Ухвала суду № 125866724, 17.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3468/25

ун. № 759/5145/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справа передана судді 12 березня 2025 року.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно з ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Зареєстроване місце проживання відповідача, як встановлено із матеріалів справи, не відноситься до Святошинського району міста Києва.

Стаття 28 ЦПК України передбачає виключення з цього правила, встановлюючи підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, ч. 2 ст. 28 ЦПК України передбачає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебуванням позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Якщо позов поданий до відповідача, який не має зареєстрованого місця проживання на території, яку обслуговує суд, у позові має бути зазначено, що він поданий за правилами альтернативної підсудності і конкретно зазначити саме з якої підстави, передбаченої статтею 28 ЦПК України.

Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказала, що звертається до суду на підставі ч. 2 ст. 28 ЦПК України, оскільки на її утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Однак, жодного доказу, що дитина сторін проживає із позивачкою у Святошинському районі міста Києва, суду не надано. Норми цивільного процесуального кодексу України не передбачають повноваження суду самостійно збирати відомості щодо зареєстрованого місця проживання дитини сторін.

Таким чином, ОСОБА_1 має вказати на якій підставі вона звертається із позовом до Святошинського районного суду м. Києва та надати суду належні та допустимі докази, які б підтверджували те, що справа підсудна Святошинському районному суду м. Києва.

Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вказала, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, додані до позовної заяви документи, зокрема: копія пенсійного посвідчення не відповідає критеріям належної якості, зокрема на ній неможливо прочитати весь текст документа, що позбавляє суд можливості встановити чи дійсно ОСОБА_1 є особою звільненою від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд звертає увагу, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами).

Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.

Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

Враховуючи вказане, позивач має подати до суду чіткі та читабельні документи, що нададуть змогу прочитати весь текст документа та встановити його зміст.

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О.Горбенко