Рішення № 125857449, 17.03.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2187/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Львівське лісове господарство" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд та просить виселити відповідачів із службового приміщення контори Великомостівського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» яке знаходиться у м.Великі Мости по вул. Кримська 9, Львівської області.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що нерухоме приміщення контори є службовим приміщенням Великомостівського лісництва у АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство», яка здійснює всі оплати в тому числі і за електроенергію.

Частина контори лісництва облаштована під житлове приміщення загальною площею 76кв.м. в якому з листопада 2005 року без реєстрації проживає ОСОБА_1 із членами своєї сім`ї. Відповідач ОСОБА_1 працював у ДП «Жовківське лісове господарство» однак був звільнений з посади згідно наказу №409/К/тр від 27.12.2023р. після чого тратив право на проживання та користування житловим приміщенням. Відповідачі неодноразово отримували повідомлення про необхідність звільнити приміщення контори Великомостівського лісництва, однак такі були проігноровані, оскільки станом на момент звернення до суду вони і надалі продовжують там проживати та користуються послугами, за які сплачує підприємство. З метою захисту своїх прав та посилаючись на норми чинного законодавства, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 20.06.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що філія «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» являється балансоутримувачем нерухомого майна у АДРЕСА_1 .

Вказане нерухоме майно є житловим приміщенням будинком, що перебуває на обліку загального житлового фонду лісового господарства, що підтверджується копією технічного паспорту та довідкою №41 від 06.06.2024р. філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Згідно Наказу №561 від 27.09.2021р. ДП «Львівське лісове господарство» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків ДП «Жовківське лісове господарство».

Згодом ДП «Львівське лісове господарство» припинило свою діяльність шляхом реорганізації до ДП «Ліси України», що свідчить Наказ №967 від 04.11.2022р.

ОСОБА_1 працював у ДП «Жовківське лісове господарство» а після приєднання у ДП «Львівське лісове господарство» провідним інженером з охорони праці ВВП «Надлісництво Жовква» однак був звільнений з посади згідно наказу №409/К/тр від 27.12.2023р.

Згідно акту обстеження контори Великомостівського лісництва від 26.04.2024р. в складі працівників лісничого господарства та ОСОБА_1 встановлено, що останній разом із членами своєї сім`ї проживає в житловому приміщенні 3 1998 року а з 2005 року там прописані, що також підтверджено актом обстеження житлового приміщення від 19.04.2024р.

22.04.2024р. виконавчим комітетом Великомостівської міської ради Львівсько області складено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №292 згідно якого встановлено, що у АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 та разом із ним проживають без реєстрації члени його сім`ї: ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_3 дочка, ОСОБА_4 зять, ОСОБА_5 внук, ОСОБА_5 внук, ОСОБА_6 внук, ОСОБА_6 внук.

Також матеріали справи містять листи, які скеровувалися ОСОБА_1 , із повідомленням про необхідність звільнити службове приміщення Великомостівського лісництва у зв`язку з припиненням трудових відносин.

Відповідно до ст.316 ЦК України право власності це - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У свою чергу ст.41Конституції України та ст.317ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, зокрема житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме порушене право та з яких підстав (постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 388/700/16-ц, провадження № 61-35950св18, від 25 березня 2021 року у справі № 738/1054/19, провадження № 61-9422св20, від 24 травня 2023 року у справі № 752/27110/21, провадження № 61-358св23).

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно із положеннями статті 124 ЖК Української РСР робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Згідно пункту 34 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 (яке є чиним), робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц пунктом 61 визначено, що службове житло надається тимчасово, допоки з роботодавцем, який надав це житло, її пов`язують трудові правовідносини. Після їх припинення службове житло має бути повернене роботодавцю для того, щоб у ньому мали можливість проживати інші працівники.

Таким чином суд зазначає, що особливість права користування службовим житлом полягає, зокрема, у тому, що житло надається у зв`язку зі службовими відносинами, тимчасово, до настання певних умов. Особа, яка користується службовим житлом, усвідомлює, що після припинення її правовідносин з роботодавцем вона зобов`язана звільнити надане ним житлове приміщення у відповідності до статті 124 ЖК України.

У статті 125 ЖК України передбачаються категорії осіб, які не можуть бути виселені із службових жилих приміщень (помешкань) без надання іншого жилого приміщення (помешкання).

ОСОБА_1 не відноситься до категорій осіб, які не можуть бути виселені із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, відповідач не довів доказами підстав, за яких він має право продовжувати бути зареєстрованим за спірною адресою та проживати в службовій квартирі, враховуючи, що трудові відносини, на період яких таке службове житло йому видавалось, припинені.

Частиною 3 статті 116 ЖК УРСР передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Враховуючи вищенаведене приходжу до висновку, що виселення особи зі службового житла після припинення трудових правовідносин із роботодавцем переслідує легітимну мету у розумінні статті 8 Конвенції. Втручання у право на повагу до житла відповідача буде відповідати Конвенції не лише тоді, коли таке втручання здійснюється згідно із законом, але й якщо для такого втручання існують легітимні цілі, вичерпний перелік яких наведений у пункті другому статті 8 Конвенції.

Відтак зазначаю, що в даній ситуації існує порушене право позивача, яке належить до захисту шляхом відповідача та членів його сім`ї зі спірного житлового приміщення у зв`язку із звільнення його із роботи, адже таке житлове приміщення видавалось на період роботи у позивача, протилежного відповідачем не доведено в ході розгляду даної справи; відповідач не віднесений до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службового приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких підстав, позовні вимоги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи та підлягають до задоволення.

Крім того відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.

В судовому засіданні досліджено платіжне інструкцію за сплату судового збору №4846 в розмірі 3028,00грн, що є судовими витратами.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1 зі службового приміщення контори Великомостівського лісництва філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» сплачений сдовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім)грн. 00коп. на р/р НОМЕР_1 АТ «ОщадБанк».

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" ЄДРПОУ 44768034 в особі Філії "Львівське лісове господарство" місце знаходження м.Львів, вул.Яворницького, 8Б , ЄДРПОУ 45111920.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , 1965р.н., ОСОБА_3 , 1988р.н., ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Л. Ю. Фарина