Рішення № 125849341, 14.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року м.Київ справа №320/17357/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 Паспорт громадянина України серія номер НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 19 лютого 2005 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) винесену 04.01.2024 року вих. №402-45595/С-02/8-2600/24 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження юридичної особи: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) у здійснені перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки від 21.05.2019 року №229/18, архівної довідки від 21.05.2019 року №230/18, архівної довідки від 21.05.2019 року №231/18;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження юридичної особи: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) повторно розглянути заяву від 22.11.2023, надати детальний розрахунок сум призначеної пенсії з урахуванням додаткових заробітних плат та стажу роботи, індексації та виплат за понаднормовий стаж роботи - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 Паспорт громадянина України серія номер НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 19 лютого 2005 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з мінімальним розміром призначеної до виплати пенсії, вбачає, що відповідачем протиправно не враховані довідки: архівна довідка від 21.05.2019 року №229/18, архівна довідка від 21.05.2019 року №230/18, архівна довідка від 21.05.2019 року №231/18 та протиправно відмовлено у перегляді розміру призначеної пенсії та її перерахунку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх необґрунтованості, зазначає, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.

Як вказує відповідач, пенсію обраховано із урахуванням найбільш вигідного періоду, провадити перерахунок пенсії із заробітної плати за інший період роботи невигідно, оскільки це призводить до зменшення коефіцієнта заробітної плати.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 звернулася через Веб - портал Пенсійного фонду України із заявою від 18.12.2023 № ВЕБ-26002-Ф-С-23-294563, зареєстрованою 18.12.2023 за № 45595/С-2600-23, про перерахунок пенсії.

Листом від 04.01.2024 №402-45595/С-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформувало позивача, відповідно до статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

В матеріалах пенсійної справи містяться довідки про заробітну плату, видані Дніпровською районною в місті Києві Державною адміністрацією: № 229/18, за період роботи з січня 1980 року по грудень 1985 року; № 230/18, за період роботи з січня 1986 року по грудень 1990 року; № 231/18, за період роботи з березня 1991 року по вересень 1994 року.

Пенсію обчислено із заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990. з 01.07.2005 по 31.01.2009, з 01.11.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2011 по 31.12.2012 (найбільш вигідний період), з урахуванням страхового стажу 30 років 2 місяці 19 днів. Коефіцієнт страхового стажу - 0.30167; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1.04975.

Не погоджуючись із вказаним розміром належної до виплати пенсії, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» якого визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України №1058 для того щоб розрахувати розмір пенсії за віком, коефіцієнт страхового стажу кожної конкретної особи множимо на її, визначений в установленому порядку, заробіток для обчислення пенсії.

Тобто, розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П- розмір пенсії (у гривнях);

Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону, з якої обчислюється пенсія (у гривнях);

Кс- коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону.

Коефіцієнт страхового стажу розраховується за формулою:

Кс = (См * Рс) / (100% * 12), де:

Кс- коефіцієнт страхового стажу;

См- сума місяців страхового стажу;

Рс- розмір оцінки одного року страхового стажу за період участі в солідарній системі - 1,35%.

Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами може враховуватись і заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (незалежно від перерв).

Якщо ж страховий стаж особи після 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, крім заробітку за даними системи персоніфікованого обліку для обчислення пенсії обов`язково враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв на підставі довідки підприємства чи архівної установи.

У разі якщо страховий стаж особи становить менший період, ніж передбачено вище, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Зазвичай заробіток для обчислення пенсії визначають за досить великий трудовий період. Із нього Закон дозволяє виключити (за вибором пенсіонера) до 60 календарних місяців страхового стажу. Це може бути час отримання допомоги по безробіттю незалежно від перерв та будь-які періоди страхового стажу підряд за умови, що в сумі вони становитимуть не більше 10% від тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятоїстатті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:

Зд=Д/Т * 100%, де:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

З аналізу зазначених вимог встановлено, що коефіцієнт заробітної плати не конкретно визначеним показником, а розраховується з урахування суми заробітної плати яку отримував позивач та з урахуванням середньої заробітної плати по Україні.

У той же час, позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не враховані надані архівні довідки, при розрахунку пенсії позивачу.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №930040892724 від 27.11.2023 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , враховуючи, що довідки про заробітну плату не підтвердженні первинними документами та відсутній акт зустрічної перевірки.

Проте, у подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії, результати якої оформлені актом від 12.01.2024 №2600-1003-1/137.

Згідно висновків, перевіркою встановлено, що суми заробітної плати, вказані у довідках № 229/18, № 230/18, № 231/18 від 21.05.2019 р. за період з 01.01.1980 р. по 30.09.1994 р. виданих Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією код 37203257 гр. ОСОБА_1 відповідають даним оригіналів первинних документів, наданим організацією для перевірки.

Суд зазначає, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 судом витребувано від відповідача, в тому числі, детальний розрахунок з відповідними поясненнями щодо розміру, складових та порядку обчислення призначеної пенсії позивачу.

На виконання вимог суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надані матеріали пенсійної справи позивача, розрахунки та пояснення щодо розміру, складових та порядку обчислення призначеної пенсії позивачу.

Так, з матеріалів справи вбачається, з 01.12.2023 проведено перерахунок пенсії відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням архівних довідок про заробітну плату від 21.05.2019 № 229/18, № 230/18, № 231/18 при загальному страховому стажі 30 років 2 місяць 16 днів і з урахуванням довідки про заробітну плату з 01.07.1980 по 30.06.1985 та даних системи персоніфікованого обліку з 01.07.2005 по 31.12.2012.

Розмір пенсії станом на 07.05.2024 становить 2980,00 грн.

Розрахунок пенсії: (7994,47 х 1,11360 х 0,30167) + 294,34 = 2980,00 грн., де

7994,47 - показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням коефіцієнтів збільшення (1,17x1,11x1,11x1,14x1,197x1,0796);

1,11360 - індивідуальний коефіцієнт обчислений із заробітної плати;

0,30167 - коефіцієнт стажу;

2685,66 грн. - розмір пенсії за віком;

294,34 грн. - доплата особам, яким не виповнилось 70 років (2760 х 1,0796);

2980,00 грн. - загальний розмір пенсії за віком.

Отже, посилання позивача на неврахування пенсійним органом наданих архівних довідок спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами.

Слід зазначити, пенсія за віком розраховується за єдиною формулою для всіх, а розмір пенсії обчислюється індивідуально для кожної особи і залежить від тривалості набутого страхового стажу особи (коефіцієнта страхового стажу), від величини одержуваного заробітку (доходу), з якого було сплачено страхові внески (індивідуального коефіцієнта заробітної плати), та часу виходу на пенсію.

При призначенні та перерахунку пенсії пенсійним органом було визначено як коефіцієнт стажу так і індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Відповідачем подано копії розрахунків пенсійних виплат, невірність яких не встановлена судом.

У даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що розрахунок пенсії позивача проведено згідно з вимогами чинного пенсійного законодавства, підстави для перегляду та застосування іншого відсутні.

Позивачем, у свою чергу, окрім незгоди із розміром пенсійних виплат не зазначено, чому такий розрахунок зроблено відповідачем помилково та не наведено жодного аргументування та розрахунку такого показника на заявленому ним рівні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Як встановлено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Київський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.