмовилась це роботи про що одразу заявила. Крім того ОСОБА_1 , стверджувала, що поліцейським не було роз`яснено її права, однак вказане спростовує наданий суду аудіовідеозапис події, з якого вбачається як працівник поліції роз`яснював їй її права. Закон не вимагає аби поліцейський роз`яснював ОСОБА_1 про її право на адвоката перед початком або при проходженні процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому це не є порушенням статті 59 Конституції України, на що вказувала ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 не захотіла їхати у медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підстави для вручення їй направлення на такий огляд не було, і тому для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо діяння ОСОБА_1 , вручення їй чи не вручення такого документу, як і правильність чи не правильність його заповнення, юридичного значення не мають.

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "CASE OF GALSTYAN v. ARMENIA", на яке посилалась ОСОБА_1 не містить висновки, на які вона посилалась (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22itemid%22:[%22001-191567%22]}).

Акт огляду, не повинен відповідати вимогам ДСТУ 4163:2020, оскільки порядок його складання, а також вимоги до його форми і реквізитів встановлені спеціальним нормативно-правовим актом - Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (яка затверджена Наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015).

А за таких обставин суд погоджується із тим, що 07.07.2024 ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, і саме вона винна у його вчиненні. Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують її відповідальність судом не встановлено. А тому, вона підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах. І на виконання положень ст.33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об`єкт та наслідки, є тяжким; відомості про те, що вона вчиняла у минулому такі ж самі правопорушення у суду відсутні, суд має докази її віку та місця проживання.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП, являє собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає 17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, врахувавши усі обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього штрафу у розмірі 17000 гривень, разом з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік буде адекватною мірою відповідальності за вчинене нею правопорушення.

Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з ОСОБА_1 слід стягнути 605 гривень 60 копійок у якості судового збору.

Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), винуватою у вчиненні нею 07 липня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення. Судовий збір має бути сплачений на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили. Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати судового збору.

Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, слід надати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.

Суддя: Коваленко Д. С.