Ухвала суду № 125852751, 14.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 березня 2025 року м. Київ Справа № 320/10056/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТРЕССБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2021 №3039382/41764833, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 №19.

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 31.07.2021 №19 та від 31.08.2021 №21.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Подана позовна заява вимогам зазначених статтей не відповідає.

Невідповідність позовної заяви вимогам п.п. 4 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС

Відповідно до приписів п.п. 4 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС у позовній заяві, серед іншого зазначається:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Водночас, згідно положень ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Спірні правовідносини в частині вимог про зобов`язання виключити ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з переліку ризикових платників податків врегульовано Постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 № 1165, зокрема положеннями п. 6 затвердженого нею Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак позивач просить виключити ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з переліку ризикових платників податків, проте не оскаржує будь-яке рішення відповідача про його відповідність критеріям ризиковості.

Аналогічним чином позивач просить зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.08.2021 №21 проте рішення про відмову в реєстрації чи зупинення її реєстрації не оскаржується.

Водночас, за приписами ч. 5 ст. 161 КАС до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач просить виключити підприємство з переліку ризикових платників податків, однак не долучає рішення відповідача про відповідність/невідповідіність платника податку критеріям ризиковості та не клопоче про витребування такого рішення у відповідача.

Щодо дотримання строку на звернення з адміністративним позовом

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивачем оскаржується рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 30.08.2021 №3039382/41764833, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 №19, про що стало відомо з квитанції від 30.08.2024 (без номеру).

При цьому до позовної заяви додано квитанцію відповідача від 30.08.2021 щодо відмови в реєстрації вказаної податкової накладної.

Водночас позивач дійзнався про його вплючення відповідачем до переліку ризикових платників податків з квитанції відповідача від 11.08.2021 № 9229722652 про зупинення реєстрації податкової накладної.

Відомості про оскрарження рішень відповідача в досудовому порядку позовна заява не містить.

Позивач звернувся до суду 22.02.2025 (згідно відмітки на поштовому конверті), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Щодо сплати судового збору

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з підпунктом 2 пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру.

Тобто сума судового збору, який має сплати позивач становить 9084,00 грн.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано квитанцію від № 0098710065 від 31.07.2024 року на суму 3028,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного комплексу Київського окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду" квитанція від № 0098710065 від 31.07.2024 року на суму 3028,00 грн, подана позивачем при зверненні до Київського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи № 320/38090/24.

Тобто, вказаний судовий збір сплачено за подання іншого адміністративного позову в межах адміністративної справи № 320/38090/24.

Відповідно до ст. 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом №3674-VI, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

З огляду на це, квитанція від № 0098710065 від 31.07.2024 на суму 3028,00 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі № 320/38090/24 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, зокрема і в адміністративній справі № 320/10056/25.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази про сплату судового збору у розмірі 9084,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання трьох примірників позовної заяви з приведеням її у відповідність до вимог процесуального законодавства з відповідними додатками, а саме.

- сформувати позовні вимоги у відповідності до способів захисту порушених прав встановлених КАС (стосовно рішень щодо зупинення реєстрації, відмови в реєстрації податкової накладної та про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку);

- долучити оскаржуванні індивідуальні акти відповідача або подати клопотання про їх витребування.

- заяви про поновлення строку на звернення до суду з зазначенням поважності причин його пропуску та долученням відповідних доказів;

- доказів сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сас Є.В.