Ухвала суду № 125857072, 17.03.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5576/24

Провадження №: 2-ві/332/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ «Авікон Груп» Поддубної Ірини Владиславівни у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авікон Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні судді Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа № 332/5576/24 (провадження № 2/332/2583/24) за позовом ТОВ «Авікон Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком.

Через підсистему «Електронний суд» 11.03.2025 від представника позивача надійшла заява про відвід судді Марченко Н.В.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що суддею Марченко Н.В. порушені строки розгляду справи, повістка відповідачу надсилається за адресою місця її реєстрації, хоча у суду наявні дані про те, що вона за даною адресою не зареєстрована, що, на переконання представника позивача, є підставою для відводу судді.

Суддя Марченко Н.В. 14 березня 2025 року постановила ухвалу, якою заяву представника позивача про відвід судді Марченко Н.В. від розгляду цивільної справи за позовом ТОВ «Авікон Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком визнано необґрунтованою, справа передана до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 головуючим суддею визначено Блажко Уляну Віталіївну. У той же день справа передана судді.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд вирішує питання про відвід судді Марченко Н.В. без повідомлення учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

За змістом ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. (частина друга статті 39 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частина третя статті 40 ЦПК України).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Зазначена мета корелюється з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В аспекті застосування наведених норм варто зауважити, що жодна норма національного права України не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У постанові від 19.07.2023 у справі № 990/53/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з:

а) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

б) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого».

У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року, № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

З огляду на вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які б підтверджували, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, та обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Марченко Н.В. при вирішенні даної цивільної справи.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявлений відвід безпідставний та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника позивача ТОВ «Авікон Груп» Поддубної Ірини Владиславівни у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авікон Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.

Суддя У. В. Блажко