Рішення № 125855057, 05.03.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2025Справа № 910/12810/24Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Гецко П.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/12810/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, код ЄДРПОУ 41916045)

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, провулок Івана Мар`яненка, 7; код ЄДРПОУ 35692211)

про стягнення 2 257 715, 53 грн.

за участю представників:

від позивача - Марковська В.В.,

відповідача - Лобіков Д.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1. Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» суму основного боргу - 4 341 494,81 грн, 3 % річних - 79 371,30 грн, інфляційну складову боргу - 236 862,62 грн та витрати із сплати судового збору - 55 892,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20119011ПУ-Т124 від 04.01.2024 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 341 494,81 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 79 371,30 грн 3% річних та 326 862,62 грн інфляційних втрат.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався. 19.01.2025 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» подано до суду заяву, в якій просив при винесенні судового рішення зменшити розмір таких, що підлягають стягненню 3% річних у розмірі 79 371, 30 грн. до 15 000 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 326 862,62 грн. до 30 000 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.11.2024.

23.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшла заява, в якій представник просить забезпечити його участь у судовому засіданні, яке призначене на 20.11.2024 о 11:00 год. й усіх наступних засіданнях в режимі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", Марковської Віолетти Валеріївни у розгляді справи № 910/12810/24 у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_1

07.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

07.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надійшла заява, в якій представник просить забезпечити його участь у судовому засіданні, яке призначене на 20.11.2024 о 11:00 год. в режимі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 заяву представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва Лобікова Дмитра Валентиновича у розгляді справи № 910/12810/24 у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_2

19.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надійшло клопотання про продовження встановленого судом строку на подання доказів по справі та відкладення підготовчого засідання.

19.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

19.11.2024 через систему "Електронний Суд" ТОВ "Київські енергетичні послуги" подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» суму основного боргу - 1 941 481,61 грн, 3 % річних - 79 371,30 грн, інфляційну складову боргу - 236 862,62 грн та витрати із сплати судового збору - 27 092,59 грн. Повернути суму судового збору в розмірі - 41 633,75 грн (12 833,60 грн - надмірно сплачений збір при подачі позову, 28 800,15 грн - повернення судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" від 19.11.2024 про зменшення позовних вимог, постановлено здійснювати подальший розгляд справи № 910/12810/24 з урахуванням зменшення позовних вимог, підготовче засідання у справі відкладено на 18.12.2024

28.11.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про долучення доказів.

17.12.2024 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про продовження строку на подання доказів та про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання у даній справі на 22.01.2025.

20.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява, в якій представник просив при винесенні судового рішення зменшити розмір таких, що підлягають стягненню 3% річних у розмірі 79 371, 30 грн. до 15 000 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 326 862, 62 грн. до 30 000 грн. Також представник позивача просив підготовче засідання закрити та зазначив, що не заперечує проти переходу до розгляду по суті у даному судовому засіданні.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій представник просив: закрити провадження у справі № 910/12810/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в частині основного боргу у зв`язку із відсутністю предмета спору; стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» 3 % річних - Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.01.2025 4 79 371,30 грн, інфляційну складову боргу - 236 862,62 грн та витрати із сплати судового збору - 3 794,81 грн.; повернути сплачену суму судового збору у розмірі 64 931,53 грн (12 833,60 грн - надмірно сплачений збір при подачі позову, 28 800,15 грн - повернення судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, 23 297,78 грн - у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині основного боргу) на рахунок Позивача: IBAN НОМЕР_1 .

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги підготовче засідання, призначене на 22.01.2025, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 підготовче засідання призначено на 19.02.2025.

19.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2025.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 05.03.2025 з`явилися представники сторін.

05.03.2025 у судовому засіданні представник позивача просив в частині основого боргу закрити провадження, в іншій - позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

05.03.2025 у судовому засіданні представник відповідача просив зменшити суму 3% річних та інфляційних втрат.

В судовому засіданні 05.03.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Відповідно до п. 3.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), укладення споживачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - Відповідач, Споживач) шляхом подання Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник) підписаної Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вх. № 18/ЦОК/П/13/1/1264 приєдналося до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах публічної Комерційної пропозиції «Колективна Побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги»» (далі - Комерційна пропозиція). Публічні Договір та Комерційну пропозицію розміщено на веб-сайті Постачальника.

Договір закріплено за раніше присвоєним Відповідачу особовим рахунком № 20119011 та зареєстровано з реквізитами - № 20119011ПУ-Т124 від 04.01.2024.

Датою початку постачання електричної енергії у згаданій Заяві-приєднання визначено 01.01.2024.

Особливості постачання електричної енергії врегульовано шляхом підписання сторонами Додаткової угоди № 1 від 04.01.2024 про закупівлю електричної енергії на умовах універсальної послуги до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 04.01.2024 № 20119011ПУ-Т124 за о/р 20119011

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони погодили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною (тарифом) на універсальні послуги, яка є регульованою і становить з 01.01.2024 по 30.04.2024 року - 2,64 грн/кВт*год з ПДВ (2,20 грн/кВт*год без ПДВ).

Пункт 5.8 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до абз. 1 Розділу 5.1 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку.

Абз. 2 Розділу 5.2 Комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

Згідно абз. 2 Розділу 5.3 Комерційної пропозиції, у разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Нарахування за фактично спожиту електричну енергію Споживачем здійснювались відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавались Оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Згадана інформація додатково підтверджена у додатку № 1 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 15.10.2024 № 61774/3/01/5.

На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди «лютий 2024 р.» - «квітень 2024р.»:

від 09.02.2024 № 20119011/2/1 на суму 2 223 373,68 грн (лютий 2024 р.);

від 09.03.2024 № 20119011/3/1 на суму 1 608 501,84 грн (березень 2024 р.);

від 09.04.2024 № 20119011/4/1 на суму 1 283 964,00 грн (квітень 2024 р.).

Крім того, на підставі даних, одержаних від оператора системи розподілу про коригування обсягів спожитої Відповідачем електричної енергії, нарахування за окремі розрахункові періоди скориговано Позивачем в сторону зменшення. Зокрема:

1) за розрахунковий період «лютий 2024 р.» скориговано нарахування на суму -35 175,36 грн рахунком від 09.05.2024 № 20119011/5/1 коригування;

2) за розрахунковий період «березень 2024 р.» скориговано нарахування на загальну суму - 7 376,16 грн рахунками: - від 09.04.2024 № 20119011/4/1 коригування на суму -95,04 грн; - від 09.05.2024 № 20119011/5/1 коригування на суму -7 085,76 грн; - від 09.07.2024 № 20119011/7/1 коригування на суму -81,84 грн; - від 26.08.2024 № 20119011/8/1 коригування на суму -113,52 грн;

3) за розрахунковий період «квітень 2024 р.» скориговано нарахування на загальну суму - 8 727,84 грн рахунками: - від 09.05.2024 № 20119011/5/1 коригування на суму -110,88 грн; - від 09.07.2024 № 20119011/7/1 коригування на суму -71,28 грн; - від 26.08.2024 № 20119011/8/1 коригування на суму -118,80 грн; - від 09.09.2024 № 20119011/9/1 коригування на суму -8 426,88 грн.

Відповідачем здійснено наступні оплати з чітким призначенням платежів за розрахунковий період «лютий 2024 р.» на загальну суму 709 854,72 грн: - від 25.09.2024 на суму 9 854,72 грн; - від 26.09.2024 на суму 350 000,00 грн; - від 27.09.2024 на суму 100 000,00 грн; - від 30.09.2024 на суму 250 000,00 грн. За інші розрахункові періоди позовного періоду Відповідачем оплати з чітким призначенням не здійснювалися.

Позивач також у позовній заяві зазначав, що за розрахунковий період «січень 2024р.», який не входить до позовного періоду, Відповідачем здійснено погашення нарахування із надлишком оплат у розмірі 13 210,56 грн (зокрема, від оплати від 25.09.2024 на суму 340 145,28 грн). Цей надлишок у розмірі 13 210,56 грн, з урахуванням абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ, зараховано в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період «лютий 2024р.» як найдавнішого боргу за Договором. Також в рахунок погашення нарахування за розрахунковий період «березень 2024 р.» зараховано компенсацію від оператора системи розподілу за березень 2024 р., що надійшла 25.04.2024 у відповідності до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 375, у розмірі 0,07 грн. В Додатку 1 до позову «Розрахунок заборгованості» наведено таблицю, в якій відображено нарахування, коригування та суми оплат, враховані в погашення відповідних періодів та залишки заборгованості по цим періодам. Таким чином, за період 01.02.2024 - 30.04.2024 (розрахункові періоди «лютий 2024 р.» - «квітень 2024 р.») Відповідачу нараховано з урахуванням коригувань 5 064 560,16 грн, а сплачено 723 065,35 грн, що підтверджується Довідкою про надходження коштів.

Позивач зазначає, що станом на дату подачі позовної заяви (17.10.2024) заборгованість Відповідача за Договором становить 4 341 494,81 грн. Також позивач просив стягнути 3 % річних - 79 371,30 грн, інфляційну складову боргу - 236 862,62 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме: розрахунку заборгованості; розрахунку 3% річних та інфляційної складової та копії довідки про надходження коштів; заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії з додатком; додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії; публічного договору про постачання електричної енергії; публічної Комерційної пропозиції Колективна Побутова; листа ПрАТ ДТЕК КЕМ № 61774/3/01/5 від 15.10.2024 з додатком; рахунків за лютий - квітень 2024; коригувальних рахунків; скріншотів електронних листів про направлення коригувальних рахунків; скріншотів електронних листів про направлення рахунків; Відомості з ЄДР щодо Відповідача; Відомості з ЄДР щодо Позивача; платіжних інструкцій від 28.10.024 № 322699, від 29.10.2024 № 322704, від 14.11.2024 № 322670, 14.11.2024 № 322671; листа від 30.10.2024 № 42592, листа від 15.11.2024 № 105/44-3353; довідки про надходження коштів; рахунку корегування № 20119011/10/1 від 31.10.2024; листа від 13.12.2024 № 085/284-1004; платіжних інструкцій від 26.12.2024 № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13; банківських виписок; довідки про надходження коштів; рахунку корегування № 20119011/11/1 від 04.12.2024.

За загальними положеннями цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Отже, згідно з положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, оплата вартості одержаної від постачальника електричної енергії повинна проводитись споживачем відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно із частинами 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Матеріалами справи встановлено, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» шляхом подання Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» підписаної Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вх. № 18/ЦОК/П/13/1/1264 приєдналося до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах публічної Комерційної пропозиції «Колективна Побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги»» (далі - Комерційна пропозиція). Публічні Договір та Комерційну пропозицію розміщено на веб-сайті Постачальника.

За період 01.02.2024 - 30.04.2024 (розрахункові періоди «лютий 2024 р.» - «квітень 2024 р.») Відповідачу нараховано з урахуванням коригувань 5 064 560,16 грн, а сплачено 723 065,35 грн, що підтверджується Довідкою про надходження коштів.

Як встановлено матеріалами справи, станом на дату подачі позовної заяви до господарського суду міста Києва (17.10.2024) заборгованість відповідача за Договором становила 4 341 494,81 грн.

Під час розгляду справи, Відповідачем відповідно до платіжних інструкцій від 28.10.024 № 322699, від 29.10.2024 № 322704, від 14.11.2024 № 322670, 14.11.2024 № 322671 частково сплачено суму основного боргу у розмірі 1 400 000, 00 грн.

19.11.2024 через систему "Електронний Суд" ТОВ "Київські енергетичні послуги" подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» суму основного боргу - 1 941 481,61 грн, 3 % річних - 79 371,30 грн, інфляційну складову боргу - 236 862,62 грн та витрати із сплати судового збору - 27 092,59 грн. Повернути суму судового збору в розмірі - 41 633,75 грн (12 833,60 грн - надмірно сплачений збір при подачі позову, 28 800,15 грн - повернення судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" від 19.11.2024 про зменшення позовних вимог, постановлено здійснювати подальший розгляд справи № 910/12810/24 з урахуванням зменшення позовних вимог, підготовче засідання у справі відкладено на 18.12.2024.

Таким чином, з 20.11.2024 судом розгляд справи № 910/12810/24 здійснюється за позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 941 481,61 грн, 3 % річних - 79 371,30 грн, інфляційну складову боргу - 236 862,62 грн та витрати із сплати судового збору - 27 092,59 грн.

Під час розгляду справи Відповідачем подано до суду копії платіжних інструкцій від 26.12.2024 № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, відповідно до яких КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» сплачено всю суму основного боргу у розмірі 1 941 481,61 грн.

Позивач не заперечував проти плати боргу у вказаній сумі та додатково подав суду копії банківської виписки по рахунку Відповідача та копію довідки про надходження коштів від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в погашення основного боргу за спожиту від ТОВ "Київські енергетичні послуги" електроенергію.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 941 481,61 грн. припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу 1 941 481,61 грн., згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Позивачем на суми боргу було нараховано 79 371, 30 грн 3% річних, та 236 862, 62 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки позивача наведених вище сум фінансових санкцій судом встановлено, що даний розрахунок є вірним та з відповідача підлягає стягненню 79 371, 30 грн 3% річних, та 236 862, 62 грн інфляційних втрат.

Відповідачем заперечення щодо розрахунку 3% річних, та інфляційних втрат подано не було. Натомість було подано заяву, в якій просив при винесенні судового рішення зменшити розмір таких, що підлягають стягненню 3% річних у розмірі 79 371, 30 грн. до 15 000 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 326 862,62 грн. до 30 000 грн.

Щодо заяви відповідача про зменшення 3% річних та інфляційної складової боргу, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. А тому судами правильно враховано вказаний правовий висновок Верховного Суду у справі № 910/4590/19.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

У справі, яка розглядається, позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (ч.2 ст.625 ЦК України), отже, в даному випадку, оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача щодо підстав зменшення 3% річних, відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

У постанові від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 Верховний Суд зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19)".

Враховуючи встановлені у цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню заява відповідача, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та окрім того, відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 79 371, 30 грн 3% річних, та 236 862, 62 грн інфляційних втрат, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/12810/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про стягнення 2 257 715, 53, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 1 941 481, 61 грн. (один мільйон дев`ятсот сорок одна тисяча чотириста вісімдесят одна гривня 61 коп) - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, провулок Івана Мар`яненка, 7; код ЄДРПОУ 35692211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, код ЄДРПОУ 41916045) 79 371, 30 грн. (сімдесят дев`ять тисяч триста сімдесят одна гривня 30 коп.) - 3% річних та 236 862, 62 грн. (двісті тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 62 коп.) - інфляційні втрати.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, провулок Івана Мар`яненка, 7; код ЄДРПОУ 35692211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, код ЄДРПОУ 41916045) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 794, 81 грн. (три тисячі сімсот дев`яносто чотири гривні 81 коп.)

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2025.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА