Ухвала суду № 125846379, 12.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6370/25

1-кс/760/4036/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 09.03.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025100090000725 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, азербайджанця, уродженця м. Селидово Донецької області, з середньою освітою, не працюючого,проживаючого цивільним шлюбом, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування вказано наступне. У провадженні СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100090000725 від 09 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, а саме: 07 липня 2006 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 70 КК до 8 років позбавлення волі, звільнився 17 вересня 2013 року за відбуття строку покарання; 18 листопада 2021 року засуджений Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 01 січня 2025 року з ДУ «Білоцерківська ВК № 35» умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 17 днів.

Таким чином, ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку вчинив новий корисливий злочин на території Солом`янського району м. Києва за наступних обставин.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану з 24.02.2022, який діє по теперішній час.

Досудовим розслідування встановлено, що 08.03.2025 року близькоо 22:52 години, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Кірпи, 2А, неподалік вокзалу, де у них виник спільний злочинний умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, повторно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, ОСОБА_5 спільно ОСОБА_9 , побачили за вище вказаною адресою, раніше невідому їм особу, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який лежав на землі поряд з проїжджою частиною та перебував у безпорадному стані. Скориставшись тим, що останній погано себе почуває, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 під приводом допомоги, підняли із землі ОСОБА_11 .

В подальшому, відповідно до розподілених між собою ролей, один з них схопив потерпілого за ліву руку та почав заламувати, у цей час інший - обійшов ОСОБА_10 ззаду та схопив за лямку наплічної сумки, які почав тягнути до себе, тим самим придушуючи потерпілого опвалив його на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 витягнули з правої кишені джинсів мобільний телефон, марки Xiaomi Mi Lite 11 5G IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , чорного кольору в силіконовому чохлі темно-зеленого кольору, вартістю 16 000 гривень, з сім-картками операторів стільникового зв`язку «Київстар» та «Водафон», що матеріальної цінності для потерпілого не становлять. Крім цього, зірвали з потерпілого наплічну сумку, вартістю 2500 гривень, всередині якої знаходились: два павербанка, зарядний блок, три зарядних шнури, ключі від квартири, чохол до окулярів білого кольору з наявною в ньому накладною частиною сонцезахисних окулярів, вартістю 1500 гривень, два ножі, що матеріальної цінності для потерпілого не становить.

Після чого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , схопивши викрадене майно, ігноруючи присутність потерпілого, з місця скоєного кримінального правопорушення зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 , майнової шкоди на загальну суму 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування, відносно ОСОБА_12 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що усвідомлюючи невідворотнiсть покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, що пов`язане в тому числі з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працюючий, не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не одружений, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв`язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Викладені обставини слід враховувати як вірогідні, але логічні дії підозрюваного саме тому, що ОСОБА_5 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, їх тяжкість та покарання у разі визнання його винним, тому для нього як для особи, яка вже порушила Закон, зневажливо поставилась до норм моралі у суспільстві, цінності людського життя та здоров`я, продовження неправомірної поведінки у вигляді уникнення від слідства та суду є самим найсприятливішим ходом подій.

Також перебуваючи не під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Вказане обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, та є ризик впливу на свідків, потерпілого з метою зміни ними показань, у зв`язку з чим більш м`який запобіжний захід не наддасть належної правової поведінки підозрюваному, аніж позбавлення волі.

На той факт, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він офіційно не працюючий, не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не одружений, не має постійного доходу, суспільно-корисною працею не займається, тобто не має міцних соціальних зв`язкiв, що не перешкоджатиме останньому покинути місто Київ, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, а саме 07 липня 2006 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 70 КК до 8 років позбавлення волі, звільнився 17 вересня 2013 року за відбуття строку покарання; 18 листопада 2021 року засуджений Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 01 січня 2025 року з ДУ «Білоцерківська ВК № 35» умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 17 днів, належних висновків для себе не зробив і знову повторно вчинив нове корисливе кримінальне правопорушення на території Солом`янського району м. Києва, на даний час не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру. Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність.

Таким чином, орган досудового розслідування має всі підстави вважати, що перебування на волі підозрюваного ОСОБА_5 надасть можливість останньому продовжувати вчиняти аналогічні злочини.

Вище перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 на даний час забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків і надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Жоден iз більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прошу врахувати наступні обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 .

Крім того, питання щодо наявності захворювань, які вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у вiдповiдностi до «Порядку органiзацiї надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України вiд 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У провадженні слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 09.03.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025100090000725 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

10.03.2025 о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст.ст. 208-211 КПК України.

10.03.2024, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого останньому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 09.03.2025;

-протоколом огляду місця події від 09.03.2025;

-протоколом огляду від 09.03.2025;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_10 від 10.03.2025;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_10 від 10.03.2025;

-протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 10.03.2025;

-протоколом огляду місця події від 10.03.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 від 10.03.2025;

-протоколом перегляду відеозапису від 10.03.2025;

-протоколами оглядів речей за участю потерпілого від 10.03.2025;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, групи інвалідності не має, стан здоров`я задовільний.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, зокрема має постійне місце мешкання, мешкає цивільним шлюбом та не має на утриманні неповнолітніх дітей.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню освіту, не працевлаштований, не навчається.

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України встановлено, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що підозрюваний судимий, останній раз 18 листопада 2021 року за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 01 січня 2025 року з ДУ «Білоцерківська ВК № 35» умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 17 днів. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів,як і відомостей про повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не надано.

Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні становить 20 000 гривень.

На виконання вимог п. 12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що наявні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного. Не можна залишити поза увагою і той факт, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, оскільки мешкає цивільним шлюбом та не має на утриманні неповнолітніх дітей.

Наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується, визначеного п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України свідчий той факт, що ОСОБА_5 , будучі притягнутим встановленому законом порядку до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.187 КК України на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та у період відбуття умовно-дострокогого звільнення в вчиненні інкриміноване йому органом досудового розслідування кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, не працевлаштований та не має джерела прибутку.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Відповідно до вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складає 3028 гривень.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного та тяжкістю вчиненого злочину.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, майновий стан підозрюваного, який не працевлаштований та не має джерела прибутку, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я та поведінку підозрюваного, відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, слідчий суддя не вбачає виключності випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.

На переконання слідчого судді застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч.177 КПК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 травня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 09 години 00 хвилин 10 березня 2025 року.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- дати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє до 08 травня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1