Рішення № 125859731, 17.03.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1527/25

Провадження №2/442/692/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

за участю секретаря судових засідань - Федишин Б.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

25.02.2025 позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки, ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все її майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і все те, що належало б їй на день смерті і на що за законом мала б право, заповіла - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось належне їй спадкове майно, в тому числі й нерухоме - житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 .

Зазначає, що після з метою оформлення своїх спадкових прав на майно, що залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що належало спадкодавцю на час його смерті, до державного нотаріуса Першої Дрогобицької державноїнотаріальної контори Кушніра О.І.

Однак, державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушніром О.І. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , з підстав неподання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про право особистої власності робітника на жилий будинок, що ведеться у зв`язку з оформленням спадщини, жилий будинок, розташований на присадибній земельній ділянці присадибних земель Передкарпатської сільськогосподарської дослідної станції розміром 0,25 га в с. Лішня Дрогобицького району Львівської області, на праві особистої власності належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Виписки з погосподарської книги №02 від 08.01.2025р., виданої старостою сіл Дережичі, Монастир-Дережицький, Лішня, Монастир-Лішнянський - М.Мацюрович, особовий рахунок НОМЕР_1 в по господарській книзі за адресою АДРЕСА_1 (номер не вказаний) відкритий на громадянку ОСОБА_2 (1897 р.н.)

Згідно довідки КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» державна реєстрація права власності на житловий будинок за вказаною адресою - відсутня.

Просить постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею 28,0 кв. метрів, житловою площею 16,0кв. метрів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 25.02.2025 провадження в зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на17.03.2025.

Учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Позивач позов підтримує, представник відповідача та третя особи заперечень щодо задоволення позову не мають.

За результатами підготовчого провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.06.1955, а.с. 8.

Батьками ОСОБА_5 були ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а.с. 10.

З свідоцтва про укладення шлюбу вбачається що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 уклали шлюб 14.07.1979, після чого дружині присвоєне прізвище ОСОБА_1 , а.с. 9.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно 20.11.2024, а.с.11.

Згідно заповіту від 07.06.1980, посвідченого секретарем виконавчого комітету Лішнянської сільської ради народних депутатів Дрогобицького району Львівської області Лужецькою Г.Й., р.№19вбачається, що ОСОБА_2 своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла- ОСОБА_1 , тобто позивачці по справі, а.с.12.

Згідно довідки про право особистої власності робітника на жилий будинок, що ведеться у зв`язку з оформленням спадщини, жилий будинок, розташований на присадибній земельній ділянці присадибних земель Передкарпатської сільськогосподарської дослідної станції розміром 0,25 га в с. Лішня Дрогобицького району Львівської області, на праві особистої власності належав ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а.с 14.

Згідно Виписки з погосподарської книги №02 від 08.01.2025, виданої старостою сіл Дережичі, Монастир-Дережицький, Лішня, Монастир-Лішнянський М.Мацюрович, Особовий рахунок НОМЕР_1 в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 (номер не вказаний) відкритий на громадянку ОСОБА_2 (1897 р.н.), а.с. 15.

Згідно довідки КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» державна реєстрація права власності на житловий будинок за вказаною адресою- відсутня, а.с. 16.

Із постанови державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Кушнір О.І. від 06.02.2025№132/02-31, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилось після смерті спадкодавця, у зв`язку із відсутністю інформації про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а.с. 13.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Стаття 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК УРСР (1963 року) регламентовано, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Статтею 549 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права (п.3.1.).

Крім того, згідно роз`яснень даного Листа Вищого спеціалізованого суду України, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи (п.3.2).

Згідно роз`яснення у Листі Міністерства юстиції України від 23.02.2016 №8.4- 35//18/1, з метою напрацювання єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в частині державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, збудованих до 5 серпня 1992 року, фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачці в оформленні спадкового майна, позивачкає єдиним спадкоємцем за заповітом, яка вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею 28,0 кв. метрів, житловою площею 16,0 кв. метрів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата виготовлення судового рішення - 17.03.2025.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дрогобицька міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 04055972, місцезнаходження: пл. Ринок, 1, м. Дрогобич Львівської області.

Третя особа: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора, вул. Гончарська, 11, м. Дрогобич Львівської області.

Суддя Курус Р.І.