Рішення № 125845125, 13.03.2025, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/135/25

Номер провадження 2/704/266/25

13 березня 2025 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі: судді Москаленко І.В., за участю секретаря Рябошапки Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тального цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 19.05.2024-100000776.

Даний договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до кредитного договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 10000,00 грн. на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-6693.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн.

Однак, відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, має заборгованість у розмірі 37000,00 грн, з яких: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20000 грн. заборгованість за процентами, 2000 грн. заборгованість по комісії, 5000 грн. неустойка.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки вказану суму кредитної заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в позовній заяві зазначив про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить стягнути з відповідачки заборгованість відповідно до наданого розрахунку та судові витрати по справі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи в її відсутності.

Крім того, ОСОБА_1 надала додаткові пояснення у справі, в яких позовні вимоги не визнала, зазначила, що позивачем не надано доказів, на підтвердження позовних вимог, а саме не долучено належних доказів на підтвердження перерахунку коштів на рахунок відповідача, в матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, оголосивши заяву представниці відповідача, дослідивши подані докази, приходить до таких висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику №19.05.2024-100000776, який підписаний останньою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е154 ( а.с.9-12).

В розділі 2 Договору зазначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, Примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу

Відповідно до п. 4.1.Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-6693.

Умовами вказаного договору позики передбачено: тип позики - кредитна лінія; строк позики (строк дії договору) 210 днів; дата надання позики 19.05.2024; дата повернення кредиту 14.12.2024 , тип процентної ставки фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.88% = (18521.74 / 10000)/210 ? 100%. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 2000 грн. 00 коп. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Заявці кредитного договору № 19.05.2024-100000776 в.п. 9 в графіку платежів таблиці.

Сторони погодили права та обов`язки (Розділи 5-8 Договору) та відповідальність сторін (Розділ 9 Договору).

Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем кредитних коштів відповідачу ( а.с.15-16) , Заявку кредитного договору № 19.05.2024-100000776 (а.с.12-13), в якій є графік платежів, в якому відображені: дата чергового платежу, загальний розмір чергового платежу, розмір платежу з процентів у складі чергового платежу, розмір платежу з комісії у складі чергового платежу, розмір платежу з суми кредиту у складі чергового платежу.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що відповідно до умов Оферти на укладання договору від 19.05.2024 року кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію квитанції LIQPAY (а.с.19). Дана квитанція містить інформацію про транзакцію перерахунку коштів 19.05.2024 року за договором кредиту №19.05.2024-100000776 на картку без зазначення повного карткового рахунку, а саме карту/рахунок зазначено як НОМЕР_1 , також не містить інформації щодо ідентифікації особи, якій перераховуються кошти. Окрім того, дана квитанція не є первинним бухгалтерським документом, відтак суд критично оцінює інформацію зазначену у квитанції LIQPAY , як доказ підтвердження перерахунку коштів на банківський картковий рахунок позичальника.

Суд наголошує на тому, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» не були надані докази на підтвердження надання відповідачу кредиту у розмірі 10 000,00 грн.

В той час, як відповідач заперечує факт перерахування йому грошових коштів.

З наданих позивачем доказів, жоден не містить інформації, що кредитні кошти за кредитними договорами були переведені відповідачу.

Також відсутні докази того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, відсутні докази отримання, саме ним цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації, саме відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, відсутні докази отримання ним коштів за вказаним кредитним договором.

Також суд бере до уваги, що до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заборгованості за даним Договором .Натомість надано довідка з про стан заборгованості за кредитним договором, згідно якої заборгованість відповідачки складає : 10000,00 основний борг, 20000, 00 грн проценти, 2000, 00 грн. комісія, 5000,00 неустойка. Разом 37000,00 грн. (а.с.6).

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).

Як вказано у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.11.2023 № 204/5103/21 (61-7279св23), від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц (провадження № 61-8074св22), від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21): суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Натомість у справі належний розрахунок заборгованості відповідача суду не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильностіздійснених нарахувань.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючисьст. 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37356833, 01032, вул. Саксаганського 133А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Москаленко