Ухвала суду № 125850461, 14.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2788/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання звіту про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання у повному обсязі у справі №440/2788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання розпорядження протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання розпорядження протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.11.2021 за №42/1600-0207-15 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11757 від 15.10.2021 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11757 від 15.10.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум.

Зазначене рішення набрало законної сили 02.08.2022.

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про визнання звіту про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання у повному обсязі, та встановлення нового строку подання звіту у справі №440/2788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання розпорядження протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 таким, що не підтверджує виконання у повному обсязі;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання в повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22;

- накласти штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, з якого половину стягнути на користь позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом 90 днів з дати набрання законної сили винесеної ухвали подати звіт про виконання в повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22, яке набрало законної сили, не виконане. Заявник вважає, що посадові особи боржника ігнорують встановлений у державі порядок виплати пенсій та умисно не виконують судове рішення, у зв`язку з чим позивач просить накласти штраф на керівника ГУ ПФУ в Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати до суду до 18.02.2025 докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22.

18.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано звіт про результати виконання рішення суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22.

ОСОБА_1 03.03.2025 подано письмові пояснення до поданого клопотання, у яких зазначив, що звіт від 18.02.2025 нічим не відрізняється, крім дати та вихідного номеру виконання. Зазначив, що приєднанні документи до звіту не підтверджують повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22.

З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви здійснено судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши зазначену заяву та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З аналізу статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

18.02.2025 до суду надійшов звіт про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі № 440/2788/22.

У ході дослідження поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області звіту судом встановлено, що заборгованість пенсії за період в сумі 249685,64 грн обліковано в органі Пенсійного фонду України за порядковим номером 9012.

У звіті зазначено, що з метою повного виконання рішення суду Головне управління зверталося до Пенсійного фонду України із запитами від 29.09.2022 №1600-0404-5/51903, від 03.01.2023 №1600-0404-5/394, від 15.03.2023 №1600-0404-5/18918, від 19.06.2023 №1600-0404-5/46575, від 09.10.2023 №1600-0404-5/73546, від 02.04.2024 №1600-0404- 5/24632 та лист від 09.12.2024 №1600-0404-5/89946, у яких просили розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду.

У відповідь на вказані запити Пенсійний фонд України вказав, що нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду листи від 31.10.2022. №2800-040201-9/45435, від 01.02.2023 №2800-030203-9/5323, 04.04.2023 №2800-030203-9/18028, від 20.07.2023 №2800-030203-9/4053, 03.11.2023 №2800-04024-9/62264 та від 01.05.2024 №2800-040203-9/26543 та лист від 21.01.2025 №2800-030201-9/4348.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 № 53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1) (далі - Порядок), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку.

Отже, виплата коштів ОСОБА_1 на виконання рішення суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Приєднаними до звіту від 18.02.2025 документами підтверджено, що на теперішній час розроблено та затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління на І квартал 2025, проте, коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не передбачено.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління № 35 Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1, підписано Головою правління Є. Капінусом та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 № 53/37389), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901- VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".

Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за зазначеною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

ГУ ПФУ в Полтавській області зазначило, що виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.

Зазначені доводи узгоджуються з приписами пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, яке передбачає, що Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 та підпункту 4 пункту 4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.

Відповідно до частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Дослідивши подані Головним управлінням документи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття звіту від 18.02.2025 з огляду на те, що у розумінні статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та надання достатніх доказів на підтвердження факту вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними, вважаються достатньою підставою для визнання рішення виконаним у межах повноважень ГУПФУ в Полтавській області.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд звіту під час судового контролю та накладення штрафу за виконанням рішення у справі №440/2788/22 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання звіту про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання у повному обсязі у справі №440/2788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання розпорядження протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.02.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна