Ухвала суду № 125845270, 30.12.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10679/24

Провадження №: 1-кс/752/9910/24

У Х В А Л А

30 грудня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна, яке обґрунтовується наступним.

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТзОВ Фірма «Волиньфарм», вступивши у змову з посадовими особами вітчизняних фармацевтичних виробників налагодили протиправний механізм зі збуту лікарських засобів до закладів охорони здоров`я за завищеними цінами із подальшим заволодінням і розтратою бюджетних коштів.

Так, механізм злочинних дій полягає у тому, що вітчизняні фармацевтичні виробники лікарських засобів з метою обходу законодавчо визначеної граничної надбавки на лікарські засоби завідомо здійснюють продаж лікарських засобів за значно завищеними цінами для подальшої максимальної націнки на лікарські засоби, які реалізуються до бюджетних закладів/установ.

Зокрема, ТзОВ Фірма «Волиньфарм» від фармвиробників отримує актуальні ціни із зазначенням знижок, у тому числі для постачання продукції закладам охорони здоров`я (т.зв. «госпітальна знижка», «госпітальні ціни»).

У подальшому, посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм», у ході реалізації фармпродукції застосовуються максимальні ціни виробників, а сума знижок повертається від заводів-виробників на ТзОВ Фірма «Волиньфарм» у вигляді оплати по т.зв. «маркетинговим» договорам за послуги «із просування фармпродукції», «вивчення ринку» тощо на рахунки підприємства та підконтрольних ФОПів, що призводить до завищення цін на лікарські засоби та заволодіння коштами закладів охорони здоров`я.

В подальшому, вказані кошти перераховувались на рахунки підконтрольних ФОПів з наступним обготівковуванням та привласненням.

Таким чином, фактичну ціну лікарських засобів, які реалізуються ТзОВ Фірма «Волиньфарм», штучно завищено понад граничних меж, передбачених Постановою КМУ від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби», що створило умови для заволодіння коштами Державного бюджету України.

З метою придбання препаратів бюджетними установами, а саме: КНП «Ковельське МТМО», КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», КП «Волинська обласна клінічна лікарня», Обласний центр онкології КП «Волинська обласна клінічна лікарня», КП «Володимирське ТМО», КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка», КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства», КП «Нововолинська центральна міська лікарня», КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, їх адміністрації (переважно відповідальні особи за формування потреби в лікарських засобах та їх закупівлі) контактують із відповідальними особами (регіональними менеджерами збуту від дистриб`юторів лікарських засобів), та під час зустрічей за умови постачання конкретних препаратів, отримують неправомірну вигоду за те, що заклад охорони здоров`я надасть перевагу та закупить саме препарати торгових марок, що реалізує ТзОВ Фірма «Волиньфарм» за завищеними цінами, таким чином привласнюючи бюджетні кошти.

Окрім зазначеного, посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм» для участі у тендерних закупівлях, наданні маркетингових послуг та обготівковуванні коштів викоритовуються ряд підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб-підприємців, зокрема, ТОВ «Пролонгація» (код ЄДРПОУ 38850162), ТОВ «Рівнеліки» (код ЄДРПОУ 24175483), ТОВ «Рівнемедфарм» (код ЄДРПОУ 36492465), ТОВ «Житомирліки» (код ЄДРПОУ 33621877), ТОВ «Західна фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ 36452580), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ) ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_11 ) та ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_12 ).

20.06.2024 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 , на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку слідчим виявлено грошові кошти та речі, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон марки "Apple" моделі iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_13 , із сім карткою всередині з номером НОМЕР_14 , у чохлі чорного кольору;

-ноутбук фірми "Redmi", s/n 27627/00002364, із зарядним пристроєм;

-предмети схожі на купюри грошових коштів на суму: 980 000 гривень, 38 320 доларів США, 4 330 євро.

Органом досудового розслідування під час проведення обшуку прийнято рішення про необхідність вилучення вказаних грошових коштів, оскільки відповідно до матеріалів та доказів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_13 вони отримані у ході реалізації фармпродукції від заводів-виробників на ТзОВ Фірма «Волиньфарм» у вигляді оплати по т.зв. «маркетинговим» договорам за послуги «із просування фармпродукції», «вивчення ринку» тощо на рахунки підприємства та підконтрольних ФОПів, що призводило до завищення цін на лікарські засоби та заволодіння коштами бюджетних закладів охорони здоров`я, а також для забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, у тому числі з`ясування об`єктивної істини по справі. Потреба у тимчасовому вилученні виявленого під час обшуку мобільних терміналів обумовлена необхідністю проведення експертного дослідження у тому числі із можливістю відновлення видаленої інформації, оскільки вказані матеріальні об`єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

20.06.2024 вищевказані виявлені та вилучені грошові кошти та речі визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

29.07.2024 29.07.2024 на перелічене майно, окрім наступного: - предмети схожі на купюри грошових коштів на суму: 980 000 гривень, 38 320 доларів США, 4 330 євро, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва справа №752/10679/24 провадження №1-кс/752/5288/24 - накладено арешт.

