Рішення № 125862368, 17.02.2025, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1387/24

2/180/44/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.

за участю:

представників позивача Долгорук В.В., Пархоменко О.С.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Мунтяна Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти. В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що ОСОБА_2 є матір`ю дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини, ОСОБА_4 , рішенням Марганецького міського суду від 19.06.2023 року позбавлений батьківських прав. У 2023 році органом опіки та піклування вже подавалася позовна заява до Марганецького міського суду про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 надали шанс належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, а саме: займатися вихованням та розвитком дитини, належно піклуватися про свою доньку. Але нажаль відношення ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов`язків не змінилося. Мати продовжувала зловживати алкоголем, а потім взагалі самоусунулася від виховання та утримання дитини. Згідно інформації поліції 03.11.2023 року за неналежним чином виконання батьківських обов`язків відносно ОСОБА_2 було складено повторно протягом року протокол за ст.184 ч.2 КУпАП. Згідно характеристики з КЗО «Марганецький навчально-реабілітаційний центр» ДОР», ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_5 . ОСОБА_6 має все необхідне для життя. Бабуся піклується про дівчинку. Мати з дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере. Прийом до лікаря відбувається в присутності батька та бабусі, рекомендації лікаря виконуються в повному обсязі. Мати участі не приймає. З пояснень свідків з`ясовано, що мати, ОСОБА_2 проживає в м.Нікополь, вихованням доньки не займається, матеріально не допомагає, життям дитини не цікавиться, до дитини не приходить. Рішенням Марганецького міського суду від 08.08.2016 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 аліменти у вигляді частини її заробітку (доходу), яка визначається судом, але не меншої, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна, який буде призначений, задля утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що до суду вже подавався позов про позбавлення відповідачки батьківських прав, їй надавався шанс, але вона не виправилася. Вживала алкоголь, відносно неї складалися протоколи про адміністративні правопорушення. Мати життям дитини не цікавиться, матеріально не утримує, не допомагає. Дитина мешкає з бабусею 1 рік і 2 місяці, бабуся про неї піклується. Просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка позов не визнала та пояснила, що вона мешкає в м.Нікополі, іноді приїздила до дитини, яка проживає з бабусею в м.Марганець, передавала пакети. Приїздила не часто, оскільки боїться свого колишнього чоловіка. Вона разів шість передавала пакунки, їжу, одяг, зошити; коли дитина захворіла, телефонувала лікарю. Дитина повинна жити з матір`ю, бабуся хоче лише отримувати кошти при оформленні опіки. Вважає, що дитині буде краще з нею. Свекруха дитину їй не дає, не дає і спілкуватися з нею.

Розглянувши справу, суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 . Її батьками у свідоцтві про народження записані: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_9 (а.с.4).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

03.11.2022 року ОСОБА_2 надала начальнику служби у справах дітей ОСОБА_10 зобов`язання, у якому вона попереджена про те, що у разі невиконання нею батьківських обов`язків її буде позбавлено батьківських прав (а.с.8).

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 року ОСОБА_2 позбавленно батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.9-10).

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 року у справі за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , позбавлено батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 батьківських прав не позбавлено з огляду на те, що вона зміниласвоє життя,отримала сприятливівідгуки відсусідів,позитивні характеристикиз місцяпроживання тазайнятості,має житло івсі необхідніумови дляпроживання дитинита їїрозвитку(а.с.11-13).

За інформацієюВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, 03.11.2023 року за неналежне виконання батьківських обов`язків відносно ОСОБА_2 було складено повторно протягом року адміністративний протокол за ч.2 ст.184 КУпАП, який направлено на розгляд до суду (а.с.15).

Згідно характеристики вихованки КЗО «Марганецький навчально-реабілітаційний центр» ДОР» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дівчинка виховується у неповній сім`ї, опікуном є мама ОСОБА_2 , але дитина проживає разом із бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 має все необхідне для життя. Бабуся піклується про дівчинку. Мати з дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не приймає (а.с.20).

За інформацією КНП «Марганецький ЦПМСД», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має декларацію з лікарем ОСОБА_11 . Прийом у лікаря відбувається у присутності батька та бабусі, рекомендації лікаря виконуються у повному обсязі. Мати участі не приймає (а.с.21).

Згідно письмовий пояснень ОСОБА_5 , її син ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час її син, ОСОБА_4 , позбавлений батьківських прав відносно доньки, а з листопада 2023 року її онука мешкає разом з нею. Вихованням та навчанням дитини вона займається одна. Матір ОСОБА_2 життям дитини не цікавиться, матеріально не допомагає, зловживає спиртними напоями, до доньки жодного разу не приходила (а.с.22).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_12 , вихованням дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається її свекруха ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Мати дитини, ОСОБА_2 , з минулого року участі у вихованні дитини не приймає, матеріально не допомагає, мешкає окремо в м.Нікополь, з невідомим їй чоловіком. Дитина з самого малечку знаходиться з свекрухою ОСОБА_5 , яка її доглядає, виховує, лікує. ОСОБА_2 доньку вже давно не провідує (а.с.24).

05.07.2024 року виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області надано висновок «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У висновку вказано, що батько дитини, ОСОБА_4 позбавлений батьківських прав відносно ОСОБА_6 , а відносно ОСОБА_2 за неналежне виконання батьківських обов`язків працівниками поліції складалися адміністративні протоколи за ст.184 КУпАП. З пояснень свідків вбачається, що мати, ОСОБА_2 проживає в м.Нікополь, вихованням доньки не займається, матеріально не допомагає, життям дитини не цікавиться, до дитини не приходить (а.с.24).

22.12.2023 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_13 , змінила прізвище на « ОСОБА_14 » і в шлюбі народила трійню, а саме: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.38, 46-48).

У липні 2024 року Управлінням гуманітарної політики Нікопольської міської ради видано посвідчення багатодітної сім`ї, де вказано: мати ОСОБА_18 , батько ОСОБА_13 , діти: ОСОБА_17 , 2024 року народження, ОСОБА_15 , 2024 року народження, та ОСОБА_16 , 2024 року народження (а.с.36).

Згідно довідки, виданої Благодійним фондом «Нове Джерело» 01.03.2024 року, ОСОБА_2 працює волонтером у фонді БО БФ «Нове Джерело» з 01.08.2023 року на добровільній основі, за час виконання волонтерської діяльності зарекомендувала себе як порядна та надійна людина. Сумлінно виконувала свої обов`язки (а.с.37).

Згідно постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року, ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Судом встановлено, що 15.01.2024 року о 19.30 годині ОСОБА_13 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, влаштував сварку з дружиною, вході якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру (а.с.59).

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 року провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_18 за ч.1 ст.184 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.57).

Згідно акту оцінки потреб сім`ї/особи, ОСОБА_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , родина складається з: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мати; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 чоловік; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 донька (вдома з бабусею); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батько ОСОБА_6 , позбавлений батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням Марганецького міського суду від 19.06.2023 року; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 син, мати позбавлена батьківських прав по відношенню до свого сина рішенням Марганецького міського суду від 08.08.2016 року; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син, мати позбавлена батьківських прав по відношенню до свого сина рішенням Марганецького міського суду від 08.08.2016 року; ОСОБА_5 бабуся ОСОБА_6 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 донька; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - донька; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 син.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Бабуся з жовтня 2023 року займається вихованням, доглядом за дитиною, матеріально її забезпечує. Сім`я перебуває у СЖО та охоплюється соціальною послугою соціальний супровід. Родину взято під соціальний супровід з такими проблемами: є ризик неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю щодо ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_19 була позбавлена батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.66-70).

В ході судового розгляду буди допитані свідки.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_6 , дитина проживає у неї вже більше чотирьох років. ОСОБА_20 поїхала до м.Дніпро, часто пиячила, тому вона забрала дитину. Живуть на пенсію та доходи від підробітку. До сьогоднішнього дня ОСОБА_20 не дає грошей на дитину. У вересні чи серпні приїздила та привезла пакунок з продуктами, з гуманітаркою. ОСОБА_21 не хоче розмовляти з ОСОБА_20 , не бажає з нею жити. ОСОБА_20 погана матір.

Свідок ОСОБА_22 , старший інспектор ювенальної поліції, суду пояснив, що ОСОБА_20 він знає давно, вона постійно вживала алкоголь, часто дитину залишала саму навіть вночі. На неї складалися адміністративні протоколи. Останній раз ОСОБА_20 з дитиною бачив у минулому році. ОСОБА_23 дитина під дощем гралася в піску, була легко вдягнена, її забрала бабуся. ОСОБА_24 забезпечує бабуся.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що ОСОБА_20 він знає з дитинства, ОСОБА_6 також знає з дитинства. ОСОБА_6 проживає з бабусею. Вони мешкають по сусідству з матір`ю колишнього чоловіка ОСОБА_20 та ним. ОСОБА_20 до ОСОБА_6 не пускають. Вона приїздила та передавала пакунки, однак від неї нічого не хочуть брати. ОСОБА_26 чоловік ОСОБА_27 кричить, не пускає, навіть бив дитину. Зараз ОСОБА_27 проживає окремо від матері та дитини. ОСОБА_20 у стані алкогольного сп`яніння не бачив. Матір дитину любить і дитина матір. ОСОБА_28 залякує дитину та каже, що якщо що, розкаже батькові. Він не знає, чому забрали дитину, від ОСОБА_20 передачок він багато передавав, десь кожного місяця. Перед Новим роком десь тричі передавав харчування, речі.

Судом було повторно допитано в якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що коли ОСОБА_20 була вагітна, вона жодного разу не приходила до них, один раз приходила до них та приносила гостинці. Їй ніхто не дає грошей на дитину, вона водить дитину до лікаря, на щеплення. Дитина ходить до центру ЮНІСЕФ, займається три рази на тиждень, готується до школи. У жовтні вона забрала дитину, бо ОСОБА_20 випивала. ОСОБА_21 їй казала, що коли проживала з мамою, то мама часто була п`яна. Говорила, що ходила в піцерію з якимось ОСОБА_29 . Також казала, що не хоче до мами, боїться. ОСОБА_6 мешкає з нею 4 роки та 7 місяців. Останній раз ОСОБА_20 приходила в серпні 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Вивчивши всі обставини справи, враховуючи показання свідків та думку спеціалістів служби у справах дітей, суд приходить до переконання що у найкращіх інтересах дитини буде проживання та розвиток її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, а саме з бабусею та під її опікою.

Так, суд зважає на те, що орган опіки та піклування двічі протягом двох років поспіль звертався до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи свої вимоги достатньо вагомими підставами, а саме: ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, зокрема: вихованням дитини не займається, матеріально не допомагає, життям дитини не цікавиться, зловживає алкогольними напоями. Вихованням ОСОБА_6 займається бабуся ОСОБА_5 .

За рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 року ОСОБА_2 батьківських прав не позбавлено з огляду на те, що вона змінила своє життя, отримала сприятливі відгуки від сусідів, позитивні характеристики з місця проживання та зайнятості, має житло і всі необхідні умови для проживання дитини та її розвитку.

Однак, як встановлено судом, життя ОСОБА_2 не відрізняється стабільністю: періоди благополуччя змінюються періодами життєвих претурбацій, що може негативно вплинути на психіку дитини. Житло відповідачки і всі необхідні умови для проживання дитини та її розвитку не сталися в нагоді ОСОБА_6 , оскільки дитина так і залишилась проживати з бабусею, і для матері, з її новим життям, виявилася зайвою.

Так, 22.12.2023 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_13 і в шлюбі народила трійню. Сім`я проживає в місті Нікополі Дніпропетровської області і перебуває під соціальним супроводом. Родину взято під соціальний супровід з такими проблемами: є ризик неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю щодо ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_19 була позбавлена батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Крім того, родина має ознаки неблагополучної, оскільки ОСОБА_13 15.01.2024 року о 19.30 годині, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, влаштував сварку з дружиною, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

ОСОБА_3 , якій у жовтні 2024 року виповнилось шість років, більшу частину свого життя проживає разом з бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , і матері своєї майже не знає. Бабуся займається вихованням, доглядом за дитиною, матеріально її забезпечує.

Відповідачка не надала суду достатніх доказів того, що вона піклувалась про ОСОБА_6 , матеріально допомогала, намагалась приймати участь у вихованні дитини, цікавилась її життям, проблемами.

ОСОБА_2 , хоча на словах і виявляє бажання, щоб ОСОБА_6 проживала з нею, однак, зусиль для цього не доклала, посилаючись на тяжкий перебіг вагітності.

Суд вважає, що вилучити шестирічну дитину зі звичного оточення і помістити її в родину, де є мало знайомий їй дядько та троє немовлят, буде психічною травмою для такої дитини. Відповідачка не зможе приділяти ОСОБА_6 достатньо уваги, щоб дитина краще адаптувалась в новому оточенні.

З урахуваннямвикладеного,всіх обставинданої справи,з урахуваннямвисновку виконкомуМарганецької міськоїради,суд вважає,що ОСОБА_1 слід позбавитибатьківських правпо відношеннюдо дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому що вона тривалий час нехтувала своїми батьківськими обов`язками, життям дитини не цікавилася, матеріально не забезпечувала, умов для життя та розвитку дитини не створила, і не доклала зусиль, аби повернути дитину.

Стаття 27Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитинирегламентують,що інтереси дитини необхіднозабезпечувати найкращим чином, дитина повинна бутисеред тих, хтопершим одержуєзахист і допомогу.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до закону обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ч.3ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходуїї матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов`язання щодо утримання.

Враховуючи те, що відповідачка є матір`ю трьох малолітніх дітей, суд приходить до висновку про необхідність стягувати з неї аліменти на утримання ОСОБА_6 до її повноліття в розмірі 1/8 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів необхідно розпочати з 08.07.2024 року дня звернення позивача до суду з позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/8 частини її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікуна, якого буде призначено, задля утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 08 липня 2024 року, і до повноліття дитини.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради, код ЄДРПОУ 04052181, адреса: Дніпропетровська область, м.Марганець, вул. Єдності, 29-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судоверішення складено17.03.2025року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна