Рішення № 125855020, 13.03.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025м. ДніпроСправа № 904/2788/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 34155997)

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, , вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974)

про стягнення 115 543 грн. 77 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

За допомогою системи "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 25.06.2024 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 115 543 грн. 77 коп., що складає:

- 94 377 грн. 00 коп. - заборгованості за поставлену продукцію;

- 7 499 грн. 02 коп. - 3% річних за загальний період з 17.12.2022 по 31.05.2024;

- 13 667 грн. 75 коп. - інфляційних втрат за загальний період з січня 2023 року по червень 2023 року.

Також позивач просить суд позовну заяву розглядати в порядку спрощеного провадження та стягнути з відповідача 2 422 грн. 40 коп. - судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2156 від 21.09.2021 в частині своєчасної та повної оплати за продукцію поставлену за видатковими накладними:

- №РН-00205 від 09.02.2023 на суму 94 377 грн. 00 коп.;

- №РН-01945 від 02.11.2022 на суму 30 753 грн. 00 коп.;

- №РН-01947 від 02.11.2022 на суму 542 052 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду належні докази доплати судового збору у розмірі 1 937 грн. 92 коп.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 01.07.2024 до суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач у заяві (вх.№94040/24 від 16.07.2024) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) просить суд надати представнику відповідача - адвокату Лілії Крят доступ до матеріалів справи №904/2788/24 в електронному вигляді.

Також відповідач у відзиві (вх.№35215/24 від 23.07.2024) на позовну заяву просить прийняти даний відзив до розгляду та надати йому належну правову оцінку та зазначає про те, що: - оплата належними чином поставленої продукції здійснюється з відстрочкою платежу у терміни, узгоджені у відповідних специфікаціях (пункт 4.1.1); - поставки за спірними видатковими накладними відбувалися за двома Специфікаціями: №РН-00205 від 09.02.2023, замовлення 4500395739; №РН-01945 від 02.11.2022 замовлення 4500392400; №РН-01947 від 02.11.2022 замовлення 4500391005; - в замовленнях погоджені аналогічні строки оплати, які передбачають відстрочку платежу за поставлену продукцію протягом 45 календарних днів з дати надання оригіналу рахунку; - матеріали справи не містять доказів вручення/направлення відповідачу рахунків за спірними видатковими накладними безпосередньо у спірному періоді або протягом 45 календарних днів з дня поставки продукції; - оскільки сторони узгодили обов`язковою умовою для початку відліку відстрочки оплати у 45 календарних днів саме отримання покупцем рахунку, то твердження позивача щодо зобов`язання оплати відповідачем на 46 календарний день після підписання видаткових накладних можливо вважати помилковим; - відповідач отримав спірні рахунки разом з позовною заявою та тільки після цього був обізнаним про наявність волевиявлення позивача щодо виконання ним спірного зобов`язання, вираженого в однозначній формі та набув зобов`язання виконати його у строк протягом 45 календарних днів з моменту отримання таких рахунків, як то передбачено погодженими сторонами умовами оплати (специфікації, замовлення на поставку); - у зв`язку з чим вимоги позивача щодо оплати продукції як на дату подачі позовної заяви так і на дату надання відзиву є передчасними, як в частині стягнення суми основного боргу так і нарахованих сум 3% річних та збитків від інфляції; - відповідачем здійснено дострокову оплату за видатковими накладними: №РН-01945 від 02.11.2022 30 753 грн. 00 коп. (оплата 11.05.2023), №РН-01947 від 02.11.2022 542 052 грн. (оплата 05.05.2023, 11.05.2023, 13.04.2023); - оплата за вказаними поставками була предметом дослідження у справі №904/1466/24 та вказаний факт оплати підтверджується позивачем; - при цьому позивач, посилаючись на рішення суду від 04.06.2024 у справі №904/1466/24 та обґрунтовуючи позовні вимоги в частині вимог за видатковою накладною №РН-01947 від 02.11.2022 помилково зазначає: "Отже судовим рішенням встановлено і підтверджується представником боржника, що 17.05.2023 боржником було оплачено 300 000 грн. за продукцію, отриману за видатковою накладною №РН-01947 від 02.11.2022 на суму 542 052,00 грн."; - таке твердження позивача є помилковим з огляду на те, що судом у справі №904/1466/24 встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оплата здійснена ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 17.05.2023 у розмірі 300 000 грн. 00 коп. стосується оплати за поставкою від 02.11.2022 на суму 603 444 грн. 00 коп., а не за поставкою 02.11.2022 на суму 542 052 грн. 00 коп.; - позовні вимоги в частині визначення періоду прострочення, нарахування 3% річних, інфляційних втрат є необґрунтованими; - позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на рішення суду у справі №904/1466/24 та в тексті позовної заяви викладає витяги з рішення суду; - слід звернути увагу, що такі витяги не є аутентичним текстом рішення суду, бо містять доповнення, зроблені самостійно позивачем; - відповідач зазначає, що строк оплати на дату подачі позову не настав; - в разі задоволення судом вимог та відрахування відстрочення в оплаті з дати отримання продукції, відповідач звертає увагу, що розрахунок суми позову містить суттєві недоліки; - при здійсненні розрахунку позивачем не враховано положення статті 253 Цивільного кодексу України, відповідно до якого перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати та положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 справу №904/2788/24 передано на розгляд судді Загинайко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 прийнято до свого провадження справу №904/2788/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної суми заборгованості, річних та інфляційних нарахувань, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі №904/1466/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 397 507 грн. 47 коп. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" - задоволено частково; стягнено з Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" (вулиця Орджонікідзе, будинок 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50095; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (вулиця Цимлянська, будинок 29-А, м. Запоріжжя, 69034; ідентифікаційний код 34155997) - 313 162 грн. 64 коп. - інфляційних втрат, 80 919 грн. 50 коп. - 3% річних та 4 728 грн. 99 коп. частину витрат по сплаті судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 видано відповідний наказ від 25.06.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі №904/1466/24 встановлено, що:

- 21.09.2021 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - продавець, позивач) укладено договір № 2156 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію (далі - продукцію або товар) за цінами, узгодженими у специфікації(ях) до даного договору, в об`ємах та згідно зі строками, зазначеними у замовленнях на поставку, що є невід`ємними частинами договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору;

- у пункті 11.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 14.09.2021 і діє по 31.12.2023, а в частині: 1) порядку врегулювання спору встановленого даним договором; 2) порядку застосування штрафних санкцій; 3) гарантійних зобов`язань; 4) виконання грошових зобов`язань за договором; 5) зберігання продукції з недоліками, - до повного виконання вказаних зобов`язань;

- до договору сторонами вносилися зміни шляхом укладення Додаткових угод;

- відповідно до пункту 2.1. договору ціна продукції, що постачається покупцю, договірна і вказується для кожної позиції окремо в специфікації(ях), що є невід`ємною частиною договору;

- пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна вартість продукції за відповідною специфікацією, яка буде поставлена покупцю відповідно всіх наданих ним замовлень на поставку в рамках даної специфікації, не повинна перевищувати граничну суму, зазначену у цій специфікації;

- до договору сторонами підписувались Специфікації, в яких сторони погоджували умови поставки та оплати товару;

- згідно з пунктом 2.3. договору загальна вартість продукції за договором розраховується як сума вартості продукції, зазначеної у замовленнях на поставку до договору. При цьому загальна вартість продукції, що може бути поставлена за договором не може перевищувати 13 000 000 грн. 00 коп. без ПДВ;

- на виконання умов договору, позивачем у період з 26.10.2021 по 06.04.2023 був поставлений відповідачу товар на загальну суму 11 562 121 грн. 80 коп. відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, суд зауважує, що товар, визначений умовами договору, у повній мірі відповідає товару, що був поставлений згідно з вказаними видатковими накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору;

- товар, зазначений у вище вказаних видаткових накладних за період з 26.10.2021 по 06.04.2023, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Видаткові накладні підписані представником відповідача без будь-яких зауважень та скріплені печаткою підприємства, протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за наявними в матеріалах справи видатковими накладним за період з 26.10.2021 по 06.04.2023 на загальну суму 11 562 121 грн. 80 коп. відповідачем також не заявлено;

- поставлений у період з 26.10.2021 по 06.04.2023 на загальну суму 11 562 121 грн. 80 коп. товар був оплачений відповідачем у повному обсязі, але із простроченням; вказане підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями за період з 12.01.2022 по 14.08.2023 на загальну суму 11 610 866 грн. 70 коп., в призначенні платежів яких зазначений спірний договір № 2156 (без посилання на реквізити видаткових накладних, рахунків чи дат поставки), у зв`язку з відсутністю в призначенні вказаних платежів даних щодо товару, який оплачується за кожною з таких платіжних інструкцій, суд позбавлений можливості встановити з наявних в матеріалах справи видаткових накладних та платіжних інструкцій, який товар та в який строк був оплачений відповідачем;

- визначений у Специфікаціях порядок та строк оплати товару, строк оплати поставленого позивачем у період з 26.10.2021 по 06.04.2023 товару є таким, що настав у визначені в Специфікаціях строки;

- щодо видаткової накладної від 02.11.2022 на суму 542 052 грн. 00 коп. відповідач посилається на здійснену ним 13.04.2023 оплату в сумі 242 052 грн. 10 коп., але заперечує, що 17.05.2023 ним здійснена оплата в сумі 300 000 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості за вказаною накладною; відповідач зазначає інші дати оплати - 05.05.2023 та 11.05.2023 (а.с.158), в той же час зазначену позивачем оплату (17.05.2023 в сумі 300 000 грн. 00 коп.) відповідач заперечує та в розрахунку зазначає, що 17.05.2023 ним була оплачена поставка на суму 603 444 грн. 00 коп., здійснена 02.11.2022. Отже, в цій частині розрахунок відповідача, наведений в позовній заяві, є необґрунтованим;

- щодо видаткової накладної від 02.11.2022 на суму 30 753 грн. 00 коп., то позивач зазначає, що оплата здійснена 05.05.2023, в той же час вказана обставина також заперечується відповідач, який зазначає, що оплата за цією накладною здійснена 11.05.2023 (а.с.158). Таким чином, в цій частині розрахунком також визнається судом необґрунтованим;

- доказів своєчасної оплати поставленого позивачем у спірний період товару на загальну суму 11 562 121 грн. 80 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності прострочення, шляхом надання належних доказів, не спростував;

- позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по червень 2023 року у сумі 313 162 грн. 64 коп., проте Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було частково невірно визначено суми заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено невірно, отже розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки за прострочення сплати товару у загальній сумі 11 562 121 грн. 80 коп. в період з грудня 2021 року по червень 2023 року інфляційні втрати складають більше суму, ніж розраховано та заявлено до стягнення позивачем;

- позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 06.12.2021 по 14.08.2023 у сумі 84 344 грн. 83 коп., Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були частково неправильно визначені суми заборгованості та періоди прострочення (помилково включено до періоду заборгованості фактичний день оплати), арифметично розрахунок здійснено також невірно, отже враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, а також наявні у них суми заборгованості, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено, що за прострочення оплати товару на загальну суму 11 562 121 грн. 80 коп. 3 % річних у періоді з 06.12.2021 по 13.08.2023 складають 80 919 грн. 50 коп..

Позивач у позові зазначає про те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 року по справі №904/1466/242 встановлено, що поставлена за видатковою накладною РН-00205 від 09.02.2023 на суму 94 377 грн. 00 коп. продукція залишилась не оплаченою, та відбулося прострочення оплати з 23.03.2023 по 31.05.2024, тому відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, також встановлено, що 11.05.2023 відповідачем було оплачено 384 197 грн. 00 коп. за продукцію, отриману за видатковою накладною РН-01945 від 02.11.2022 на суму 30 753 грн. 00 коп., проте відбулося прострочення оплати з 17.12.2022 по 11.05.2023, тому відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції та встановлено, що 17.05.2023 відповідачем було оплачено 300 000 грн. 00 коп. за продукцію отриману за видатковою накладною РН-01947 від 02.11.2022 на суму 542 052 грн. 00 коп., прострочення оплати відбулося з 17.12.2022 по 17.05.2023, отже відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, тому позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 94 377 грн. 00 коп. - основного боргу, 7 499 грн. 02 коп. - 3% річних та 13 667 грн. 75 коп. - втрат від інфляції, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зокрема, частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

При цьому, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки оплати за поставлену продукцію за видатковою накладною РН-00205 від 09.02.2023 на суму 94 377 грн. 00 коп. не відбулось, що не заперечується відповідачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 94 377 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений за видатковою накладною від 09.02.2023 РН-00205.

У зв`язку з простроченням оплати позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- за видатковою накладною РН-00205 від 09.02.2023 3% річних та інфляційні нарахування за період з 23 березня 2023 року по 31 травня 2024 року;

- за видатковою накладною РН-01945 від 02.11.2022 3% річних та інфляційні нарахування з 17 грудня 2022 року по 11 травня 2023 року;

- за видатковою накладною РН-01947 від 02.11.2022 3% річних та інфляційні нарахування за період з 17 грудня 2022 року по 17 травня 2023 року.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням інфляційних втрат є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у загальній сумі 13 667 грн. 74 коп., у тому числі:

- 1 421 грн. 89 коп. за період з квітня 2023 по червень 2023 за видатковою накладною РН-00205 від 09.02.2023;

- 994 грн. 63 коп. за період з січня 2023 по квітень 2023 за видатковою накладною РН-01945 від 02.11.2022;

- 11 251 грн. 23 коп. за період з січня 2023 по травень 2023 за видатковою накладною РН-01947 від 02.11.2022.

Суд погоджується з розрахунками нарахувань інфляційних, вважає їх арифметично вірними.

Також позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 3% річних, а саме:

- 3 382 грн. 05 коп. за загальний період з 23.03.2023 по 31.05.2024 за видатковою накладною РН-00205 від 09.02.2023 (при перевірці судом розрахунку річних встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування з 23.03.2023, оскільки строк оплати є таким, що настав - 27.03.2023 з урахуванням того, що 26.03.2023 є неділя), отже до стягнення 3 340 грн. 05 коп.;

- 369 грн. 03 коп. за загальний період з 17.12.2022 по 11.05.2023 за видатковою накладною РН-01945 від 02.11.2022 (при перевірці судом розрахунку річних встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування з 17.12.2022, оскільки строк оплати є таким, що настав - 19.12.2022 з урахуванням того, що 17.12.2022 є субота та до 11.05.2023 оскільки оплата була здійсненна 11.05.2023, тобто розраховувати до 10.05.2023), отже до стягнення 358 грн. 92 коп.;

- 3 747 грн. 94 коп. за загальний період 17.12.2022 по 17.05.2023 за видатковою накладною РН-01947 від 02.11.2022 (при перевірці судом розрахунку річних встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування з 17.12.2022, оскільки строк оплати є таким, що настав - 19.12.2022 з урахуванням того, що 17.12.2022 є субота та до 17.05.2023 оскільки оплата була здійсненна 17.05.2023, тобто розраховувати до 16.05.2023), отже до стягнення 3 649 грн. 31 коп.

Таким чином, після перевірки розрахунку судом 3% річних складають 7 348 грн. 28 коп.

З урахуванням усього викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 419 грн. 24 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 34155997) до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) про стягнення 115 543 грн. 77 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 34155997) 94 377 (дев`яносто чотири тисячі триста сімдесят сім) грн. 00 коп. - заборгованості, 13 667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 7 348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн. 28 коп. - 3% річних та 2 419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 24 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

13.03.2025