Ухвала суду № 125848003, 14.03.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

14 березня 2025 р. Справа № 120/16114/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: Яремчука Костянтина Олександровича, Воробйової Інни Анатоліївни та Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати колегією у складі трьох суддів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26 грудня 2024 року позивачем повторно подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване приписами частини 2 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, колегія суддів зважає на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частини 1, 2 та 3 статті 12 КАС України).

Водночас умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або в спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Так, відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

При цьому частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 лютого 2025 року у справі №560/9615/24, в якій, зокрема, зазначено таке (дослівно):

"Скаржник зазначає, що оскільки вона має розглядатися і вирішуватись в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, то вона є будь-якою справою, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Скаржник вказує, що з цього достатньо ясно видно, що справи, які розглядаються і вирішуються колегіально у складі трьох суддів, є будь-якими справам, тільки не справами спрощеного позовного провадження.

Скаржник наголошує, що справи, які розглядаються та вирішуються колегіально у складі трьох суддів першої інстанції не можуть бути такими (справами), які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, а судді колегії з трьох суддів, по цій причині, не можуть розглядати справи спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції.

Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, визначені статтею 33 КАС України, з огляду на те, що зазначена стаття визначає порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, при цьому зазначена норма не визначає форми адміністративного судочинства, а саме в якому провадженні (спрощеному або загальному) буде здійснюватися розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу (…), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Кабінету Міністрів України не залежно від виду провадження - загального чи спрощеного.

Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України)".

З урахуванням наведеного процесуальний закон не містить заборони щодо колегіального розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, за винятком справ, вичерпний перелік яких наведено у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.

Відтак, оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для колегіального розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, на переконання колегії суддів, відсутні.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 248, 257 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Яремчук Костянтин Олександрович

Воробйова Інна Анатоліївна

Дмитришена Руслана Миколаївна