Рішення № 125851035, 04.03.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6266/24

04 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.09.2024 року позивачем подано заяву про відведення земельної ділянки площею до 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Ярчівцях під його будинком.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , площею 31,7 кв.м., стайня-стодола, огорожа. Дані відомості підтверджуються договором дарування від 29 грудня 2003 року №663825.

У відповідь на заяву Зборівська міська рада не розглянула заяву на сесії, а надіслала відповідь від 12.09.2024 року №11-142/02-18 наступного змісту: «повідомляємо, у відповідності до п.п.5 п.27 розділу X Перехідних положень ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою передачі, розроблення такої документації забороняється». Позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з наступних підстав: за рішення про надання дозволу не проголосувала сесія міської ради. Позивач зазначив, що дана причина є єдиною підставою відмови, інших у рішенні Відповідач не навів.

Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.11.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

06 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Зборівської міської ради з заявою про надання йому земельної ділянки 0.2500 га, яка знаходяться у с.Ярчівці Тернопільського району Тернопільської області для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частина 7 статті 118 ЗКУ передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно частини 9 статті 118 ЗКУ відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зважаючи на те, що підпунктом 5 пункту 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України передбачена заборона (на час дії воєнного стану в Україні) безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, міська рада, як Відповідач, не може прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с. Ярчівці, Тернопільського району, Тернопільської області, оскільки згідно земельно-кадастрової книги та Книги реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність за домогосподарством ОСОБА_1 числиться - всього 0.1600 га землі.

03.06.2021 р. Держгеокадастром видано лист №22-28-0.211-6603/2-2 "Про окремі проблемні питання реалізації Закону України", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-ІХ у реєстраційній діяльності, у якому зазначено відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15(далі-Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику, зокрема, у сфері земельних відносин. Згідно з підпунктом 53 пункту 4 Положення, Держгеокадастр надає роз`яснення з питань, що належать до його компетенції. 27.05.2021 року набув чинності Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-ІХ (далі - Закон №1423), положення якого у реєстраційній практиці іноді розуміються неодноманітно.

Частина перша статті 118 Земельного кодексу України (далі-ЗКУ) в редакції Закону №1423- IX передбачає можливість приватизації земельної ділянки, що перебуває у користуванні громадянина, при цьому разом з клопотанням громадянин подає технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Дане положення є спеціальним по відношенню до загальної норми, передбаченої частиною третьою статті 55 Закону України «Про землеустрій», яке вимагає отримання дозволу на розроблення відповідного виду технічної документації «у разі передачі у власність та користування земельної ділянки». Наявність спеціального права пояснюється бажанням законодавця встановити для громадян, що приватизують земельні ділянки, більш прості правила набуття права власності на земельну ділянку. Надання у даному випадку переваги спеціальному правилу зробило відповідне положення частини першої беззмістовним і заперечило б волю законодавця.

Таким чином, у випадках приватизації земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, в межах норм безоплатної приватизації, у тому числі земельних ділянок, на яких розташовані жилі будинки, господарські будівлі, споруди, що перебувають у їх власності, дозвіл на розроблення такої документації не вимагається.

Звертаємо увагу, що документи, які підтверджують наявність у громадянина права користування, можуть бути, зокрема, державні акти на право постійного користування земельними ділянками (стаття 23 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, первісна редакція стаття 126 чинного ЗКУ), державні акти на право володіння землею (стаття 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року), записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій, записи в погосподарських книгах сільських рад, записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських і селищних рад (стаття 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року).

Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Позивач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його права на приватизацію земельної ділянки.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.11.2024 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 18.12.2024 о 11:30 год.

Ухвалами суду від 18.12.2024, від 21.01.2025 відкладено розгляд справи на 18.02.2025 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 18.02.2025, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, відкладено розгляд справи на 04.03.2025 о 10:45 год та надання можливості позивачу ознайомитися із відзивом.

Сторони в судове засідання не з`явилися, а тому розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.09.2024 року позивачем подано заяву (вх..№П142/02-18) про відведення земельної ділянки площею до 0,25 га Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Ярчівцях під його будинком.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , площею 31,7 кв.м., стайня-стодола, огорожа. Дані відомості підтверджуються договором дарування від 29 грудня 2003 року №663825.

У заяві було викладено прохання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в с.Ярчівцях під його будинком для передачі Позивачу безоплатно у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації даної земельної ділянки. Також у заяві зазначалось орієнтовне місце розташування даної земельної ділянки (біля належного будинку) Окрім того, до Заяви додавались графічні матеріали, на яких зазначалось бажане місце розташування земельної ділянки (копія графічних матеріалів додається), копія паспорта та РНОКПП Позивача.

У відповідь на заяву Зборівська міська рада не розглянула заяву на сесії, а надіслала відповідь від 12.09.2024 року №11-142/02-18 наступного змісту: «повідомляємо, у відповідності до п.п.5 п.27 розділу X Перехідних положень ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою передачі, розроблення такої документації забороняється».

Відтак, позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з наступних підстав: за рішення про надання дозволу не проголосувала сесія міської ради. Позивач також зазначив, що дана причина є єдиною підставою відмови, інших у рішенні Відповідач не навів.

Не погодившись із протиправними діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною другою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

За приписами частин першої - четвертої статті 55 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон № 858-IV) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Порядок видачі дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою визначає ЗК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі: проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об`єднання земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Нормами частини третьої статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави для висновку, що вирішення питання надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі проводиться у порядку та спосіб, що визначені статтею 123 ЗК України, а органом, який уповноважений розглядати таке клопотання є Тернопільська міська рада і вирішення цього питання відповідно до статей 26 та 59 Закону №280/97-ВР повинно відбуватись виключно на пленарних засіданнях цієї ради шляхом прийняття відповідного рішення - про надання або відмову у наданні такого дозволу.

У розглядуваному випадку Зборівська міська рада як орган місцевого самоврядування зобов`язана була розглянути у визначений законодавством місячний строк клопотання позивача про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі шляхом прийняття відповідного рішення згідно з приписами статті 59 Закону №280/97-ВР.

Натомість відповідна заява ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відповідачем не розглядалася взагалі, а відповідь надіслано у вигляді повідомлення, яке носить інформаційний характер. Направлення даного листа відповідачем не може вважатись прийнятим рішенням щодо надання або відмови у наданні позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі №1140/2559/18, від 24.06.2020 у справі №555/872/17, 16.06.2021 у справі №826/4490/17.

Суд зазначає, що виконавчий комітет Тернопільської міської ради не є тим органом, який уповноважений приймати рішення по заяві позивача про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, слід дійти висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягала у нерозгляді заяви позивача від 06.09.2024 про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Виходячи з принципу «належного врядування», суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом. Зазначену правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 819/654/17.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В той же час, неналежний розгляд відповідачем, Зборівською міською радою, клопотання позивача, як і не надання відповідачем жодних доказів та аргументів, які б вказували на об`єктивні причини мотивованої відмови, доказів вжиття заходів для детального вивчення наданої мною документації, свідчить про недотримання органом місцевого самоврядування усіх можливих дій та розумних строків визначених земельним законодавством у межах спірних правовідносин.

Така поведінка відповідача не відповідає означеним у частині другій ст. 2 КАС України критеріям правомірності, яким мають відповідати рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень при їх перевірці судом в процесі розгляду адміністративної справи, а тому вважається судом протиправною.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Зборівської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, прийнявши відповідне рішення.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Разом з тим, на думку суду, в даному випадку відсутні підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того, примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1514,00 грн, сплачений відповідно до дубліката квитанції від 15.10.2024.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.09.2024.

Зобов`язати Зборівську міську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, для отримання безоплатно у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації цільового призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель» і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування належного йому нерухомого майна, прийнявши відповідне рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 1514 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 березня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Б. Хмельницького, 24,м. Зборів,Тернопільська область,47201 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058410).

Головуючий суддяПодлісна І.М.