В ході оглядів мобільного телефону марки «Apple» моделі iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_13 , із сім карткою всередині з номером НОМЕР_14 , у чохлі чорного кольору; ноутбук фірми «Redmi», s/n 27627/00002364 - встановлено ймовірну причетність ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення.

09.12.2024 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва №752/10679/24 провадження №1-кс/752/9424/24 задоволено клопотання адвоката про зняття арешту із зазначеного майна.

Таким чином з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з`ясування об`єктивної істини по справі, а також проведення оглядів, призначення та проведення ряду криміналістичних експертиз за вилученими в ході обшуку речами та предметами, що вже визнані речовими доказами, а також допитів свідків та проведення інших слідчих та процесуальних дій, орган досудового розслідування та процесуальний керівник вважають за необхідне накласти арешт на вищевказані речові докази вилучені 20.06.2024 в ході обшуку за вищевказаною адресою, а саме на мобільний телефон марки "Apple" моделі iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_13 , із сім карткою всередині з номером НОМЕР_14 , у чохлі чорного кольору; ноутбук фірми «Redmi», s/n 27627/00002364, із зарядним пристроєм.

Прокурор підтримав клопотання, зазначене майно має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, воно потребує залучення спеціаліста.

Представник власника майна заперечив, вказав, що арешт вказаного майна було скасовано. Прокурор саме з метою не повернення вказаних речових доказів намагається у такий спосіб не повернути дане майно. Крім того, звертав увагу, що незрозуміло які документи долучені до матеріалів клопотання, листи не містять дати, протоколи огляду не зазначено дати, підписів не має, хто безпосередньо складав ці документи немає. Клопотання не обґрунтоване, нові якісь ризики або підстави для застосування арешту не вказав. Це нове клопотання про накладення арешту, однак відсутні копії протоколу про обшук. Не обґрунтовано, що це за речі і чому просять на них накласти арешт. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши зміст клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшла висновку, що воно дійсно ініційоване прокурором повторно з огляду на що необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄЄСПЛ. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 р. у справі "Брумареску проти Румунії").

Юридична визначеність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 р. у справі "Рябих проти Росії").

Вказаний принцип правової визначеності, як вказано у рішенні ЄСПЛ від 12.01.2016 р. у справі "Борг проти Мальти", також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права.

При цьому, відхід від вказаного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 р. у справі "Рябих проти росії", заява №52854/39). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи (рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 р. у справі "Морейра Феррейра проти Португалії").

Відтак, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже по суті висловив власну позицію, суперечитиме принципу юридичної визначеності.

Як убачається зі змісту повторного клопотання прокурора про арешт вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно воно обґрунтовується необхідністю, зокрема збереження його як речового доказу. Однак, зазначена мета накладення арешту вже була предметом оцінки слідчого судді, який скасував арешт накладений на майно, вилучене під час вказаного обшуку. Відтак, посилання прокурора на необхідність арешту вилученого під час обшуку майна з метою його збереження як речового доказу не є новою підставою для його арешту.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що прокурором не наведено вагомих доказів та непереборних обставин, які не були розглянуті або досліджені слідчим суддею при постановленні ухвали від 09.12.2024 у справі №752/10679/24, провадження № 1-кс/752/9424/24 про скасування арешту, як не зазначено і жодних нових обставин, які б обґрунтовували необхідність повторного накладення арешту з метою збереження вилученого під час обшуку майна, як речового доказу.

Відповідно до вимог закону, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання про повторне накладення арешту з метою забезпечення збереження речового доказу.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що зі змісту клопотання про арешт вбачається, що 20.06.2024 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва у даному кримінальному провадженні проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучені речі, які є предметом даного клопотання.

Тобто, вилучені мобільний телефон із сім карткою всередині та ноутбук із зарядним пристроєм, які вилучено є тимчасово вилученим майном відповідно до ч. 7 ст.236 КПК України.

Відповідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Однак з клопотанням про арешт майна прокурор звернувся до слідчого судді лише 19.12.2024, тобто з порушенням процесуального строку визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку матеріали клопотання не містять.

постановив:

у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023, а саме: мобільного телефону марки "Apple" моделі iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_13 , із сім карткою всередині з номером НОМЕР_14 , у чохлі чорного кольору; ноутбуку фірми "Redmi", s/n 27627/00002364, із зарядним пристроєм - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1