Ухвала суду № 125849018, 12.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

12 березня 2025 року м. Київ320/10790/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в місті Києві позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Олізарський" до Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарський виробничий кооперативу "Олізарський" з позовом до Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області та просить суд:

визнати протиправним рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.09.2021 року № VIII-14/1969 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку», що стосується земельної ділянки кадастровий номер 3222083000:01:005:0002, загальною площею 70,1818 га, що розташована на території Олізарівської сільської ради Вишгородського району (колишній Іванківський район) Київської області;

скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3222083000:01:005:0002, загальною площею 70,1818 га, що розташована на території Олізарівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Відповідно до п.п. 3 та 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із абз. 1 п. 2 ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України, згідно якої суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України) основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 393 глави 29 Цивільного кодексу України визначений такий спосіб захисту прав особи, як визнання незаконним правового акта, що порушує право власності. Вказаною статтею передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач у листопаді 2024 звернувся до землевпорядної організації, для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № 5 (Ставок) загальною площею 62,2 га, що розташована на території Олізарівської сільської ради Вишгородського району (колишнього Іванківського району) Київської області, відповідно до зазначеного вище Державного акту на право колективної власності на землю СГВК «Олізарівський», в натурі (на місцевості) та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку (присвоєння кадастрового номера).

Однак, при виїзді на місцевість для здійснення геодезичної зйомки та прив`язки контрольних точок до Державної геодезичної мережі вказаної земельної ділянки землевпорядником було встановлено, що визначені зовнішні межі землекористування цієї земельної ділянки, що перебуває на праві колективної власності у СГВК «Олізарівський» на підставі зазначеного Державного акту зазначеного вище, повністю накладаються (співпадають) із земельною ділянкою площею 70,1818 га комунальної власності Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, яка є сформованою та якій вже присвоєний кадастровий номер 3222083000:01:005:0002.

Рішенням Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.09.2021 № VIII-14/1969 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку», кадастровий номер 3222083000:01:005:0002 площею 70,1818 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності за Іванківською селищною радою на земельну ділянку із земель державної власності, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 3222083000:01:005:0002, площею 70,1818 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, та яка розташована на території Олізарівської сільської ради Вишгородського району (колишній Іванківський район) Київської області.

Однак, зазначена вище земельна ділянка за кадастровим номером 3222083000:01:005:0002, площею 70,1818 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, та яка розташована на території Олізарівської сільської ради Вишгородського району (колишній Іванківський район) Київської області, та яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Іванківською селищною радою Вишгородського району Київської області, входить до складу земель Колективного сільськогосподарського підприємства імені 50-річчя Жовтня, правонаступником якого є Сільськогосподарський виробничий кооператив «Олізарівський» (код ЄДРПОУ: 03755621), а саме, що стосується земельної ділянки № 5 площею 62,2 га, що належним чином підтверджується Державним актом на право колективної власності серія КВ б/н, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 19.

На думку позивача Іванківською селищною радою Вишгородського району Київської області було протиправно винесено оскаржуване рішення та позбавлено позивача права власності на земельнку ділянку.

Відповідно між позивачем та відповідачем виник спір про право власності на спірну земельнку ділянку.

Слід зазначити щодо компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Органи місцевого самоврядування можуть бути як суб`єктами приватних правовідносин, так і суб`єктами публічних правовідносин. Причому правовий статус державних чи місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права публічно-правового характеру (цивільні чи публічні) вони мають намір реалізувати.

Статтею 80 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом ст. 2 та 5 ЗК України органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб`єктом земельних відносин.

У відносинах, які склалися між учасниками справи, селищна рада як власник землі вільна у виборі суб`єкта щодо передачі земельної ділянки в приватну власність у порядку, визначеному законом та не здійснює при цьому владні управлінські функції. Тому предметом позову є саме перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не є предметом розгляду за правилами КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 363/2449/14-а, від 24.04.2018 у справі №401/2400/16-ц.

Суд звертає увагу, що в постанові від 21.05.2020 у справі № 826/16196/18 Верховний Суд зазначив, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Отже, аналізуючи вищевказане, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної особи виникло (припинилось) право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 19 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування землею ділянкою третіми особами та вчинення цими особами будь-яких дій щодо вказаної земельної ділянки, яка належить на праві власності - в тому числі і подання документів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки), що виникло (припинилось) в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення фізична особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку в тому числі і зміна цільового призначення земельної ділянки, яка на лежить на праві власності, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись до суду, мав на меті захистити у визначеному законом порядку право щодо власності на земельну ділянку, у наявності якого, на переконання позивача, відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду, мав намір вирішити питання про захист права власності на земельну ділянку, отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, враховуючи зміст спірних відносин між сторонами, щодо права власності на земельну ділянку, виник спір про право цивільне, і подальше оспорювання права власності на спірну земельну ділянку не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) право власності на земельні ділянки.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах, зокрема, від 04.09.2019 у справі № 812/1184/17 (84573537), від 24.07.2019 у справі № 816/4599/15 (83220825), від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18 (81691821).

Таким чином, заявлений до вирішення адміністративного суду спір має приватно-правовий характер, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 170, 241, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Олізарівський" до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.

2.Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Головенко О.Д.